17 березня сотні людей вийшли на мирний мітинг у Києві, аби нагадати про жорстокі бої, що точилися за Маріуполь два роки тому. Метою акції також була підтримка захисників міста, яких росіяни досі утримують у полоні без змоги зв’язатися з рідними та, швидше за все, піддають тортурам.
Акція стартувала о 12:00 на розі вулиць Володимирської та Богдана Хмельницького поблизу Національного академічного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка. Її організували родини військовополонених Маріупольського гарнізону.
Серед кількох сотень мітингарів — рідні заручників окупантів, ветерани й просто небайдужі люди.
“Кожну неділю ми приїжджаємо на акції. Ми намагаємося всюди кричати про полонених, бо багато людей не хочуть відрізняти “Азов” (військове формування Нацгвардії, — ред.) і Азовсталь (металургійний комбінат, — ред.), багато людей думають, що весь “Азов” звільнили ще у вересні 2022-го, але, на жаль, не звільнили навіть 50%. Ми є їхнім голосом. Важливо, щоб уся країна, увесь світ знав про те, що робить Росія з нашими полоненими, з нашими цивільними, з кожним, хто знаходиться в полоні”, — у коментарі Вільному радіо каже наречена полоненого “азовця” Алла.
На плакатах мітингарів написи: “Полон — це пекло”, “Ти вільний, вони — ні. Не мовчи!”, “Борись за них як вони боролись за тебе”, “Ти витримаєш два роки катувань?” Водії автівок, що проїжджають повз учасників акції, сигналять їм на знак солідарності.
“Сьогодні я вперше на такій акції. 16 березня була річниця атаки на драмтеатр, тож під цю дату вирішила прийти. Прийшла підтримати воїнів і цивільних. Зараз вони не мають можливості дізнатися про нашу підтримку, але хотілося б, щоб вони знали, що про них пам’ятають і за них борються”, — говорить киянка Ксенія.
Зауважимо, за оцінками Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, бранцями Кремля нині залишаються більш ніж 8 тисяч людей, 1600 з них — цивільні. Останній обмін військовополоненими відбувся 31 січня цього року: додому повернулися 207 захисників.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
