Пошкоджений та розграбований. Як зараз виглядає Маріупольський храм з книги рекордів України (фото)
Храм Святителя Петра Могили увійшов до книги рекордів України, як єдиний у світі храм повністю оформлений петриківським розписом. Там були: благодійна їдальня, музей українського побуту, школа гри на бандурі, бібліотека. Відомо, що будівля храму встояла. Розповідаємо, що вдалось дізнатись про його нинішній стан.
Будівля храму Святителя Петра Могили та Собору Успіння Пресвятої Богородиці збереглася з часів Другої світової війни. Тоді тут була німецька комендатура. Пізніше — кадрове управління пароплавства. З 1998 року на території облаштували храм. Він розташований у Приморському районі Маріуполя, і за формою нагадує корабель. Стіни будівлі прикрашають 500 метрів розпису з блакитних квітів з жовтими серединками. Кольори розпису — не лише кольори прапору, блакитний — це й колір моря і Богородиці, на честь якої названа верхня частина храму.
Внаслідок обстрілів у храмі розбились вікна, посічені уламками стіни й дах, в одній зі стін застряг нерозірваний снаряд. Окупанти влучали у двір храму і багатоповерхівку поруч.
Після бомбардування Маріуполя, росіяни опломбували будівлю і планують там розпочати служіння Російської Православної Церкви, розповідає протоієрей Православної церкви України, священник Роман Перетятько.
“Храм опломбований. Росіяни його забрали. Там була комісія, хтось з РПЦ приїхав, і вони дали два місяці, щоб храм або перелаштували на канони РПЦ, або знесли. Зараз він опечатаний, в ньому заборонено служити”, — розповідає священник.
Бібліотека української літератури ім. Василя Стуса
При храмі була бібліотека ім. Василя Стуса, фонд якої налічував близько 7 тисяч книжок. Україномовні книжки окупанти разом з російськими священиками спалили. Серед спалених були унікальні екземпляри, розповідає волонтер і засновник бібліотеки Кирило Долімбаєв.
“Росіяни спалили близько 100 книжок, які нам надали діаспори з Канади, з Нью-Йорку. То була дисидентська література 40-50-х років минулого сторіччя. І ці книжки були у єдиному екземплярі. Це втрати, які ми не можемо відновити”, — каже Долімбаєв.
Зараз у резиденції “Вільний Простір – Little Mariupol” у Дніпрі Кирило відновлює бібліотеку, через благодійників і небайдужих українців вдалось зібрати вже понад 2,5 тисячі різножанрових книжок. Ця бібліотека громадська і безкоштовна, так само як це було при храмі. І тут вже понад 200 читачів.
“Я думаю, через пару місяців вийдемо на 5-7 тисяч книг, які були у бібліотеці при храмі. Росіяни вважали, що те, що вони спалили, — це “екстремістська націоналістична література”. Це була література про війну, про АТО, про Майдан, українська історична література.
Замість неї вони завезли туди російську т.з. “класіку” — Пушкіна, Тургенєва, Достоєвського”, — каже волонтер.
Постійна експозиція українського вбрання та побуту “Нація”
Музей українського побуту при храмі росіяни розграбували. Зокрема, викрали експозицію автентичних жіночих прикрас. Бо вони мали не лише історичну цінність, а були виконані з дорогоцінних матеріалів.
“Вони все тільки руйнують. У музеї було багато експонатів: старовинні хрестики натільні, сережки жіночі срібні в українському стилі 18-19 ст. Була колекція дукачів українських. Все це розграбували” — додає священник Роман Перетятько.
Школа бандури та українського живопису ім. Василя Сліпака
У школі бандури та українського живопису ім. Василя Сліпака проходили уроки гри на бандурі, живопису, української, англійської, італійської мов, писанкарства. Вона теж розграбована, а весь другий поверх храму, де знаходились культурні та освітні проєкти, закритий. Також зараз невідома доля двох бандур, які були у школі. Одну з них храму подарував відомий кобзар-лірник Василь Нечепа.
“Вона мала для нас історичну цінність і приємні спогади. Для нас це пам’ятка. Росіяни, вони ж, звісно, тупі, але якщо подивитись на сайтах оголошень, вживана бандура коштує 20-30 тисяч гривень. Я думаю, що вони вкрали бандури. Ну або розтрощили, бо що ще вони могли зробити?”, — каже Кирило Долібмаєв.
Ялинка загинула разом з захисником
У 2020 році до Дня Святого Миколая молода пара Андрій Суботін та Валерія Карпиленко подарували храму ялинку. Її посадили на подвір’ї і прикрашали до свят. Андрій був прикордонником, Валерія свого часу проходила службу в “Азові”.
Історія їхнього кохання стала відомою після загибелі Андрія на “Азовсталі” у Маріуполі. Валерія пізніше разом з іншими захисниками Маріуполя потрапила у російський полон. 5 травня пара одружилася під бомбардуваннями окупантів на території меткомбінату, а за три дні чоловік загинув. В той самий день, від обстрілу постраждала і подарована ним ялинка.
“Молода пара, яка побралася на “Азовсталі”, Андрій та Лєра. Це мої друзі дуже добрі. Я був капеланом в прикордонників. І тоді, коли Андрій загинув, ввечері був “прильот” на територію храму. Ввечері був обстріл сильний, снаряд впав в клумбу, знесло хрест і цю ялинку. І в цю ніч Андрія вбили”, — згадує протоієрей.
Роман Перетятько вірить у повернення до Маріуполя. І вірить, що храм відновлять.
“Все відновимо. Будівля — це…якщо не буде людей, то це просто будівля, пустий храм. Навіть якщо його зруйнують — не важливо. Головне — люди. Щоб люди вижили, які ходили до нас в храм, які ще будуть приходити до нас в Маріуполі. Що б не зробили з самим храмом — ми все одно все відбудуємо. Петриківкою нам розписала храм львівська художниця Ольга Черьомушкіна, вона зараз в Німеччині, і звідти нам допомагає. Сказала, що як тільки ми повернемося у Маріуполь, вона одразу приїде і все відреставрує” — каже священик.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що в Маріуполі окупанти зруйнували майже третину унікальних мозаїк. Кілька творів монументального мистецтва зруйновані на половину і не підлягають відновленню.
Читайте також:
178Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
