Правоохоронці почали розслідувати смерть “азовця” Олександра Іщенка у російському СІЗО (деталі)
У прокуратурі Дніпра розпочали розслідувати смерть у російському полоні військового бригади “Азов” Олександра Іщенка. Слідчі запевняють, що мають інформацію, яка вказує на жорстке поводження з українськими полоненими.
Про це повідомили в Офісі генерального прокурора.
“Правоохоронці розслідують обставини загибелі захисника полку “Азов” внаслідок отриманих в полоні множинних травм. Вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин”, — зазначають у відомстві.
У відомсті запевняють, що мають докази заохочення російськими командирами жорстокого поводження з українськими полоненими, а також про прямі накази на такі злочинні дії.
Наразі тривають слідчі дії за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України).
Загалом Офіс генерального прокурора розслідує вбивство 64 українських військовополонених збройними силами Росії. Потерпілими від тортур визнали понад 2 200 військових.
Що відомо про “азовця” Олександра Іщенка
Олександру Іщенку було 55 років. У лютому 2022 року він вступив у територіальну оборону бригади “Азов” як військовий водій. Навесні того ж року в Маріуполі він потрапив до російського полону та став фігурантом “кримінальної справи” разом з ще 23 українцями.
У полоні на території окупованої частини Донеччини Олександра незаконно звинувачували за двома статтями — “про участь у діяльності терористичної організації” та “спробі насильницького захоплення влади”.
Нагадаємо, наприкінці липня стало відомо про смерть військового бригади “Азов” Олександра Іщенка у російському слідчому ізоляторі Ростова-на-Дону. Окупанти буцімто не могли одразу встановити точну дату та причини смерті військовополоненого.
Однак за результатами розтину судово-медичний експерт з’ясував, що український захисник помер через “закриту тупу травму грудної клітки внаслідок контакту з тупим предметом”.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.