Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Після фінальних пітчингів ініціативи “Тисячовесни” визначили 545 проєктів, які отримають фінансування у сфері кіно, музики та мистецтва. Серед них — проєкт “Тьотя Суп” про маріупольку Наталю Бабеуш, яка годувала містян у бункері Азовсталі.
Про це журналісти Вільного Радіо дізналися з переліку проєктів, які рекомендували до перемоги в межах держаної програми підтримки культури “Тисячовесна”.
Стрічку про жительку Маріуполя Наталю Бабеуш — “Тьотю Суп” — відібрали з-поміж 545 проєктів за результатами фінального пітчингу. Вона потрапила до категорії неігрових (документальних) фільмів чи серіалів, які рекомендували до перемоги в межах держаної програми підтримки культури “Тисячовесна”.
Проєкт реалізовуватиме продюсерка Оксана Задорожна.
Маріуполька Наталя Бабеуш працювала на Азовсталі з 2009 року: була машиністкою котлів високого тиску й викладала теплоенергетичний напрям у навчальному центрі при заводі.
Жінка знала, що після обстрілу мікрорайону “Східний” у 2015 році керівництво Азовсталі взялося за відновлення підземних бункерів. Зокрема, туди зносили їжу й воду. Тож, коли за сім років у Лівобережному районі, де жила Наталя, почалися бої, разом із чоловіком вона подалася саме туди.
Там перебували десятки родин із дітьми. Наталія почала готувати для них їжу. Малеча називала її “Тьотя Суп”, оскільки її фірмовою стравою була розбавлена водою проварена консерва, подекуди з макаронами. Спочатку жінка готувала суп з продуктів, які занесли в бункер за наказом керівництва заводу. Потім — з усіх харчів, що були в жителів сховку.
Читати також: “Жахливо пояснювати дітям, що їжі немає”: історія маріупольчанки, яка годувала містян у бункері Азовсталі
З посиленням бойових дій людей у сховку ставало все більше. Одні приходили й залишалися, інші лише перечікували ніч. Вода у промислових бочках заводу закінчувалася, тож люди зливали її з батарей, збирали й топили сніг. Їжі теж ставало все менше, хоч за можливості нові продукти приносили військові. Жінка готувала лише раз на день.
З часом діти стали настільки голодними, що вже почали малювати їжу — ці малюнки Наталія забрала із собою під час евакуації з Азовсталі. Нині маріуполька живе у Львові, волонтерить та допомагає іншим переселенцям і військовим.
Нагадаємо, журналісти Вільного Радіо побували на показі відеопроєкту “Оленівка. Листи” та розповіли, як особисті історії родин і тих, хто вижив після вибуху, перетворилися на розмову про пам’ять для всіх полеглих і боротьбу за тих, хто, попри всі гуманітарні норми, досі очікує на повернення з російської неволі.