У 2023 році електрик з Лимана Дмитро Герасименко оскаржив вирок, в якому його визнали винним у колабораціонізмі. Спочатку його мали засудити до трьох років реального ув’язнення, але апеляційний суд пом’якшив покарання — Герасименку дали два роки умовно без конфіскації майна. Однак прокурор подав касаційну скаргу на рішення апеляційного суду з вимогою залишити чинний вирок, але згодом відмовився від неї.
Про це пише видання “Грати”.
У грудні 2022 року на Донеччині Служба безпеки України затримала 34-річного електрика з Лимана Дмитра Герасименка за підозрою у колабораціонізмі.
Йому закидали те, що під час окупації міста він очолив підприємство “Районні електричні мережі” (РЕМ), яке підпорядковувалося так званому “міністерству енергетики “ДНР” та відновлювало понівечені під час боїв електромережі.
Чоловік керував компанією з 20 червня до 9 вересня 2022 року. За цей час його служба відновила близько 20 відсотків електромереж, але їх не під’єднали до живлення. Тому світло в місті так і не з’явилося.
Герасименко визнав провину, проте просив не карати його суворо. За його словами, він погодився обійняти посаду, аби прогодувати хворих батьків та забезпечити містян світлом.
“Я в жодному разі не хотів нашкодити нашій державі. Я скоїв цей злочин внаслідок збігу непростих обставин. Працюючи на цій посаді, я не займався ні політичною, ні агітаційною роботою, ніяк не представляв адміністрацію міста.
Я займався тільки відновлювальними роботами в Лимані та намагався максимально зберегти Краснолиманський РЕМ від неминучого пограбування”, — сказав Дмитро в останньому слові під судового засідння у березні 2023 року.
Однак суддя визнав електрика винним та засудив до трьох років ув’язнення, а ще заборонив працювати у сфері відновлення електромереж на 10 років. Електрика захищав Олег Рогов — адвокат з Лимана, який також залишався в місті під час окупації.
Рогов подав апеляцію та попросив суд замінити реальний термін на умовний. Так, 31 серпня 2023 року Дніпровський апеляційний суд задовольнив скаргу адвоката та випустив Герасименка на волю.
Серед пом’якшуючих обставин, які врахували судді — підсудний розкаявся, допомагав розкрити злочин, публічно не підтримував Росію, а ще мав літнього батька та бабусю, а також новонародженого сина.
Прокурор Олександр Луценко подав касаційну скаргу на рішення апеляційного суду з вимогою залишити чинним вирок про реальне ув’язнення Дмитру Герасименку.
12 листопада 2024 року відбулося засідання Верховного суду, під час якого повідомили, що від прокурора надійшов лист із відмовою від касаційної скарги. Через це судді закрили касаційне провадження.
Тепер рішення про умовний термін Герасименку остаточне та не підлягає оскарженню. У коментарі журналістам видання “Грати” чоловік сказав, що “задоволений та радий такому фіналу”.
“Я працював (головою РЕМ під час окупації, — ред.), я від цього не відмовлявся. На мою думку, нічого поганого нашій державі я не зробив, у мене не було прагнення піти проти держави. Небезпека, що знову посадять була. Це суд і незрозуміло, чого очікувати. Звісно радий, що ухвалили таке рішення, бо хочеться бути вдома”, — сказав Дмитро Герасименко.
Нагадаємо, за колабораціонізм українців почали судити з початку повномасштабного вторгнення. Раніше такої статті у Кримінальному кодексі не було. Що вважається співпрацею з окупантами? Як колаборантів судять зараз? Кого з тих, хто залишається в окупації, відповідно до закону вважають колаборантами? А що не дорівнює колабораціонізму — розповідаємо в окремому матеріалі.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
