У Зайцевому є водогін, але часом прориває труби. А у Кодемі тільки з колодязів і можна взяти води. Для цих сіл Бахмутського району почистити свої колодязі все не вистачало коштів. Тож допомогли місцевим благодійники.
.
.
4 джерела для селян Кодеми
У селі Кодема мешкає всього 380 людей. І всі вони залежать від питної води з колодязів. Тут немає централізованого водопостачання, тому воду людям підвозять. Дехто, як мешканець села Вадим, поставили бочки з водою. Але цього об’єму вистачає приблизно на тиждень. Вадим, як і його односельці, живе в одноповерховому будинку. Над дерев’яним парканом височіє велика блакитна цистерна. Чоловік зізнається: на такі ємності високий попит, тому в кількох сусідів їх вкрали.
Найзручніший варіант для місцевих – брати воду з питних і технічних джерел. Таких у населеному пункті 16, половина з яких – питні. Але через те, що колодязі прийшли в занепад, кожен похід за водою перетворювався на небезпечну пригоду.
Ремонтувати джерела взялися благодійники. Коштом закордонних партнерів вони вже відбудували 2 з них і ще стільки ж завершать відновлювати найближчим часом.
Реалізацією проєкту займалися волонтери гуманітарної місії “Проліска”. Фінансову підтримку надавало посольство Ізраїля та ізраїльське агентство з розвитку міжнародного співробітництва “MASHAV”.
“Наступної суботи в синагозі ми читатимемо історію про Ісаака сина Авраама, який жив у поселенні Беер-Шева. Зараз це велике місто, а тоді там було невеличке село з 7 колодязями. Сьогодні ми відкрили навіть не 7, а 8 колодязів у Бахмутському районі. Думаю, так бажав Бог. У Біблії написано: “Без води немає життя”, – говорить Надзвичайний та Повноважний Посол Ізраїля в Україні Джоел Ліон.
Для ремонту обирали криниці зі зручним розташуванням, оскільки село близько 4,5 км завдовжки. До цього місцеві кілька років носили воду здалека та ще й розбитими дорогами.
Серед таких кодемців – Олена. Раніше її сім’я була змушена кожні 3 дні проходити за водою далеку путь у кілька кілометрів. Тепер найближче джерело з чистою водою – просто за городом.
“Без води дуже погано. Ми раніше ходили аж на виїзд із села, бо цей колодязь був зруйнований. Технічна вода в нас є, але я б хотіла, щоб мої донька та онука пили чисту воду. А тепер колодязі закриті й туди нічого не потрапить”, – каже мешканка Кодеми Олена.
Жінка говорить: про відкриття відбудованого джерела їй розповів чоловік. Вона й не знала, що прийде в розпал урочистостей. Біля колодязя вже були іноземні спонсори та представники місцевої влади. Тож набирати воду у відро Олені допоміг посол Ізраїля.
За словами представника підрядної організації, з криниць дістали багато сміття. Окрім мулу траплялися відра, пляшки та навіть велосипед.
“На дно опускається людина, яка розчищає все, що накопичувалось там роками. З кожного колодязя дістаємо приблизно куб сміття. Після цього дезінфікуємо стінки, дно. Вся робота включно з ремонтом і встановленням дерев’яної конструкції займає до 2 тижнів”, – розповідає представник підрядника Михайло Грабченко.
Він зазначив, що на розчистку, відновлення та переоблаштування кожного джерела пішло близько 30 тисяч гривень.
4 колодязі для мешканців Зайцевого
У Зайцеве, як і в сусіднє село, веде стара дорога з безліччю вибоїн. Тут живуть близько 1350 людей. Але місцеві мають перевагу над мешканцями Кодеми – в них є централізоване водопостачання. Коли ж воду вимикають, люди беруть її з криниць. Однак з 20 колодязів з чистою водою майже всі були зруйновані та забруднені. До того ж через несприятливі погодні умови джерела обміліли. Тож селяни залишаються відрізаними від базових зручностей.
“Зима в нас була малосніжна, весна теж дощами не тішила. Через це рівень води впав десь на півтора метра. Ці колодязі для нас важливі, адже вони слугують резервним варіантом, коли в селі немає води”, – каже староста Зайцевського округу Олександр Пономаренко.
За словами місцевих мешканців, раніше пориви водогону були для них частим явищем. Тепер перебоїв з водопостачанням вже не так багато, але інколи все ж доводиться брати воду з криниць.
“Влітку бувають перепади, коли зранку до якоїсь години дають воду, протягом дня немає, а ввечері знов дають. Якщо є господарство, то вода завжди потрібна”, – розповідає Антоніна Пантеліївна. Жінка живе у будинку поруч з відремонтованим джерелом.
У селі коштом благодійників відремонтували вже 10 колодязів, враховуючи ці 4. Аби повністю покрити потреби населення, треба відновити ще стільки ж.
Читайте також: