Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Військові ЗСУ, які служать у Краматорську, “забирають будинки в літніх людей” та “позують з валізами вкрадених коштовностей”, а на вулицях міста можна зустріти проросійські написи. Такі фейки про Краматорськ генерують російські пропагандистські акаунти. Розбираємо ці ролики та пояснюємо, до яких деталей придивлятися, аби розпізнати підробку.
Це відео — фейк, створений штучним інтелектом на основі справжніх кадрів українського військового. Різницю між оригіналом, який вийшов раніше, та підробкою найкраще видно саме в обличчі.
У фейковій версії в окремих кадрах рот військового неприродно розтягується, а міміка стає різкішою. Такі спотворені рухи обличчя та рота можуть свідчити про використання ШІ. В оригіналі міміка значно спокійніша, а рухи обличчя природніші.
Є відмінність і в тривалості роликів. Фейковий фрагмент триває близько 14 секунд, тоді як першоджерело — 69 секунд. Крім того, до підробленої версії додали напис “Терміново!” та жовті клікбейтні підписи, яких в оригінальному відео немає.
У такий спосіб реальні кадри можуть використовувати як основу для іншого повідомлення. Пропагандисти беруть справжнє відео українського військового, змінюють за допомогою ШІ його міміку та озвучення, а потім додають текст, якого людина насправді не говорила. У результаті глядач може сприйняти вигадану історію за реальну.
Ще один ролик поширюють із твердженням, що у Краматорську нібито з’являються проросійські написи.
У кадрі видно білборд із рекламою, на якому фарбою з балончика написано “Краматорск — русский город”. Утім, під час наближення текст і краї конструкції трохи “пливуть” та деформуються відносно стіни будинку. За природного руху камери білборд, його рамка та будівля позаду мали б залишатися фізично пов’язаними між собою. До того ж листя дерев залишаються нерухомими протягом усього відео.
Тож, швидше за все, за основу для ролика взяли нерухоме зображення, на яке наклали штучне наближення та панорамування.
Ще один фейк російські пропагандисти поширюють із трьома українськими військовими, які нібито перебувають у будинку літньої пари у Краматорську. На відео один з чоловіків начебто жартує, що бабуся з дідусем не захотіли ділитися з ними житлом, тому їх довелося “закопати”.
Основою цього ролика стала фотографія агентства Reuters, зроблена фотографом Олександром Клименком під час висвітлення бойових дій у прикордонному районі Суджі.
На оригінальному фото троє українських військових перебувають у кімнаті. У фейковому ролику цю фотографію “оживили” за допомогою штучного інтелекту: військовим додали рухи голови й тіла та міміку, а одному з них — видимість розмови.
Розпізнати підробку можна, зокрема, за неприродною мімікою та рухами військових. Один із них нібито говорить, а двоє інших сміються, однак їхні рухи обличчя виглядають штучно. Голос також звучить монотонно, а інтонація не відповідає звичайній живій розмові.
Ще один приклад — відео з військовим, який позує з валізою, повною грошей і коштовностей. У ролику боєць нібито скаржиться на відсутність бойових виплат і каже, що “місто Краматорськ збагатило бригаду”.
Тут фейк можна помітити за масштабом предметів. Персні та прикраси на шию виглядають надто великими, якщо порівнювати із тілом військового. Такі предмети мали б відповідати розміру людини, однак у ролику їхні пропорції виглядають неприродно.
Крім того, купюри у валізі відрізняються одна від одної, хоча нібито мають однаковий номінал.
Сам військовий також говорить і рухається штучно, а його міміка та голос не схожі на природну живу розмову. Слово “збагатило” він вимовляє з наголосом на другу “а”, що видає штучне озвучення — мовні моделі нерідко роблять помилки в наголосах нечасто вживаних українських слів.
У цьому випадку на підробку додатково вказує сама платформа. TikTok позначив ролик написом “Містить медіа, згенеровані ШІ”.
Втім, таку позначку варто сприймати лише як додаткову ознаку, а не як універсальний спосіб перевірки. Попередні ролики з цього розбору подібної позначки не мали, хоча містили інші ознаки генерації.
Усі ці відео об’єднує декілька ключових деталей:
Отже, на штучне походження відео можуть вказувати одразу декілька деталей. Це можуть бути неприродні рухи рук та обличчя, розсинхрон між голосом і губами, неправильна вимова українських слів, нестабільні предмети в кадрі, неприродна перспектива, помилки в написах, кричущі заклики тощо.
При цьому сама наявність однієї такої ознаки ще не доводить, що відео створив штучний інтелект. Найнадійніше — перевіряти походження ролика, шукати його першоджерело та порівнювати кадри з оригінальними фото або відео.
Раніше ми розбирали детальніше, які фейки генерує російська пропаганда про війну в Україні та як виявляти ШІ-відео.