Рубіжанська панчішна мануфактура відновить виробництво у Львові. Що в них вже є і до чого прагнуть (фото)
Після початку відкритої війни з текстильного підприємства “Рубіжанська панчішна мануфактура” не встигли евакуювати обладнання. А вже через місяць снаряд окупантів впав на їхню територію, спричинив пожежу та обвалив дах. Тепер власники відновлюють все майже з нуля. Та працювати готові, адже змогли вивезти людей. Ми розпитали які плани у підприємців-переселенців на найближче майбутнє.
Ми поспілкувались з комерційною директоркою “Рубіжанської панчішної мануфактури” Ольгою Ушаковою.
“Ми нічого навіть не встигли вивезти, тож на новому місці будемо починати все з нуля”, — розповідає Ольга про технічну сторону процесу.
За її словами, нове обладнання вже виготовляється в Китаї, а запуск виробництва готують вже восени.
“Головне, що ми вивезли працівників підприємства, а це 127 людей з сім’ями. Тож підприємство обов’язково запрацює на новому місці. Всі наші клієнти вже заздалегідь завалили нас замовленнями”, — додає пані Ольга.
Рубіжанська панчішна мануфактура була відома в Україні та поза її межами. Продуктова лінійка компанії налічувала близько 100 найменувань. Більш того, на заводі виробляли шкарпетки для відомого українського бренду Додо Сокс, європейських компаній Sockshire та Hektik.
Однак продукція мала попит й у місцевих жителів. На підприємстві у лютому працювали понад 160 людей, які виробляли продукцію на 98 в’язальних станках.
Після одного з обстрілів росіян на другому поверсі підприємства зайнялася пожежа, яка знищила коштовне обладнання, завезене лише взимку. Також стеля обвалилася і на першому поверсі. Відомо й те, що в окупованому місті частину приладів та сировини вже вкрали. Тож наразі, навіть якщо була б можливість, з будівлі панчішної мануфактури вивозити геть немає чого.
Втім у Львові робочий колектив фабрики вже планує своє майбутнє — після переїзду обласна адміністрація надала переселенцям кімнати у гуртожитку, а надалі обіцяє допомогти з розселенням у модульні будинки.
Водночас проблеми у відновленні також є.
“У Рубіжному у нас було майже 100 одиниць в’язальних машин, та велика кількість додаткового обладнання. Але зараз через фінансові проблеми ми не можемо надати робочі місця усім працівникам, бо критично не вистачає техніки”, — роз’яснює директорка підприємства.
Проблеми також з асортиментом. Якщо раніше Рубіжанська панчішна мануфактура виготовляла велику кількість шкарпеткових виробів — зокрема й колготи, лосини, ексклюзивні панчішні вироби з вишивкою, силіконові накладки тощо, то зараз такого широкого вибору просто не буде.
“Якби у нас були фінанси, то ми могли б закупити обладнання і для цього, та завантажити людей роботою. Клієнти у нас є”, — нагадує Ольга.
Тож прагнутимуть саме цього найближчим часом.
Читайте також:
113Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
