До переліку людей, які мають право на соціальні виплати від держави під час воєнного стану, додали й переселенців. Таку допомогу надають з березня. Розбираємо з юристом, на які потреби дають “переселенські” гроші, як оформити таку допомогу, як її виплачують та за яких умов скасовують.
Про це журналісти Вільного радіо поспілкувалися з юристкою Ковельського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Анною Капітан.
Фото Вільного радіо. На фото — юристка Анна Капітан
В умовах широкомасштабної війни багато українців залишають свої оселі в пошуках безпечного місця. Дехто в “нових” орендованих домівках платить лише за комунальні послуги, а хтось ще й за оренду житла. Щоб підтримати переселенців, у березні цього року український уряд ухвалив постанову №214 “Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану”.
Хто може отримати соціальну грошову допомогу від держави впродовж дії воєнного стану
На щомісячну соціальну підтримку від держави наразі можуть претендувати переселенці. Її призначають для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до постанови №214, на час воєнного стану державну соціальну грошову допомогу також отримують:
люди, які мешкають разом з людиною з інвалідністю І чи II групи, встановлену через розлади психіки;
малозабезпечені сім’ї;
одинокі матері (на дітей);
опікуни чи піклувальники (на дітей);
діти, які тяжко хворіють, але не мають інвалідності.
Крім того, тимчасову соціальну грошову допомогу держава надає:
дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або їхнє місце проживання невідоме;
непрацюючим людям, які досягли пенсійного віку, але не мають права на пенсійну виплату.
“Зазначу, якщо переселенець входить до переліку категорій людей, визначених у 214-й постанові КМУ, то він має право на одночасне отримання двох державних соціальних допомог. Наприклад, малозабезпечена сім’я зі статусом переселенця буде отримувати від держави дві соціальні допомоги: по малозабезпеченості та “переселенські” кошти на кожну людину в сім’ї”, — пояснює Анна Капітан.
Чи треба переоформлювати документи на соцдопомогу під час воєнного стану
Впродовж дії воєнного стану немає потреби поновлювати документи на отримання якогось виду державної соціальної допомоги.
“Якщо людина, яка має право на соціальну допомогу, пропустила строк надання документів для її перегляду, кошти продовжують виплачувати. Тільки після скасування або припинення воєнного стану працівники органів соціального захисту населення нагадають, що впродовж 1 місяця людина має оновити та подати документи на продовження виплати”, — зазначає юристка.
Хто з переселенців може розраховувати на соціальну грошову допомогу від держави
До травня “переселенські” кошти отримували люди, які переїхали з тимчасово окупованого Криму і міста Севастополь, а також з територій України, де проходять бойові дії. Ці території визначені в Переліку з надання допомоги на державному порталі “єПідтримка”. Однак з травня у переліку стало на 6 областей менше.
“Цільові регіони України, з яких евакуювалися мешканці, для виплати “переселенських” коштів визначає Мінреінтеграції спільно з Міноборони та військово-цивільними адміністраціями. З березня, коли вперше почали виплачувати таку допомогу, небезпечних регіонів було 14. А вже з травня їхня кількість зменшилася до 8. Наразі це Донецька, Луганська, Херсонська, Харківська, Запорізька, Миколаївська, Одеська та Дніпропетровська області. Переселенців з інших регіонів України, на місці проживання яких вже не проходять бойові дії та чиє житло не було зруйноване, позбавили державної допомоги на проживання”, — пояснює Анна Капітан.
Після цього людина має звернутися із заявою на отримання такої допомоги до управління соцзахисту населення або до ЦНАПу. З кінця травня таку заяву можна подати й через портал “Дія”.
Разом із заявою на отримання соціальної допомоги переселенець має надати свій банківський рахунок.
“Грошову допомогу зараховують на рахунок банківської карти ВПО. Тому якщо у людини немає такого рахунку, його треба обов’язково відкрити”, — підкреслює юристка Анна Капітан.
Допомога переселенцям: як довго і скільки платитимуть
Щомісячну соціальну допомогу на проживання держава виплачує з місяця звернення переселенця на весь період дії воєнного стану, а також ще місяць з дня його припинення чи скасування.
Допомогу платять у таких розмірах:
дітям та людям з інвалідністю — по 3 тисячі гривень на місяць;
всім іншим ВПО — по 2 тисячі гривень на місяць.
Гроші дають за повний місяць незалежно від того, коли людина звернулася зі своєю заявою та коли буде припинений чи скасований воєнний стан.
“Наприклад, державна соціальна допомога ВПО, які звернулися за її наданням цьогоріч до 30 квітня, надається починаючи з березня 2022 року. Водночас держава не виплачуватиме допомогу переселенцям саме за ті місяці, за які вони отримали щомісячну адресну допомогу ВПО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”, — зазначає юристка.
В якому випадку виплати ВПО впродовж воєнного стану можуть скасувати
Якщо воєнний стан ще не скасований, а переселенець повертається додому, на місце свого постійного проживання, він втрачає право на отримання “переселенських” коштів. Про своє повернення він повинен обов’язково повідомити відповідні органи соцзахисту населення за 3 дні до від’їзду.
Фото: з відкритих джерел
“Виняток становлять переселенці, які повернулися додому, але їхнє житло зруйноване чи пошкоджене, і вони вже подали про це інформацію у відповідні державні органи. Якщо ж людина, перебуваючи в евакуації, не знала про свою зруйновану чи пошкоджену оселю, а дізналася про це після свого повернення, спеціалісти соціального захисту населення вирішують її питання в індивідуальному порядку. Наразі немає єдиного механізму розгляду таких справ”, — підкреслює Анна Капітан.
Трапляються випадки, коли перед поверненням додому колишній переселенець нікого про це не повідомив і продовжує отримувати соціальну допомогу на проживання. В такому разі він зобов’язаний повернути всі виплати, які отримав з моменту повернення додому. Наприклад, якщо людина після повернення з евакуації перебуває вдома три місяці, вона повинна повернути державі гроші саме за ці 3 місяці.
Куди звернутися, якщо переселенець не отримав допомогу від держави на проживання
Бувають ситуації, коли людина після отримання статусу переселенця впродовж тривалого часу не отримує належні їй кошти на проживання.
“До мене досить часто за юридичною допомогою звертаються переселенці. Одним із їхніх звернень є прохання допомогти отримати “переселенські” гроші. Людина вже отримала статус ВПО, подала заявку на державну соціальну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Однак проходить місяць, другий, а належні від держави кошти вона так і не отримала. Спочатку треба з’ясувати, чи була ця допомога нарахована, можливо, переселенець вже втратив право на її отримання”, — пояснює Анна Капітан.
Фото Вільного радіо. На фото — Ковельський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
У цій ситуації допоможе звернення переселенця до управління соціального захисту населення. В першу чергу треба дізнатися, чи була соціальна допомога на проживання нарахована людині взагалі. Якщо ні, то попросити спеціалістів пояснити, чому так сталося. Якщо переселенець на законних підставах втратив право на таку допомогу, ці кошти він не отримає зовсім. Якщо ж підстав для невиплати “переселенських” грошей немає, такі дії соціальних органів вважаються неправомірними. В такому випадку слід звернутися за юридичною допомогою, в тому числі до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
“Причина затримки виплат державної соціальної допомоги переселенцям може бути і поважною. Наприклад, несвоєчасне надходження коштів з державного бюджету через великий потік ВПО. Однак це не означає, що людина не отримає ці кошти взагалі. До того ж треба враховувати і людський фактор. Ми розуміємо, що кількість внутрішньо переміщених людей зросла, а працівників, які займаються “переселенськими” виплатами, може бути недостатньо на обробку великої кількості отриманих заяв”, — підкреслює юристка.
Чи є гуманітарна допомога від місцевої влади обов’язковою
До надання соціальної допомоги ВПО крім державної влади долучається й місцева. У пунктах гуманітарної допомоги переселенці можуть отримати продукти, предмети особистої гігієни, одяг, взуття тощо. Однак така допомога не є обов’язковою, адже законодавством не визначено, що міські ради зобов’язані надавати гуманітарну допомогу населенню.
“Така допомога не йде централізовано з Києва чи з області. Вона надходить від благодійних організацій, місцевих мешканців чи підприємців. У такому випадку місцева влада самостійно вирішує: має вона можливість надавати натуральну допомогу переселенцям чи ні. Якщо у неї є така можливість, вона самостійно визначає, в яких розмірах та в які строки надавати ВПО гуманітарну допомогу. Все залежить від можливостей місцевої ради”, — пояснює Анна Капітан.
На чию допомогу, крім державної, можуть розраховувати переселенці
Вимушені переселенці також можуть отримати гуманітарну допомогу від міжнародних організацій та благодійних фондів. Звертатися до кожного з них окремо наразі немає потреби.
“Достатньо лише заповнити одну заяву на державному порталі “єДопомога” — і міжнародні організації знатимуть, що ця людина потребує допомоги. А кому саме її надати, вони вже вирішують самі. Відомості про переселенців міжнародні організації беруть із державної інформаційної бази ВПО”, — уточнює Анна Капітан.
Вимушені переселенці можуть одночасно отримати допомогу від кількох міжнародних гуманітарних організацій.
“Наприклад, переселенець може одночасно отримати гуманітарну допомогу від Міжнародного Комітету Червоного Хреста України та однієї із міжнародних організацій ООН. А от вже на допомогу від двох структурних підрозділів ООН він не має права. Лише від одного з них”, — пояснює юристка.
Нагадаємо, у перший місяць повномасштабної війни журналісти Вільного радіо зібрали контакти гарячих ліній в різних областях України для вимушених переселенців, які шукають житло і потребують допомоги. З переліком цих контактів можна ознайомитись тут.
Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів
183
