Волонтери з Полтави збудували модульний будинок для жительки Богородичного Святогірської громади. Під час окупації села домівка жінки згоріла, а її саму окупанти змусили виїхати до Криму. Після пережитого вона не могла наважитися на евакуацію навіть з рідного погреба (де довелось жити). Як вдалося поставити новий дім у майже зруйнованому селі ще не розмінованої повністю громади — розповідаємо далі.
Любов Дорошенко, як і більшість жителів Богородичного, залишилась без домівки через російські обстріли. Від атак окупантів її приватний будинок вщент згорів. Наприкінці цієї весни з жінкою познайомились волонтери церкви “Хліб життя” з Полтави.
“Ми їздили роздавати гуманітарні набори, буржуйки, дрова від нашої церкви. Проїжджали на Святогірськ повз це село. Виявилося, що міст розбитий, ми не можемо проїхати далі, тому ми ходили селом, спілкувалися з людьми, молилися за них. Так ми познайомились з бабушкою Любою, їй десь 64-65. Ми бачили, що їй абсолютно немає де жити, вона холоди ці пересиджує у погребі та планує далі”, — розповідає Вільному радіо волонтерка церкви “Хліб життя” Валерія Тарасова.
У селі немає світла, газу та централізованого опалення. Та попри це тут залишаються деякі місцеві. Аби допомогти їм, у Богородичне навідуються й інші волонтери. Зокрема, вони привозять людям обіди та вечері.
Торік, у вересні, ЗСУ звільнили Богородичне. У 2023-му році понад 30 місцевих повернулися сюди та відновлюють свої понівечені будинки. Загалом у Святогірській громаді зараз мешкають 2800 людей, близько 980 із них — у самому Святогірську. Значна частина території громади досі замінована.Для довідки:Навесні 2022 року поблизу Богородичного точилися активні бої, а з літа його захопила російська армія. Тут майже вщент знищили всі будівлі у селі.
На всі вмовляння евакуюватись волонтери чули від Любові відмови. Виявилось, що жінка повернулась до села після того, як росіяни змусили її покинути його під час окупації.
“Російські окупанти вивозили її до Криму. Для неї це був такий досить сильний удар, вона пережила потрясіння. Коли вона чула про евакуацію, їй було дуже страшно, навіть погано ставало. Ми розуміли, що вона дійсно буде жити до останнього в тому погребі”, — каже Валерія.
Аби Любові не довелося жити в холодному погребі, волонтери вирішили звести замість її знищеного будинку новий — модульний.
“У нас не було ніяких коштів. Ми спочатку просто допомагали їй розбирати завали будинку, щоб хоч якось допомогти. Ми люди віруючі, і наша вся надія покладається на Бога. І все склалося”, — згадує волонтерка Валерія.
Полтавські волонтери отримали фінансову допомогу від благодійної міжнародної організації. Також таку ініціативу підтримали й небайдужі у соцмережах.
Зібраних коштів волонтерам церкви “Хліб життя” вистачило, аби облаштувати модульний будинок для Любові та ще два на Харківщині.
Над будівництво домівки площею приблизно 40 квадратних метрів у Богородичному працювали близько 20 волонтерів. Любов вже проживає у новій оселі, поділеній на дві кімнати.
“Фундамент ми почали закладати на початку осені цього року. Близько місяця він мав вистоятись. Буржуйку поставили, водопостачання підведено, кухню встановлюємо. Обставляємо вже трошки: меблі, ліжко, шафки і так далі. За будівництво відповідав наш волонтер Григорій Дейна”, — ділиться співрозмовниця.
Повністю облаштувати модульний будинок волонтери мають до кінця цього місяця.
“Для нас це теж був виклик, бо ми не будівельники, ми не меценати. Тому це реально чудо було Боже. [Любов] була дуже вражена, не могла повірити, в неї на очах були сльози. Ми її дуже полюбили, і дуже шкода її було, бо вона, дійсно, самотня”, — додає волонтерка Валерія.
Зараз волонтери церкви “Хліб життя” не приймають заявки людей на побудову таких модульних будинків. Але якщо ви бажаєте підтримати їхню діяльність, зокрема будівельними матеріалами, звертайтесь за номером: +380 (66) 360 03 83.
Раніше ми розповідали про Лілію Ярошевську з Сіверська, яка підтримує цивільних і захисників на Бахмутському напрямку.