Підтримати

Підтримайте Вільне Радіо

Журналісти Вільного Радіо проаналізували річну публічну діяльність 7-ми  народних депутатів від Донецької області, які мали мандати станом на початок 2025-го. У матеріалі розповідаємо, що обранці публікують у власних соцмережах, над чим працюють у законодавчій сфері, які теми висвітлюють, чи відвідують Донеччину, чи допомагають українській армії та жителям  своїх округів. 

Для написання цього матеріалу журналісти Вільного Радіо збирали інформацію з кількох джерел. Ми проаналізували відповіді на запити редакції, дописи на сторінках депутатів у соцмережах, їхні коментарі або публікації для медіа, а також дані з офіційного порталу Верховної Ради.  

Зазначимо, попри те, що дані на порталі Верховної Ради, які ми використовуємо, — офіційні, втім є певні особливості (наприклад, конкретний нардеп міг не бути присутнім під час голосувань, хоча реєструвався як присутній на засіданні, або ж імʼя можнавладця є серед авторів законопроєктів, втім він лише підтримує його своїм підписом, а тексти ініціатив можуть розробляти помічники депутатів або інші фахівці).

Пише про вдалі операції українських військових, промисловість та санкції проти РФ, але рідко голосує в Раді: як провів 2025 рік Муса Магомедов

Народний депутат Муса Магомедов на засіданні Верховної Ради. Фото з соцмереж депутата

Муса Магомедов потрапив до Верховної Ради від забороненої зараз політсили “Опозиційного блоку”, як безпартійний.  Магомедова обрали від 45 виборчого округу (Авдіївка та населені пункти поряд). Він досі не є представником жодної партії та фракції. Нардеп очолює підкомітет з питань промислової політики Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Посадовець досить активно веде соціальні мережі. У своїх дописах він часто згадує Авдіївку, зокрема місцевий коксохімічний завод, на якому раніше працював. Також розповідає про ситуацію на Донеччині, зокрема, про наслідки війни для підприємств. Іноді поширює на сторінці і інформацію про ситуацію в окупованих містах області. 

У порівнянні з колегами з Донеччини, він помітно більше звітує про допомогу Збройним силам України. Часто додає, що підтримку надає компанія “Метінвест”, з якою нардеп пов’язаний майже 20 років. Серед дописів Муси Магомедова — привітання військових зі святами, публікації про ураження російських цілей, спільні фото із захисниками, новини про обміни полонених.

скриншот з соцмереж депутата

Магомедов приділяє увагу у своїх соцмережах новинам війни та ЗСУ. Пише про санкції проти країни-агресорки та поставки зброї для України.

скриншот з соцмереж депутата

Трохи менше, але звітує про свою депутатську роботу. Серед дописів Магомедова знайшлося місце і спортивній тематиці — радіє перемогам “Шахтаря” і підтримує боксера Олександра Усика.  

У своєму телеграм-каналі нардеп публікує ідентичну Facebook інформацію.

Повідомлень про візити на Донеччину або передачу гуманітарної допомоги у соцмережах Магомедова ми не знайшли.

Спілкується народний депутат і з медіа. Він переважно дає коментарі як голова парламентського підкомітету з питань промислової політики щодо СВАМ, який ще називають “вуглецевим митом”. Цю тему комунікує і у соцмережах впродовж року. Також написав колонку, де виклав свої пропозиції щодо підтримки Укрзалізниці. 

Робота у Верховній Раді, заробітна плата та виплачені компенсації

За даними офіційного порталу Верховної Ради,  упродовж 2026 року народні депутати розглядали 2278 питань. Муса Магомедов брав участь у голосуванні за 602 із них (23,42%). Це — найменше серед чинних депутатів від Донеччини. Ще на розгляді 718 питань нардеп був присутнім, однак не голосував.

Він був одним з трьох народних депутатів з Донеччини, який не голосував за законопроєкт №12414, який міг підпорядкувати Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу генпрокурора.

Також 2025-го нардеп став автором або співавтором 20-ти документів, деякі з них ухвалили:

  • два законопроєкти щодо спрощення ввезення в Україну товарів для потреб безпеки та оборони (№ 14169 та 14170);
  • постанова про Звернення Верховної Ради України до глав, парламентів та урядів держав, та низки спортивних міжнародних організації щодо недопущення російських та білоруських спортсменів до міжнародних спортивних змагань та посилення санкцій проти спортивних організацій російської федерації та республіки білорусь;
  • постанова про Звернення Верховної Ради України до Європейського парламенту, Європейської комісії, Раді Європейського Союзу, парламентів та урядів держав — членів Європейського Союзу;
  • постанова про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав і міжнародних організацій щодо справжніх намірів Російської Федерації продовжувати агресивну війну на знищення України;
  • постанова про Звернення Верховної Ради України до Палати представників та Сенату Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо необхідності збереження та посилення лідерства Сполучених Штатів Америки у підтримці Українського народу у боротьбі проти збройної агресії російської федерації за мир, безпеку і свободу усього вільного світу;
  • постанова про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про заходи, пов’язані з 40-ми роковинами Чорнобильської катастрофи.

Народний депутат України Муса Магомедов у 2025 році отримав заробітну плату у розмірі 421 209,4 грн. Це сума після сплати податків і не враховує виплати за грудень.

З них:

  • у 1-му кварталі — 78 360,27 грн;
  • у 2-му кварталі — 132 882,04 грн;
  • у 3-му кварталі — 129 831,91 грн;
  • у 4-му кварталі (без грудня) — 80 216,18 грн.

Цьогоріч Муса Магомедов отримав 75 000 гривень компенсації проїзду по Україні (з лютого по листопад 7 500 грн щомісяця). Кошти для компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера у 2025 році він не отримував.

На інші витрати, пов’язані з депутатською діяльністю Магомедову відшкодували 605 600 грн за період з лютого до листопада.

Так і не з’явився у публічному просторі: як провів 2025 рік Євген Яковенко

Євген Яковенко, народний депутат України. Фото: УНІАН/Олександр Кузьмін

Євген Яковенко пройшов до Верховної Ради у 2019 році від “Батьківщини” як безпартійний по 52 округу (Торецьк та частина Бахмутського району). Також він — секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Депутат зник з публічного простору у 2022 році.

За даними медіа, нардеп покинув Україну напередодні повномасштабного вторгнення. 5 червня 2022 Яковенка нібито затримали в Молдові за запитом Білорусі, у цій країні його звинувачували у хабарництві. Однак 7 червня 2022 Молдова відмовилась видавати нардепа Білорусі.

Але у 2024 році Євген Яковенко, ймовірно, повернувся до України. Його помітили принаймні на одному відео, де Яковенко присутній у сесійній залі. Він виступає автором законопроєктів, офіційно бере участь у голосуваннях, отримує компенсації за житло і проїзд в Україні, згідно декларації мав би жити у Дніпрі.

Вільне Радіо не знайшло публічні сторінки нардепа у соцмережах, але про його діяльність іноді згадують на фейсбук-сторінці депутатської групи ВРУ “Відновлення України”. 

Протягом 2025 року Євгена Яковенка  згадували 4 рази: розповідали про ухвалений законопроєкт, ініціатором якого виступає нардеп, публікували деталі документів, над якими працює Яковенко, ділилися його роботою в комітеті. На цій же сторінці розповіли, що нардеп ініціював збір підписів за петицію на сайті Президента України щодо надання звання “Місто-герой України” місту Торецьк. Новини про депутатську діяльність Яковенка ілюстрували архівними фото. 

За всю каденцію Євген Яковенко жодного разу не виступав з трибуни Верховної Ради та не брав слова з місця. 

Робота у Верховній Раді, заробітна плата та виплачені компенсації

Народний депутат Євген Яковенко офіційно взяв участь у 1559 голосуваннях — це 68,44% від загальної кількості. Це — найбільше серед чинних депутатів від Донеччини. 280 разів він не голосував, хоча був у залі ВРУ. Яковенко утримався під час голосування за законопроєкт, який міг ліквідувати незалежність НАБУ та САП.

Прізвище нардепа фігурувало лише у двох законопроєктах (жоден документ не ухвалили) та трьох постановах. У підсумку затвердили лише зміни до Постанови Верховної Ради України “Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон” щодо врегулювання деяких питань, пов’язаних із оформленням документів, що посвідчують особу громадянина України.

За період з січня по листопад 2025 року народному депутату Євгену Яковенку виплатили 506 392,07 грн як заробітну плату. Сума вказана вже з урахуванням знятих податків.

З них:

  • у 1-му кварталі — 141 687,08 грн;
  • у 2-му кварталі — 144 088,58 грн;
  • у 3-му кварталі — 130 644,29 грн;
  • у 4-му кварталі (без грудня) — 89 972,12 грн.

Євген Яковенко отримав 75 000 гривень компенсації проїзду по Україні (по 7500 грн щомісяця з лютого по листопад).

Євген Яковенко один із двох нардепів від Донеччини, які отримували гроші на компенсацію вартості оренди житла або винайму готельного номера. Загалом йому виплатили 196 700 грн:

  • по 19 500 грн у липні та жовтні;
  • по 20 000 грн у квітні, серпні, вересні та листопаді;
  • 38 200 грн у березні;
  • 39 500 грн у червні.

У 2025 році (з лютого по листопад) нардеп отримав ще 605 600 грн компенсації за витрати, пов’язані з депутатською діяльністю.

Для довідки:

Окрім зарплат та інших надбавок народні депутати України можуть отримувати гроші із держбюджету на свою депутатську діяльність. На 2025 рік у кошторисі Верховної Ради норма витрат на одного депутата становила 2, 28 млн грн.

Із них, зокрема:

  • 90 тисяч грн – кошти для компенсації вартості проїзду територією України, які видаються народному депутату протягом всього строку виконання депутатських повноважень;
  • 1,59 млн грн — фонд для оплати праці помічників-консультантів народного депутата;
  • 350 тисяч грн — нарахування на оплату праці помічників-консультантів народного депутата;
  • 8 тисяч грн — відрядження помічників-консультантів народних депутатів у виборчі округи (з розрахунку на 10 місяців);
  • 2 тисячі грн — відшкодування витрат на оплату утримання приміщень у виборчих округах;
  • 237,9 тисячі грн — кошти для компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера;
  • 670 грн — відшкодування витрат, пов’язаних з організацією та проведенням зустрічей народного депутата з виборцями.

 

Їздив до Китаю, багато писав у соціальних мережах російською, розробляв законопроєкти, про які мало звітував: як провів 2025 рік Олександр Ковальов

Олександр Ковальов, народний депутат України. Фото з соціальних мереж

Народний депутат Олександр Ковальов пройшов до Верховної Ради у 2019 році по 51-му округу (Бахмутський та Горлівський райони). Безпартійний, але з деякими колегами входить до депутатської групи “Відновлення України”. Також Олександр — член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Ще після початку повномасштабного вторгнення, у 2022-му році Ковальов писав, що був “безпосереднім ініціатором порятунку та учасником безпечного виводу захисників України з “Азовсталі”. Цій темі він продовжував присвячувати пости і наступні роки. Активно писав про це і у 2025, розповідав про роль Обʼєднаних Арабських Еміратів в обміні полоненими, водночас народний обранець так і не окреслив свою роль в обмінах. 

Зокрема, впродовж 2025 року він публікує деякі відео, нібито з Чеченської республіки, на яких були присутні українські полонені. Також він згадує події 2022 року та розповідає про вивіз людей з “Азовсталі”.

“Три роки тому брав участь у рятувальній операції, яку важко забути. Ми вивозили людей з Азовсталі – з місця, де кожного дня була боротьба за виживання. Там це було ризиковано. Це було важко. Але я знав одне, люди ще були там, і ми повинні були їх витягти”, — пише Ковальов у своїх соцмережах.

Водночас про долю військовополонених та їхні обміни нардеп публічно не звітує. Але родичі захисників та активісти вимагають відповідей. Вони публікують дописи з проханнями повернення, нагадують про обіцянки та позначають у публікаціях Олександра Ковальова та інших представників влади і військових. Впродовж року можна побачити десятки таких публікацій на сторінці.  Жодної публічної відповіді нардепа немає. Водночас він опублікував кілька відео і підписав, що це кадри його присутності в Оленівці під час перемовин щодо долі українських військовополонених. 

Сам же Олександр критикує владу в цьому питанні і пише про те, що “багато хто незадоволений нинішньою політикою “повернення” і пошуку наших військових”.

Про свою депутатську роботу Ковальов майже не згадує, якщо не рахувати одиничні дописи. Основна інформація про роботу нардепа у Верховній Раді зібрана на сторінці депутатської групи “Відновлення України”. Тут можна знайти законодавчі ініціативи Ковальова, коментарі щодо теми рекрутингу, ТЦК і СП, розвитку українського військово-промислового комплексу. Також є близько десятка дописів про фінансові компенсації військовим. Серед іншого, разом з колегами нардеп ініціював створення Космічних Сил у структурі ЗСУ (законопроєкт №13255).

У своїх соцмережах він також розповів про поїздку влітку 2025 року до Китаю. Чітку мету її Ковальов не вказав, але зазначив, що “приїхав до Китаю — до наших давніх друзів, з якими нас пов’язує не лише дипломатія, а й справжнє людське тепло, перевірене часом”.

Значна частина публікацій на фейсбук-сторінці Ковальова не пов’язані з його роботою депутата. Він вітає з деякими святами, пише про новини, публікує багато зображень з мотиваційними написами російською або риторичними запитаннями.

скриншот з соцмереж депутата
скриншот з соцмереж депутата

У своєму телеграм-каналі нардеп публікує виключно новини від депутатської групи “Відновлення України”. Це ті самі роз’яснення, які є на фейсбук-сторінці цієї групи щодо законодавчих ініціатив та поданих законопроектів разом з цитатами Ковальова. 

Робота у Верховній Раді, заробітна плата та виплачені компенсації

Ковальов впродовж 2025-го голосував 1121 раз (49,21% від загальної кількості). Був присутнім, однак не брав участі у голосуванні 181 раз. Також він проголосував “за” законопроєкт, який фактично міг обмежити незалежність Національного антикорупційне бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Серед своїх колег з Донеччини він найчастіше подає законопроєкти без залучення колег. Цьогоріч був автором або співавтором 22 документів, над постановами не працював. 7 законопроєктів стали чинними. Зокрема, Ковальов долучився до того, що:

  • до членів сімей загиблих військових тепер належать також утриманці, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника (це закріпили зміни до статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”);
  • спрощену процедуру добровільного повернення військовослужбовців, які самовільно залишили частину або дезертирували розширили та продовжили (зміни до Законів щодо порядку проходження військової служби окремими категоріями військовослужбовців під час дії воєнного стану);
  • критичні підприємства можуть тимчасово бронювати людей до 45 днів, навіть якщо вони не мають військово-облікового документа (ВОД), не перебувають на обліку, або є у розшуку (зміни до деяких законодавчих актів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану);
  • збільшилась чисельність працівників СБУ у мирний та особливий періоди (до 37 тисяч та 41 тисячі відповідно), а також уточнили завдання Служби у контексті протидії збройній агресії (зміни до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань діяльності Служби безпеки України);
  • розширили функції ДССТ, закріпили її як військове формування у складі Міноборони та надали їй нові повноваження, зокрема будівництво фортифікацій, розмінування, відновлення транспортної інфраструктури (зміни до деяких законів України щодо діяльності Державної спеціальної служби транспорту);
  • в Україні звільнили від ПДВ імпорт товарів для виробництва дронів, розмінувальної техніки та іншої оборонної продукції (зміни до підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України);
  • в Україні звільнили від ПДВ та ввізного мита товари для сектору безпеки та оборони, зокрема компоненти для виробництва та ремонту дронів, РЕБ, машини розмінування, симулятори бойових дій. Такі пільги за законом діятимуть до 1 січня 2027 року (зміни до Митного кодексу України).

Нардеп Олександр Ковальов заробив за 2025 рік 481 364,58 грн. Тут не вказані виплати за грудень. Сума — після сплати податків.

З них:

  • у 1-му кварталі — 125 525,26 грн;
  • у 2-му кварталі — 148 997,79 грн;
  • у 3-му кварталі — 104 047,71 грн;
  • у 4-му кварталі (без грудня) — 102 793,82 грн.

За 2025 рік (з лютого по листопад) Ковальов компенсували вартість проїзду по Україні на суму 75 000 грн. Йому не нараховували і не виплачували компенсацію за оренду житла або винайму номера в готелі.

Ковальов також отримав відшкодування витрат, пов’язаних з депутатською діяльністю на суму 605 600 грн.

Отримав найбільшу зарплату серед депутатів з Донеччини, але жоден його законопроєкт не ухвалили: як провів 2025 рік Валерій Гнатенко

Колишній мер Дружківки, нардеп Валерій Гнатенко від 49-го округу (Дружківка, Костянтинівка, Костянтинівський і Покровський райони) пройшов до Верховної Ради від “ОПЗЖ”, яка нині у списку заборонених політичних сил. Гнатенко наразі є членом депутатської групи “Відновлення України”.

Валерій Гнатенко, народний депутат України. Фото з соцмереж депутата

Нардеп рідко записує відеозвернення, але в січні 2025 він був “шокований прийнятими кошторисами в прифронтовій Донеччині,  де десятки мільйонів кидають на функціонування ЗМІ та благоустрій” та вимагав провести ревізію всіх прифронтових місцевих бюджетів.

Якщо раніше у своїх соцмережах він більше приділяв увагу проблемам свого округу, то тепер, здебільшого розповідає про роботу у Верховній Раді. У 2025 році він не звітував про зустрічі із жителями округу. Натомість активно коментує зміни у законодавстві, розповідає про законопроєкти, які ініціює.

скриншот з соцмереж депутата

Також Валерій Гнатенко від початку року досить часто виступає у Верховній Раді. Під час них він  звертає увагу на питання міжнародної фінансової підтримки України та процес переговорів. Цьогоріч він також почав більше звертати увагу на програму “єВідновлення” і коментує зміни, які стосувалися процесу обстеження житла і виплати компенсацій. 

скриншот з соцмереж депутата

Крім того, на фейсбук сторінці Гнатенка можна також побачити допис датований 9 травня про Другу світову війну.

Згадок про волонтерство чи підтримку ЗСУ у соцмережах депутата 2025 року не було.

Робота у Верховній Раді, заробітна плата та виплачені компенсації

Валерій Гнатенко у 2025 році взяв участь у 1163 голосуваннях із 2278 (51,05%). Він був одним з двох депутатів Донеччини, який підтримав законопроєкт, що ставив під загрозу незалежність НАБУ та САП. Ще 949 розглядів питань Гнатенко проігнорував, хоч відповідно даних реєстрацій на сайті ВР він був присутнім. 

Прізвище та ім’я депутата фігурують у 57 законопроєктах та одній  постанові. З цього переліку затвердили лише постанову про Звернення Верховної Ради України до Палати представників та Сенату Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо необхідності збереження та посилення лідерства Сполучених Штатів Америки у підтримці Українського народу у боротьбі проти збройної агресії російської федерації за мир, безпеку і свободу усього вільного світу.

Найбільшу зарплату серед народних депутатів з Донеччини цьогоріч отримав Валерій Гнатенко. Йому виплатили з урахуванням податків 567 837,38 грн (без даних за грудень 2025 року).

З них:

  • у 1-му кварталі — 154 757,29 грн;
  • у 2-му кварталі — 157 380,3 грн;
  • у 3-му кварталі — 152 909,64 грн;
  • у 4-му кварталі (без грудня) — 102 790,05 грн.

Як і більшості депутатів Гнатенко отримав 75 000 грн, які компенсували витрати за проїзд по Україні. За оренду житла чи винайм готельного номера він компенсації не отримував.

На інші витрати, пов’язані з депутатською діяльністю, Гнатенку відшкодували 605 600 грн у 2025 році (з лютого по листопад).

Звертав увагу на енергетику, екологію, права переселенців та придбав найдорожчу автівку серед депутатів: як провів 2025 рік Сергій Магера

Сергій Магера — народний депутат від 58-го округу (Маріуполь), пройшов до Верховної Ради від “Опозиційного блоку” у 2019 році. Наразі Магера не представляє жодну фракцію у ВР та є безпартійним. 

Сергій Магера, народний депутат України. Фото з соціальних мереж депутата

Він очолює підкомітет з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування. Тому часто ділиться результатами роботи саме цього комітету. Більшість його законодавчих ініціатив теж мають екологічну тематику.

Згідно зі звітами у соцмережах, Сергій Магера активно долучається до обговорення рішень для підвищення ядерної безпеки в країні, пише про російськи атаки на наші енергетичні об’єкти (в тому числі і АЕС) та багато уваги приділяє ситуації на Запорізькій атомній станції. Кілька публікацій присвятив і новому конфайнменту над зруйнованим Чорнобильським реактором.

Цьогоріч у соцмережах народний обранець, активно показує роботу над питаннями, що пов’язані із переселенцями. Зокрема, роз’яснює законодавчі зміни, особливо, щодо виплат і житла для ВПО. Також Магера регулярно публікує інформацію про наради, де обговорювали питання переселенців. Виступав він і на трибуні від екологічного комітету.

скриншот з соцмереж депутата

Він періодично публікує привітання з державними святами, новини щодо обмінів українських полонених та розповідає про наслідки російських атак на різні українські міста.

У своїх дописах іноді ностальгує за рідним Маріуполем і час від часу пише про ситуацію на окупованих територіях — переважно про складнощі з водопостачанням, екологічні проблеми та невдалі експерименти окупаційної влади.

скриншот з соцмереж депутата

Щодо підтримки Збройних сил України чи волонтерства згадок у соцмережах Сергія Магери, як і в попередні роки, ми не знайшли. 

Наші колеги нардепа згадували у статті про покупку найдорожчих автівок серед представників Верховної Ради. 

Робота у Верховній Раді, заробітна плата та виплачені компенсації

Сергій Магера взяв участь у 36,83% голосувань, тобто підтримував чи не погоджувався тільки 839 раз. Ще 472 рази він не голосував, але був присутній. Наприклад, нардеп не голосував за скандальний законопроєкт №12414, який міг підпорядкувати Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу генпрокурора. 

Виступив автором або співавтором 8 документів, серед яких 5 законопроектів (жоден не став чинним). Ухвалили тільки 3 постанови:

  • про Звернення Верховної Ради України до Палати представників та Сенату Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо необхідності збереження та посилення лідерства Сполучених Штатів Америки у підтримці Українського народу у боротьбі проти збройної агресії російської федерації за мир, безпеку і свободу усього вільного світу;
  • про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про заходи, пов’язані з 40-ми роковинами Чорнобильської катастрофи;
  • про Заяву Верховної Ради України до Дня місцевого самоврядування в Україні в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України.

Сергій Магера як народний депутат України у 2025 році отримав “на руки” зарплати на суму 483 051,92 грн. Тут не враховані виплати за останній місяць року.

З них:

  • у 1-му кварталі — 124 175,23 грн;
  • у 2-му кварталі — 135 147,99 грн;
  • у 3-му кварталі — 135 835,28 грн;
  • у 4-му кварталі (без грудня) — 87 893,42 грн.

Він отримав також 75 000 гривень компенсації проїзду по Україні (по 7500 грн щомісяця з лютого по листопад). Магера не отримував у 2025 році компенсацію вартості оренди житла або винайму готельного номера. 

У 2025 році (з лютого по листопад) нардеп отримав ще 605 600 грн компенсації за витрати, пов’язані з депутатською діяльністю.

Арешт, підозра у держзраді та угода про визнання вини: як провів 2025 рік Федір Христенко

Народний депутат Федір Христенко. Ілюстративне фото: Facebook

Федір Христенко пройшов до Верховної Ради від “ОПЗЖ”. Він мав би представляти у парламенті інтереси виборців з Бахмута, Лимана та Сіверська (46 округ). Однак нардеп переїхав у Польщу за 5 днів до повномасштабної війни, а у 2023 році перебрався жити в готель в ОАЕ. Про нього нічого не було відомо до літа цього року.

Наприкінці липня 2025 року Христенку повідомили про підозру в державній зраді. Депутат нібито працював на посилення російського впливу на Національне антикорупційне бюро України.

В Офісі Генпрокурора стверджували, що посадовець нібито виїхав за кордон після початку повномасштабного вторгнення, однак продовжував протиправну діяльність дистанційно.

За даними слідства, росіяни завербували Христенка ще за часів президентства Віктора Януковича. Він виконував завдання ФСБ під час Революції Гідності.

Розслідування Офісу Генпрокурора та СБУ встановило “тісні” контакти Христенка з Юрієм Іванющенком — резидентом російських спецслужб у т.з. “ДНР”, а також із колаборантом Арменом Саркісяном, якого вже немає серед живих.

Христенко, за версією слідства, налагодив зв’язки з керівниками НАБУ, зокрема Русланом Магамедрасуловим (йому теж повідомили про підозру в пособництві державі-агресору) та Олександром Скомаровим. Слідчі стверджують, що мають докази: зокрема, дружина останнього у 2022 році виїхала з України на авто, яке належало сім’ї Христенка.

Офіс Генерального прокурора повідомив нардепу про підозру у держзраді ( ч. 1 та ч. 2 ст. 111) та зловживанні впливом  (ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України), і все це у змові з ще кількома людьми (ч. 2 ст. 28). Максимальне покарання за держзраду в Україні — довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

20 серпня 2025 року стало відомо, що Федора Христенка, ймовірно, затримали в Еміратах. 6 вересня правоохоронці повідомили, що заарештували депутата, якого раніше затримали в ОАЕ.

Наприкінці листопада матеріали справи нардепа передали до Печерського суду.

У перші дні грудня з’явились заяви, що із підозрюваним хочуть укласти угоду. Наразі відомо, що на закритому засіданні суд затвердив угоду про визнання вини. Про те, що слідство змогло укласти угоду з Христенком, повідомляв генпрокурор Руслан Кравченко. 

Писав про права переселенців на компенсації та виступав у телеефірах: як провів 2025 рік Володимир Мороз

На початку року серед представників Донеччини був і Володимир Мороз. Чоловік помер 21 квітня 2025 року. У зв’язку зі смертю його виключили зі списку народних депутатів України дев’ятого скликання. Втім в річному підсумку згадаємо його результати за час роботи. 

Володимир Мороз, народний депутат України. Фото з соцмереж депутата

Володимир Мороз став народним депутатом у 2019 році, обраний по 59-му округу (Вугледар, Новогродівка і Селидове, а також Великоновосілківський і Мар’їнський райони) від забороненої нині партії “ОПЗЖ”. Згодом він приєднався до депутатської групи “Відновлення України”. Він також очолював підкомітет з питань електроенергетики та транспортування електроенергії Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

До початку депутатської кар’єри був заступником голови Курахівської міськради, згодом — начальником Мар’їнської райадміністрації. 

Як і в попередні роки, Володимир Мороз досить активно звітував у соціальних мережах про свою роботу у Верховній Раді. Періодично записував на відео свої думки з критикою влади — наприклад, щодо права на компенсацію для переселенців, які мають зруйноване житло на окупованих територіях, або про корупційні схеми в різних держустановах.

Темі розгляду і підписанню законопроекту №11161 (про компенсації за пошкоджене і знищене житло на тимчасово окупованих територіях) Володимир Мороз присвячував і свої виступи у парламенті. Іноді народний депутат публікував дописи про результати чергових російських обстрілів.

скриншот з соцмереж депутата

Також у своєму фейсбуці народний обранець ділився кількома депутатськими зверненнями. Зокрема, цікавився у начальників міських військових адміністрацій Донецької області, де люди можуть отримати благодійну та гуманітарну допомогу, і як в адміністраціях допомагають переселенцям. Ще одне звернення стосувалося наказу МОН № 1112 щодо особливостей організації дистанційного навчання під час воєнного стану. Цей наказ викликав резонанс через норми про мінімальну наповнюваність дистанційних класів (20 учнів) та інші обмеження.

скриншот з соцмереж депутата

Володимир Мороз був у ефірі телеканалу “Новини.LIVE” щонайменше 9 разів (раніше телеканал був пов’язаним із депутатом та членом групи “Відновлення України” Вадимом Столаром, зараз медіахолдинг офіційно належить іншій людині). Більшість виступів в ефірі нардеп присвятив темі компенсації за знищене житло для переселенців з тимчасово окупованих територій, коментував питання енергетики, процес мирних переговорів та можливість повернення українців з-за кордону. Переважно виступи зводилися до критики без конструктивних пропозицій.  

Робота у Верховній Раді, заробітна плата та виплачені компенсації

За перші майже 4 місяці року Володимир Мороз голосував 420 разів, ще 271 раз він був у залі Верховної Ради, але у голосуванні участі не брав.

Він встиг зареєструвати 6 законопроєктів, де виступив як автор або співавтор, але жоден з документів не ухвалили.

Народний депутат України Володимир Мороз отримав у 2025 році зарплату у 422 412,31 грн. Це виплати вже з урахуванням податків за перший квартал і кошти за невикористані відпустки. 

З них:

  • у 1-му кварталі — 139 339,61 грн;
  • у 2-му кварталі  компенсація за невикористані відпустки — 283 072,70 грн.

За період з лютого по травень Мороз отримав 27 750 грн компенсації за проїзд по території України. Йому також виплатили 58 500 грн за оренду житла чи винайму готельного номера (це сума за три місяці 2025 року). 

Додатково Володимир Мороз отримав 224 072 грн як відшкодування витрат, пов’язаних з його депутатською діяльністю. 

Жоден з депутатів-мажоритарників з Донеччини не отримував відшкодування витрат на оплату утримання приміщень у виборчих округах та витрат для організації і проведення зустрічей з виборцями.

Нагадаємо, журналісти Вільного Радіо підготували досьє про народного депутата Федора Христенка. Ми зібрали основне, що варто знати про Христенка, його шлях у політику та звʼязки.

Можете також прочитати матеріал Вільного Радіо про те, як нардепи від Донеччини працювали у 2024 році.


Завантажити ще...