Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
10 лютого Верховна Рада проголосувала за законопроєкт, який дозволить евакуювати дітей із зони активних бойових дій без згоди батьків. Механізм поки не запрацював — документ очікує на підпис президента.
Після цього урядовці мають напрацювати рекомендації, що робити з малечою, яку вивезли без законних представників. Деякі рішення вже відомі — про них розповідаємо далі.
Деталями з журналістами Вільного Радіо поділилася начальниця служби у справах дітей Донецької ОДА Юлія Рижакова.
Понад рік законопроєкт №12353, який має дозволити евакуювати дітей із зони активних бойових дій без згоди батьків, проходив узгодження. Урядовці шукали “оптимальний механізм”, що зміг би вберегти тих, хто не може подбати про власну безпеку, пояснює Рижакова.
13 лютого документ відправили на підпис президенту України Володимиру Зеленському. Після цього Мінсоцполітики та Державна служба у справах дітей мають розробити алгоритми дій, які не суперечетимуть законам. Поки відомо про такі основні положення документу:
Якщо батьки відмовляються виїхати із зони активних бойових дій, евакуацію дитини має забезпечити Нацполіція. Однак, зауважує Юлія Рижакова, ймовірно підзаконними актами врегулюють й випадки, коли це зможе робити і ДСНС.
“Батькам офіційно повідомлятимуть про норми цього закону, їхня згода або ж відмова фіксуватиметься письмо та на відео. У разі відмови — дитину доставлять до безпечного місця та передадуть органам опіки, однак у документі не прописано, яким саме. Я так розумію, що йдеться про уповноважений міськими радами за місцем відібрання”, — каже посадовиця.
Водночас оприлюднений варіант законопроєкту №12353 не регулює порядок дій — одразу забрати дитину у родини чи діяти після рішення органів опіки. Ймовірно, у фінальній версії документа, який очікує на підпис президента, це уточнили.
“Мені здається, що це відбуватиметься так: приїздить поліція, фіксує що батьки не хочуть їхати з дитиною і одразу вилучають її та передають органам піклування. Тоді вже прийматимуть подальші рішення.
Бо у ситуації, коли правоохоронці не можуть вилучити малечу, а вимушені спочатку звʼязатися з органами опіки — це втрата часу. Навіть якщо в терміновому порядку зібрати комісію. За цей час родина просто може сховати дитину або ж переїхати до сусідів”, — каже посадовиця.
Батьки зможуть повернути дитину протягом шести місяців, якщо звернуться до органів опіки з клопотанням. Для цього потрібно надати документи, які підтвердять місцепроживання у безпечних регіонах.
На цей період неповнолітніх мають розмістити у сімейних формах виховання: прийомні родини, дитячі будинки чи патронат. Водночас служба у справах дітей ДонОДА розгядає й інші місця — саноторно-оздоровчі центри “Перлина Донеччини” та “Смарагдове місто” або ж будинок дитини “Антошка”.
Якщо законні передставники не захотіли повертати собі малечу, органи опіки та піклування звернуться до суду щодо позбавлення батьківських прав.
“Це вимешене рішення воєнного часу. Держава не може дозволити собі зволікання там, де йдеться про безпеку дітей. Відповідно до основ міжнародного та українського права, через нездатність дітей оцінити рівень загрози, відповідальність за їхнє життя та психічне здоровʼя несуть батьки.
Єдиний спосіб уникнути примусового відібрання малечі у зонах бойових дій — це самостійна та добровільна евакуація. Люди часто тримаються за стіни, бо це здається їм стабільним, але дім можна відбудувати, а дитячі травми — ні. Не зволікайте, евакуюйтеся зараз”, — закликала начальниця служби у справах дітей Донецької ОДА.
Нагадаємо, на кінець лютого 2026-го у зоні примусової евакуації на Донеччині залишається 201 дитина. Малечу мають вивезти з восьми населених пунктів регіону, найбільше — у Миколаївській громаді.