8 лютого в Національному заповіднику “Софія Київська” в центрі столиці відкрили виставку “Скорботний шлях Бахмута”. Експонатами для неї стали різьбленки — фігурні витвори з яєчної шкаралупи. Їхній автор, бахмутський митець Дмитро Денисенко, зміг врятувати їх із нині розтрощеного міста. Які сенси він закладав у своє мистецтво та що про виставку думають її відвідувачі — читайте далі.
У Національному заповіднику “Софія Київська” у самому серці столиці збираються близько трьох десятків людей. У залі “Хлібня” на другому поверсі по периметру на тумбах стоять 20 різьбленок. Милуватися ними можна лише через скло: товщина шкаралупи страусиного яйця, на якій філігранно вирізьблені закладені автором сенси, має товщину близько 1,8 мм. З першого поверху доноситься жива музика, яку створює камерний оркестр Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв імені І.Карабиця.
Автор представленої колекції — відомий писанкар із Бахмута Дмитро Денисенко. Він стає біля одного з експонатів та по черзі відповідає на запитання тих, хто прийшов на відкриття його виставки “Скорботний шлях Бахмута”.
“На виставці представлені різьблені роботи — барельєфи на страусовій шкаралупі. Вони, звісно, виконані мною. Це авторські роботи. Тут представлено 20 експонатів. Із цієї колекції — це те, що збереглося. Більша частина була знищена, залишилась у Бахмуті. Це все є такою майже інженерною конструкцією. Це є повноцінний художній твір, але з засобами різьблення. Саме різьблення не приховує найкращих текстурних можливостей яйця і при цьому дає можливість подати це все у іншому ракурсі”, — у коментарі Вільному радіо говорить Дмитро Денисенко.
Світло в експозиційній залі дещо приглушене: кожну з різьбленок підсвічують яскравим жовтим ліхтариком знизу. Орнаменти зісковзують з експонатів та дублюються на стінках скляних “акваріумів”, за якими стоять.
“Це, знаєте, як вогонь Прометея. Він піднімається і оживлює. Тобто наповнює цю роботу життям”, — пояснює митець.
Техніку різьблення бахмутянин вирішив втілити, використовуючи шкаралупу з яєць страусів, а не курей. Виготовлення однієї різьбленки займає близько двох місяців клопіткої праці від 8 до 19 годин на день. На створення всієї колекції знадобилося з десяток років.
“Писанка завжди розписується на нашому традиційному курячому або гусячому яйці. Тобто те, що територіально прийнято в Україні. А от страусове яйце неприйнятне для нашої території. Але це є природній витвір, [створений] за правилами золотого перетину. За світовою міфологією це є зародок Всесвіту”, — пояснює Дмитро Денисенко.
На 14 із 20 різьбленок відтворені стації — картини з Хресної дороги Ісуса Христа. Інші 6 мають символічне значення. На стінах над різьбленками висять графічні роботи Дмитра Денисенка, де також зображені біблійні мотиви.
“Ми розкриваємо не тільки сам елемент цієї творчої діяльності. Ми показуємо, що у нас є трагедія, у нас зруйноване наше рідне місто Бахмут — тому і назва така. І ми маємо надію на його відродження. А сама різьбленка — це є символ цього ж страсного шляху. Тобто ми проходимо зараз цей скорботний шлях: і як вознесіння Спасителя, і так само відродження”, — пояснює автор експозиції.
Розписуванням писанок Дмитро Денисенко займається понад 20 років. Частина витворів зберігалася в Народному музеї писанкарства та розвитку народних ремесел Бахмутського міського народного Дому. Там само можна було побачити й деякі з його різьбленок.
“Ця виставка лишилася у приватній колекції. Все інше, цілий музей, створений Дмитром Денисенком, був знищений. Це неймовірні речі. Ця виставка — це частинка Бахмута”, — каже генеральна директорка Національного заповідника “Софія Київська” Неля Куковальська.
Для довідки:До 2022 року в Бахмуті працював єдиний на сході музей писанкарства, творцем якого став Дмитро Денисенко. У ньому була понад тисяча експонатів з усіх історико-етнографічних районів країни. До 2014-го на майстеркласи з писанкарства сюди приїздили групи дітей із Горлівки, Донецька та інших міст сходу. Зараз Дмитро Денисенко мешкає у Краматорську та продовжує влаштовувати заняття з писанкарства.
Серед кількох десятків відвідувачів — працівники сфери мистецтва, журналісти та посадовці. Вони захоплено фотографують різьбленки та діляться своїми враженнями від побаченого:
“З цих чудових витворів, з цих яєць, ми сьогодні відчуваємо той зв’язок, який, очевидно, має бути в нашому серці, в нашій душі. Зв’язок чогось прадавнього, споконвічного, чогось духовного. На жаль, з мотивами сьогодення. На багатьох роботах [зображений] Хрестовий шлях, який є ознакою тернистості і боротьби, перекладений на шлях людини і на шлях всього міста”, — каже тимчасово виконуючий обов’язки міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
“Враження від цієї виставки просто фантастичні. Це справді унікальне мистецтво. Майстер розповів, що при створенні [різьбленок] грають роль багато факторів. Навіть яйця він бере в одного фермерського господарства, де [страусів] годують спеціальною їжею. Тому що якщо не будуть так годувати, то яйце буде крихке й по ньому не можна буде працювати. Ця виставка показує, що натхненна людина може творити дива”, — говорить відомий український журналіст, ексгендиректор Укрінформу Олександр Харченко.
“Виставка мені дуже сподобалась. Надзвичайно грамотно все подано. Тому що ми теж організовуємо виставки, і от, власне, тут мені дуже сподобалося все в комплексі. Я думаю, що треба розголос. Я би хотіла, щоб більше людей в Україні дізналися про цю виставку”, — зауважує співробітниця Національного музею народної архітектури та побуту України Олена Громова.
Виставка “Скорботний шлях Бахмута” працюватиме до 11 травня 2024 року. Подивитися її можна щодня (крім понеділка) з 10:00 до 17:00.
Нагадаємо, раніше Дмитро Денисенко поділився з журналістами Вільного радіо вісьмома дивовижними фактами про українську писанку.