8 лютого в Національному заповіднику “Софія Київська” в центрі столиці відкрили виставку “Скорботний шлях Бахмута”. Експонатами для неї стали різьбленки — фігурні витвори з яєчної шкаралупи. Їхній автор, бахмутський митець Дмитро Денисенко, зміг врятувати їх із нині розтрощеного міста. Які сенси він закладав у своє мистецтво та що про виставку думають її відвідувачі — читайте далі.
У Національному заповіднику “Софія Київська” у самому серці столиці збираються близько трьох десятків людей. У залі “Хлібня” на другому поверсі по периметру на тумбах стоять 20 різьбленок. Милуватися ними можна лише через скло: товщина шкаралупи страусиного яйця, на якій філігранно вирізьблені закладені автором сенси, має товщину близько 1,8 мм. З першого поверху доноситься жива музика, яку створює камерний оркестр Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв імені І.Карабиця.
Автор представленої колекції — відомий писанкар із Бахмута Дмитро Денисенко. Він стає біля одного з експонатів та по черзі відповідає на запитання тих, хто прийшов на відкриття його виставки “Скорботний шлях Бахмута”.
“На виставці представлені різьблені роботи — барельєфи на страусовій шкаралупі. Вони, звісно, виконані мною. Це авторські роботи. Тут представлено 20 експонатів. Із цієї колекції — це те, що збереглося. Більша частина була знищена, залишилась у Бахмуті. Це все є такою майже інженерною конструкцією. Це є повноцінний художній твір, але з засобами різьблення. Саме різьблення не приховує найкращих текстурних можливостей яйця і при цьому дає можливість подати це все у іншому ракурсі”, — у коментарі Вільному радіо говорить Дмитро Денисенко.
Світло в експозиційній залі дещо приглушене: кожну з різьбленок підсвічують яскравим жовтим ліхтариком знизу. Орнаменти зісковзують з експонатів та дублюються на стінках скляних “акваріумів”, за якими стоять.
“Це, знаєте, як вогонь Прометея. Він піднімається і оживлює. Тобто наповнює цю роботу життям”, — пояснює митець.
Техніку різьблення бахмутянин вирішив втілити, використовуючи шкаралупу з яєць страусів, а не курей. Виготовлення однієї різьбленки займає близько двох місяців клопіткої праці від 8 до 19 годин на день. На створення всієї колекції знадобилося з десяток років.
“Писанка завжди розписується на нашому традиційному курячому або гусячому яйці. Тобто те, що територіально прийнято в Україні. А от страусове яйце неприйнятне для нашої території. Але це є природній витвір, [створений] за правилами золотого перетину. За світовою міфологією це є зародок Всесвіту”, — пояснює Дмитро Денисенко.
На 14 із 20 різьбленок відтворені стації — картини з Хресної дороги Ісуса Христа. Інші 6 мають символічне значення. На стінах над різьбленками висять графічні роботи Дмитра Денисенка, де також зображені біблійні мотиви.
“Ми розкриваємо не тільки сам елемент цієї творчої діяльності. Ми показуємо, що у нас є трагедія, у нас зруйноване наше рідне місто Бахмут — тому і назва така. І ми маємо надію на його відродження. А сама різьбленка — це є символ цього ж страсного шляху. Тобто ми проходимо зараз цей скорботний шлях: і як вознесіння Спасителя, і так само відродження”, — пояснює автор експозиції.
Розписуванням писанок Дмитро Денисенко займається понад 20 років. Частина витворів зберігалася в Народному музеї писанкарства та розвитку народних ремесел Бахмутського міського народного Дому. Там само можна було побачити й деякі з його різьбленок.
“Ця виставка лишилася у приватній колекції. Все інше, цілий музей, створений Дмитром Денисенком, був знищений. Це неймовірні речі. Ця виставка — це частинка Бахмута”, — каже генеральна директорка Національного заповідника “Софія Київська” Неля Куковальська.
Для довідки:До 2022 року в Бахмуті працював єдиний на сході музей писанкарства, творцем якого став Дмитро Денисенко. У ньому була понад тисяча експонатів з усіх історико-етнографічних районів країни. До 2014-го на майстеркласи з писанкарства сюди приїздили групи дітей із Горлівки, Донецька та інших міст сходу. Зараз Дмитро Денисенко мешкає у Краматорську та продовжує влаштовувати заняття з писанкарства.
Серед кількох десятків відвідувачів — працівники сфери мистецтва, журналісти та посадовці. Вони захоплено фотографують різьбленки та діляться своїми враженнями від побаченого:
“З цих чудових витворів, з цих яєць, ми сьогодні відчуваємо той зв’язок, який, очевидно, має бути в нашому серці, в нашій душі. Зв’язок чогось прадавнього, споконвічного, чогось духовного. На жаль, з мотивами сьогодення. На багатьох роботах [зображений] Хрестовий шлях, який є ознакою тернистості і боротьби, перекладений на шлях людини і на шлях всього міста”, — каже тимчасово виконуючий обов’язки міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
“Враження від цієї виставки просто фантастичні. Це справді унікальне мистецтво. Майстер розповів, що при створенні [різьбленок] грають роль багато факторів. Навіть яйця він бере в одного фермерського господарства, де [страусів] годують спеціальною їжею. Тому що якщо не будуть так годувати, то яйце буде крихке й по ньому не можна буде працювати. Ця виставка показує, що натхненна людина може творити дива”, — говорить відомий український журналіст, ексгендиректор Укрінформу Олександр Харченко.
“Виставка мені дуже сподобалась. Надзвичайно грамотно все подано. Тому що ми теж організовуємо виставки, і от, власне, тут мені дуже сподобалося все в комплексі. Я думаю, що треба розголос. Я би хотіла, щоб більше людей в Україні дізналися про цю виставку”, — зауважує співробітниця Національного музею народної архітектури та побуту України Олена Громова.
Виставка “Скорботний шлях Бахмута” працюватиме до 11 травня 2024 року. Подивитися її можна щодня (крім понеділка) з 10:00 до 17:00.
Нагадаємо, раніше Дмитро Денисенко поділився з журналістами Вільного радіо вісьмома дивовижними фактами про українську писанку.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
