Спецтема. Дебати: 46 округ
Ми запросили до нашої студії всіх кандидатів в народні депутати по округу і домовлялися про зручну дату за тиждень до запису. Але прийшов тільки Костянтин Матейченко. З ним говорили про депутатські повноваження, програму та обіцянки.
Анна Сердюк: Сайт Центральної виборчої комісії дає таку коротку біографію кандидата: народився в Костянтинівці Донецької області, громадянин України, освіта вища, чинний народний депутат, безпартійний, не судимий, йде самовисуванцем.
Цю інформацію я доповню. Свою кар’єру на держслужбі Костянтин почав ще в 2002 році. Тоді зайняв пост сільського голови Покровського Донецької області. З того поста залишилася закрита справу за перевищення службових повноважень. Звинувачення зняли. У 2014 році Костянтин Матейченко керував батальйоном Артемівськ, який звільняв місто від бойовиків так званої ДНР.
Починаючи з 2012 року, це вже треті вибори в парламент, в яких ви берете участь. Навіщо йдете в Раду?
Костянтин Матейченко: Перш за все хотів би вас поправити: кар’єра держслужби у мене почалася не з 2002 року. У 2002 році я був обраний сільським головою. А це не держслужба, це служба в органах місцевого самоврядування.
Навіщо я йду в парламент, йду на вибори? Я завжди був по життю максималістом. У мене 3 вищі освіти і якраз всі передбачали навчання тому як керувати людьми, керувати державою і чітко розбиратися в законах. Та шкода, маючи такий досвід за плечима, розуміння ось цієї роботи і впевненість в тому, що у мене вийде. І не просто вийде, а якісно вийде. Тому я йду, ну не те щоб прямо змінити держава, хоча з цією метою теж, я хочу краще для своєї держави і для своїх дітей в тому числі.
Анна Сердюк: У вас строката історія політичних уподобань. У різні роки ви були членом або представляли Соціалістичну партію, Партію регіонів, Батьківщину і Народний фронт. Як так вийшло, що від усіх них ви по суті відмовилися і йдете самовисуванцем? Чому так?
Костянтин Матейченко: Ви знаєте, я був сільським голово з 2002 року. Я тоді дійсно взагалі не цікавився ось цією політикою. Дев’яності-двотисячні у нас на Донбасі, хто мене слухає житель Донбасу, так, дійсно, кивне і скаже, що так було. Була цілковита монополія “Партії регіонів”. Якось на одній з колегій приїхала сюди в райадміністрацію, підійшла шанована мною людина, літній, він був головою партійної організації “Партія регіонів” і не ставив питання: які твої погляди? У мене їх не було.
“Костя, дай фотографію”.
На фотографію. На наступний день приніс.
Наступного тижня: “На тобі партквиток “Партія регіонів”.
О, кажу, є привід випити. Ось це моя була присутність в “Партії регіонів”. Уже з “Соцпартією” я вже намагався щось визначитися, десь уже цікавився. Тут я вже не приховую. Тут вже був перший крок моєї визначеності. У “Батьківщині” я як такій ніколи не був. Я тоді вступив в партію “Фронт змін”. Мені подобалася ця партія, мені подобалася її позиція. Тоді об’єдналися. Було Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, куди увійшов також і “Фронт змін”. І, як об’єднавчий момент, як член партії “Фронт змін”, я очолив “Батьківщину” області. Я тоді дійсно йшов боротися проти. Я з жахом дивився, коли той же Янукович і Азаров на сцені, на якійсь великій нараді, і це транслювалося по каналах, коли говорили про відкати і говорили про цей тяжкий злочин не так, що це злочин, а знаєте, як ніби це таке … норма речей. І це говорили 2 перших людини держави. Для мене це був шок.
Анна Сердюк: Юлію Тимошенко теж складно назвати “чистою” людиною в політиці.
Костянтин Матейченко: Мені завжди говорили: “Ну, а твої що? Прийдуть до влади і красти не будуть?”. Я кажу: ви знаєте, я не можу за всіх нести гарантію. Але якщо навіть мої десь і будуть красти, то вони 100 разів будуть хреститися і це робити пошепки, розуміючи, що вони йдуть на злочин. Так, їх всіх треба ловити, всіх треба стратити, образно кажучи, за законом. Але коли це ставало нормою речей, для мене це був жах. Щодо моєї, на початку ви сказали, кримінальної справи: ну давайте так, склад злочину був 9-річної давності, коли цю справу порушили. І її порушили, коли я став головою обласної “Батьківщини”. Ви уявляєте наскільки це був сміливий крок бути жителем Донецької області і очолити ось ту організацію, керівник якої вже 2 роки сидів у в’язниці? Тому те, що я сів у в’язницю … ну, повірте. Потім, коли цю справу закривали, мені в тій же прокуратурі донецькій тоді ще, говорили: Ну, Костянтин Володимирович, ви ж боєць, ви ж розуміли куди ви йшли.
Чому я вибирав партію Яценюка … Ви знаєте, я не пам’ятаю ті моменти. Чому я так …
Анна Сердюк: Це остання партія в якій ви перебували
Костянтин Матейченко: Так. Я не знаю. Мені, напевно, може подобалися прагматичні чіткі цілі Яценюка, його розуміння економіки. Я ще раз кажу, ви у мене запитали “чому тоді?”. Ну ось тоді у мене були такі думки, переваги, розуміння політики, державного ладу і так далі. І ось ви зараз сказали, що я кинув всі партії. Це не зовсім правильно, тому що “Народний фронт” просто припинив на даний момент свою політичну боротьбу. Ну, я вважаю так, що якщо партія не йде на вибори, то значить вона припинила свою політичну боротьбу. Тому я вийшов з партії.
Анна Сердюк: Наступний пункт нашого знайомства: програми кандидатів. Костянтин, розкажіть, що ви пропонуєте своїм виборцям? Давайте спочатку коротко, а далі але деяким пунктам пройдемося детальніше. По пунктам. Наприклад, 5 головних пунктів.
Костянтин Матейченко: Робота народного депутата дуже велика і об’ємна. І ось саме сказати, що я пропоную те, те, те – в програмі все написано, питань немає. Там купа розумних фраз. Не тільки у мене, у всіх. І виборець, читаючи їх, напевно це все одно багато не відкладається в голові у людей. Точніше не тому, що воно не має значення. Їх забагато. І сказати конкретних 10 пунктів – це значить нічого не сказати про інші. Найголовніше, що я обіцяю виборцям – це постійний безпосередній зв’язок з виборцем. Постійні щоквартальні зустрічі. Чому щоквартальні? Просто я знаю що таке фізична можливість народного депутата, у якого тільки 1 тиждень у місяці – це робота на окрузі. Решта – це робота депутата в комітетах.
Анна Сердюк: Я перепрошую, але звіт перед громадянами передбачається в законі.
Костянтин Матейченко: А ви розумієте питання? Що таке звіт? Звіт – це скільки там чогось зробили.
Анна Сердюк: І приймальня, і зустрічі. Вони ж прописані.
Костянтин Матейченко: В тому то і справа, що звіт і видимість роботи, ось я якраз чітко називаю видимість роботи, я говорю про постійний безпосередній контакт народного депутата зі своїми виборцями.
Анна Сердюк: Тобто, ви обіцяєте якісно виконувати закон?
Костянтин Матейченко: Не просто якісно, а саме чітко розуміючи ось цей шлях і спосіб роботи народного депутата. Проблеми виникають, вони є постійні, але є проблеми, які виникають за місяць. І що, чекати виборцям рік коли там він відзвітує? Це робота постійна. Останні 2 роки я працюю як мажоритарник і я ще раз кажу: ці проблеми виникають іноді на рівному місці.
Анна Сердюк: Так це різні категорії обов’язків депутата. Одна справа працювати на окрузі, пропонувати законодавчі ініціативи, спілкуватися і в принципі знати проблеми округу, а інша справа звітувати. Ви трохи змішали це.
Костянтин Матейченко: Ні, я не змішав. Справа в тому, що в обов’язки парламенту і всіх парламентарів є і парламентський контроль. Це обов’язок безпосереднього зв’язку з виборцем. Це закон передбачає. Тому ось цей безпосередній і постійний зв’язок з виборцями – це передбачено законом, я не змішав. Давайте так: виборець дає мандат. Так чи ні? Що для нього зараз важливіше? Саме його безпосередній зв’язок з депутатом. Ви зрозумійте правильно, ви прийдете на вибори і ви отримаєте 2 бюлетені: одна партійна (список партій), а інша мажоритарна. Ось ідеї якогось розвитку вектора держави, якихось глобальних ідей розвитку держави, ринків держави – це, в основному політичні напрямні. Це як конгрес в тій же Америці. А є складова на половину нашого парламенту – це, як сенат називається в тій же мірі, це мажоритарники. Тому зараз в даній ситуації я йду і кажу, що я безпартійний.
Читайте також: Верховна Рада сильніша за президента, або чому парламентські вибори в деякій мірі важливіші за президентські
Навіть коли великі якісь питання нашої держави будуть виноситься на голосування або розглядатися в комітетах, я дійсно буду, навіть маючи якусь свою думку, я буду напевно все-таки ініціювати якісь громадські слухання у себе на окрузі і буду віддавати свій голос з огляду на думку своїх виборців, свого округу. Тому що знаєте як написано? Парламент – це вищий законодавчий орган, але там ще написано слово “представницький орган”. Він представляє своїх виборців. А мажоритарник так тим більше. Чому я і кажу, що ми іноді дивимося на інших кандидатів, вони ніколи не були на окрузі. Вони не знають суті округу.
Анна Сердюк: Але в нашому окрузі не зовсім так. У нас є і місцеві політики. Просто питання з яким вони підходом підходять до місцевої політики. Це вже інше. Але живуть то у нас багато на окрузі.
Костянтин Матейченко: Розумієте, ось про що я і говорю, що маючи ось цей багаж розуміння, досвіду і знань, я говорю, що він безцінний. Його неможливо прочитати за 2 години або за тиждень в книжці. Його можна отримати тільки пройшовши життєвий шлях: набити купу шишок, поскандалити з купою чиновників, вислухавши тисячі виборців. Ось я кожен день зараз проводжу по 5-6 зустрічей.
Анна Сердюк: І що, головні принципи цих зустрічей? Що вас просить зробити виборець? Давайте назвемо 3 проблеми, якими ви могли б зайнятися в перший тиждень або в останній тиждень зараз депутатства. Ви ж теж чинний народний депутат.
Костянтин Матейченко: Перш за все людей звичайно хвилюють ті проблеми, які не є прямою компетенцією народного депутата. Це проблеми місцевої влади. Але знову таки, мій досвід підказує: половина ось цих проблем, які іноді стосуються конкретної людини, конкретно його проблеми, місцева влада не те що не вирішує або не хоче вирішувати, в місцевій владі іноді сидять такі ж люди.
Анна Сердюк: Це автобус / дорога або що?
Костянтин Матейченко: От ви самі їх і перерахували. Це дорога, автобус, медичне обслуговування, водопостачання, отримання субсидій, отримання пенсій. Вам ще перерахувати? Цих проблем неміряно.
Анна Сердюк: Скрізь або в конкретних громадах?
Костянтин Матейченко: Практично вони ідентичні. Ці проблеми по всім селам, громадам.
Анна Сердюк: Ви говорите, що вже 2 роки працюєте фактично по округу. Щось зрушилося з мертвої точки за таким же принципом?
Костянтин Матейченко: Ну, давайте так, якщо 22 млн грн – це нічого …
Анна Сердюк: 22 млн на що?
Костянтин Матейченко: Це субвенції з державного бюджету. 4 роки тому мажоритарника, якого обирали в 2014 році, у нас на окрузі з відомих причин не стало. Я дивлюся 3 роки тому, звернув на це увагу, що по округах виділяють, за програмою соціально-економічного розвитку, держава виділяє гроші. Задаюся питанням: чому 46 округу там немає? Ну, там же немає мажоритарника. Я приходжу до Кабміну, в бюджетний комітет, кажу: хлопці, ну добре, мажоритарника немає, а округ то є, люди тобто. “Та Костя, не парся, ти ж не мажоритарник”. Я кажу: я за людей переживаю, я там живу. У підсумку: так, трошки не втішних питань, десь якісь підвищені тони, в результаті я останні півтора року отримував нарівні з усіма. Навіть десь більше.
Анна Сердюк: Тобто ви вже півтора року отримували гроші з державного бюджету?
Костянтин Матейченко: Це не я отримував, округ. Я на зв’язку з місцевими чиновниками, які повинні були під ці гроші підготувати проектно-кошторисну документацію і під ось цей кошторис виділяються гроші з державного бюджету. Але хочу зауважити: ці гроші виділялися, я ніколи ні з яким підрядником не спілкувався. Ось просто принципово. Ніяких порад не давав. Підкреслюю таке жахливе слово, як “відкат”. Я цього не розумію. Про всі ці гроші я дізнавався постфактум куди вони приходили. Коли там через Prozorro і так далі. Я був радий тому, що я хоч чимось допоміг округу. Це фінансовий план за ось ці останні 2 роки. За ці 2 і навіть більше роки близько 5 тис. звернень. Я завжди всім говорив: всі вирішити проблеми неможливо. Якщо ми вирішимо 10% – це ми вже герої. Зробили аналіз – десь близько 20% звернень до мене вирішені були позитивно. З моєю допомогою, наших помічників, нашої приймальні і так далі. Деякі питання вирішувалися … Ну, ось такі моменти, коли дитині потрібна була пересадка серця. Це Лиманський район. Я сам не очікував, що вийде. Звернення зробили, пішов до міністерства освіти, скажу чесно: були інші справи. Зайшов з першим заступником міністра, кажу: так і так, треба допомогти. На подив була програма, на подив вони виділили 100 тис дол, в Білорусі роблять ось це донорство, хлопцеві врятували життя.
Анна Сердюк: Тобто питання в інформуванні? Округ не звертався за грошима, не просив, вам довелося особисто це робити. Потім потрібно було дізнатися в МОЗ про те, що є така програма і отримати гроші. Я правильно розумію? Люди не знають про те, що в державі є гроші, які на них закладені?
Костянтин Матейченко: На рахунок ось цих ось субвенцій – так. Це конкретно цим займаються народні депутати. Ось ці ось програми по МОЗу – так, це повинні десь знати чиновники місцевого рівня, обласного рівня рівня і підказувати людям. І я вам скажу так: специфіка нашої держави, коли особистісний контакт відіграє дуже велику роль.
Анна Сердюк: Ну, це трошки кумівство, коли приходить людина зверху і каже що потрібно зробити.
Костянтин Матейченко: Зверху або знизу? Я говорю про особистий контакт з тими людьми, які сидять там, нагорі. Але питання вже стоїть в тому, що я вам скажу з досвіду київського спілкування: якщо просто прийти, то тобі посміхнутися, пообіцяють і нічого не зроблять. Треба прийти, посміхнутися, на наступний день проконтролювати, а на третій день поскандалити. І тоді результату доб’єшся. Тому я знаю, що ні у кого, крім як у мене, ось ці питання спілкування з київськими … Напевно, вже просто є досвід. Тому я з такою впевненістю заявляю, що у мене вийде краще. Я вже знаю цю кухню спілкування з Києвом.
Анна Сердюк: Досвід іноді ставлять і в докір. Не завжди, але буває і в докір теж, що це не представник нової влади, яку зараз багато в чому “сповідують” виборці, судячи з результатів президентських виборів. Що вийде за 5 років краще?
Костянтин Матейченко: Я скажу маленький момент: треба дивитися на те, що ми хочемо змінити. Якщо ми хочемо змінити усталену ось цю прогнилу корупційну систему нашої держави, про що говорить наш новий президент, в цьому я його підтримую. Так, тут потрібні нові люди, тут потрібно нове мислення і так далі. А ось працювати на окрузі, абсолютно вибираючи нову людину молодого і так далі – це рівносильно, що замість вас, за ваше робоче місце посадити абсолютно нову дівчинку, яка ще й років на 10 молодше. І гляди як у неї вийде вести телеефір, радіоефір. Краще ніж у вас? В цьому я сумніваюся. Тут деякі моменти треба дивитися: що ж ми хочемо поміняти? Робота на окрузі, будь-хто зі мною погодиться, абсолютно новий підхід до цього, спілкування з людьми, розуміння цих проблем, як можна по новому тут працювати?
Анна Сердюк: Так ви говорите протилежні речі: що потрібно оновлювати гнилу систему і не можна пускати нових людей, тому що у них немає досвіду.
Костянтин Матейченко: Дивлячись на які ділянки роботи. На які ділянки тої ж держави.
Анна Сердюк: У нас половина парламенту така ділянка держави.
Читайте також: Від пенсіонера до мільйонера: Що відомо про мажоритарників Донеччини.
Костянтин Матейченко: Парламент – це багаторідна велика система. Там дійсно, я не буду приховувати і кого-то відбілювати, дійсно божевільні корупційні зв’язки, ризики і так далі. Я був 5 років в комітеті по боротьбі з корупцією. Нашої функцією було всі законопроекти переглядати на корупційні ризики. Близько 30% законопроектів, це не тільки наших профільних, а всі, які заходять до сесійної зали, переглядали на корупційні ризики. Найменший сумнів – ми відхиляли. Як правило, він в зал не доходив. Тому ось ця ось система в Раді, коли дивишся: законопроект якийсь депутат проштовхує, але там явно лобіювання його особистих інтересів. Наприклад, у власності в нього завод якихось цікавих спеціальних машин, і народний депутат і його фракція лобіює виділення божевільних мільярдів тільки на цей завод, як це можна назвати? Відкрийте, будь ласка, всі ось ці публікації за останні 5 років і ви знаєте, як правило, ось ці всі журналістські розслідування відсотків на 90 – вони мають право бути.
Не треба чекати рішення суду, як ми всі звикли: поки суд не скаже – людина не винна. Реально багато речей видно. Невідповідність життєвих витрат з доходами і так далі. Так, дійсно, парламент – його треба змінювати. Але іноді треба дивитися: а що за 5 років, де він там спіткнувся? За ці 5 років, мені сказали, що я є предметом якогось там журналістського розслідування. Як це так, я на свою зарплату утримую 3 дітей. Ну утримую я своїх дітей. Тільки ви запитаєте як живуть мої діти. Наскільки я їх в спартанському розумінні такому ось виховую. Надмірностей не допускаю, та й сам просто своїм прикладом показую. Зарплати депутатської – так, мені вистачало.
Анна Сердюк: Яка у вас машина?
Костянтин Матейченко: У мене особисто машини, оформленої на мене, немає.
Анна Сердюк: А на кого оформлена машина в родині?
Костянтин Матейченко: Є машини, оформлені на родичів, на знайомих.
Анна Сердюк: Це до питання про доходи, те, що ви намагаєтеся говорити.
Костянтин Матейченко: У мене немає машини.
Анна Сердюк: А на чому ви їздите по місту?
Костянтин Матейченко: По місту там в Києві я їздив по необхідності, через службову необхідність, на службовій машині.
Анна Сердюк: Ви сьогодні приїхали на службовій машині?
Костянтин Матейченко: Ні, я приїхав з товаришем. Звуть його Віктор Буслов. Я приїхав на його машині.
Анна Сердюк: Останні 5 років яка у вас зарплата?
Костянтин Матейченко: Я не знаю, це помічник складає декларацію, вона особливо не змінюється. Але, скажімо так, зарплата за місяць у народного депутата близько 35 тис грн. Плюс мені виділяють компенсацію за проїзд, там близько 3 тисяч, компенсацію за квартиру, яку ми знімаємо там в Києві з дітьми, і на депутатські потреби мені ще виділяють в розмірі зарплати. Тобто сумарно, за мінусом податків тисяч 60-70.
Анна Сердюк: Останні 5 років ви живете на те, що ви заробили в селі або це зарплата йде в хід?
Костянтин Матейченко: Десь зменшуються і мої заощадження, які з тих часів. Які не обов’язково лежать там в якійсь “кубушці”. Так, може десь у мене був в ті роки ще куплений трактор. 300 років до війни. Він не на мене оформлений, але всі розуміють, що мій. Я говорю ті часи, ті роки. Ну, продали, на це живемо. У мене за ті роки побудований будинок. Мені часто ставили запитання: де ви взяли будинок 3 роки тому? Так я його будував років 7. Єдине що я купив землю і спокійно самобудом будував. Я розумів, що це невелике порушення закону, можна спокійно будувати. Потім був закон, який дозволяв абсолютно законно оформити ось цей самобуд. І я його 3 роки тому оформив. Я досить забезпечена людина, не скажу, що живу з копійки на копійку. Я вам скажу так: в 2014 році, коли я 4 місяці сидів у кабінеті міського голови, який втік, з міста мені перший місяць приходили і тут пропонували в моєму рідному Бахмуті: “Костя, давай щось замутимо, повирішуємо”. Одного вигнав, другого вигнав, слух розійшовся по місту.
Анна Сердюк: Одне питання тому ви сказали, що ви порушували закон, ставили самобуд, що у вас оформлена частина майна на інших людей. А де ця грань, що можна ось там трохи порушити, а там не зовсім? Ви все-таки народний депутат і кандидат в народні депутати.
Костянтин Матейченко: Ось коли я будував, як то кажуть, трохи незаконно ось цей будинок, я тоді далеко не був народним депутатом. І не замислювався над цим. Другий момент: я не порушував закон. Я розумів, що є певні порушення, грубо кажучи. Ну, як приклад, у вас немає грошей в кишені, але вам потрібно терміново дістатися кудись. Ну немає у вас за що купити квиток на тролейбус. Ви ось прям так принципово не сядете на тролейбус?
Анна Сердюк: Але 4 гривні на трамвай і за кілька мільйонів трактор – це різні речі. Ну, трактори дорогі. Я не знаю який у вас був трактор, оформлений на іншу людину.
Костянтин Матейченко: Питання стоїть не в тому, що оформлений на іншу людину. Ці трактори були оформлені на підприємство, власником якого я був. Це не те, що я купив собі, а оформив його на когось. Раніше про це думки не було. Все купувалося абсолютно законно на підприємство. Коли законом стало заборонено, що ну не може там бути власник і так далі, питань немає: я переоформив це підприємство на іншу людину.
Анна Сердюк: Переоформив чи продав?
Костянтин Матейченко: Переоформив. Ось бачите як чітко. Я не люблю брехати, я говорю завжди правду. Переоформив. Продати господарство в 2 секунди – це просто неможливо. Та й мети не було. Але в будь-якому випадку: це чесно зароблені гроші. Сільське господарство – це той бізнес, про який говорять “на землі Рокфеллером ніхто не ставав, але й з голоду ніхто не вмирав”.
Анна Сердюк: Ви самовисуванець, тобто підтримки партії у вас немає. У яку фракцію в такому випадку підете і з ким будете об’єднаються в тому випадку, якщо пройдете в Раду?
Читайте також: В Бахмуті протестували “Проти проросійських кандидатів” (ФОТО)
Костянтин Матейченко: Я вам відповім на це питання можливо не так, як ви б хотіли почути, – я про це не думав. Ви знаєте, я завжди за здоровий глузд, і на моїх очах проходили законопроекти абсолютно безпартійних, позафракційних мажоритарників, які реально були позитивними, поліпшували життя людей в державі.
Анна Сердюк: Ви не плануєте ні з ким об’єднуватися?
Костянтин Матейченко: Я про це не замислювався. У будь-якому випадку, якщо це буде вигідно для моїх виборців, якщо я буду бачити в цьому пряму вигоду для округу, для своїх виборців, чому б і ні ?!
Анна Сердюк: З ким?
Костянтин Матейченко: Не знаю.
Анна Сердюк: Так питання ж напрямку: що є маркером, що з цією партією ви не будете взаємодіяти старатися?
Костянтин Матейченко: Добре, відповім на питання, що саме з тими силами, які підтримують негативні течії в нашій державі – я об’єднуватися не буду. Тобто деякі моменти мені не прийнятні. Я за Україну, я за її цілісність і за її суверенітет. Але якщо буде законопроект навіть ось цієї партії, який покращує життя наших громадян, то чому б і ні?
Анна Сердюк: Ви все-таки не проговорили детально, у мене є ваша програма, що ви пишете про “обґрунтовані тарифи, які хотіли б лобіювати в разі вашого обрання”. Про що конкретно йдеться?
Костянтин Матейченко: Цих тарифів безліч (газ, вода, електрика і так далі), я всюди за здоровий глузд, перш за все, і економічну обґрунтованість. Ну, скажімо, ціна хліба складається з газу, який треба витратити, щоб спекти цю буханку хліба, з вартості борошна, якихось дріжджів і так далі. Як я можу тут кричати, що вона дорога? Я не буду говорити зараз конкретно цифр.
Анна Сердюк: Останні роки у нас був Роттердам +. Яким чином тоді можна це пояснити? Ви були в Раді. Ви ж не змогли особисто скасувати його.
Читайте також: Мінус “Роттердам +”. АП запропонує Раді законопроект щодо зниження тарифу на електроенергію
Костянтин Матейченко: Розумієте в чому питання, ці ось тарифи визначає і призначає створений орган НКРЕКП, які призначають по певним законодавчим документам, чітко регламентуються: скільки там від президента, скільки від кабміну і так далі. Я вам скажу чесно, що ось ці ось тарифи, які призначалися, той же Роттердам +, це було поза Верховною Радою. Я як народний депутат навіть про це не чув.
Анна Сердюк: Але ці тарифи вплинули на людей.
Костянтин Матейченко: Правильно. Я чому зараз це записав у програмі? Зараз дуже гостро піднято це питання і буде змінюватися, воно вже почало змінюватися, законодавче поле, вже я бачу якісь законопроекти подаються, що цікаво усіма фракціями в парламенті, де хочуть на ціноутворення і утворення тарифів накласти парламентський контроль.
Анна Сердюк: Бачила в ЗМІ і на ваших сторінках публічних багато інформації про проблеми округу. Розкажіть які депутатські запити хочете ще встигнути відправити або будете відправляти після виборів, в разі перемоги?
Костянтин Матейченко: Ось буквально тиждень тому помічник в Києві поклав переді мною стопку ось таких ось звернень, я відповідно підписував свої звернення. По виділенню знову ж субвенцій на той же Лиман і так далі, на вікна, про розподіл фінансів, які там банк виділив ЕРБР на один напрямок, а громада просить, що ці гроші вже виділені краще перерозподілити на інше, просять моєї участі. Звернення окремих громадян щодо несправедливого ставлення до них.
Анна Сердюк: Люди вас і так знають або ви ще їздите і знайомитеся з виборцями?
Костянтин Матейченко: Люди мене знають як облупленого. А їжджу до виборців, ну знаєте, я завжди такий меседж кажу: люди, вибори! А щоб вибрати, ви ж повинні бачити товар обличчям. Ось я вважаю своїм обов’язком прийти до вас, щоб ви на мене подивилися. Ось я вважаю своїм обов’язком до вас на ефір приїхати. Це робота народного депутата. Ось дивіться: крім мене ніхто не прийшов. А це якраз: вони не розуміють, що народний депутат – це публічна особа. Де, ви вибачте, я навіть так жартую іноді грубувато, твій виборець повинен знати в яких ти носках ходиш.
Анна Сердюк: Уточнююче питання, яке до вас все ж віднесу: війна на сході з ким? Хто з ким воює?
Читайте також: Бойовики стали стріляти більше із забороненого озброєння біля Горлівки, — штаб ООС (ВІДЕО)
Костянтин Матейченко: (сміється) Ось ви самі смієтеся з того питання, яке мені задаєте. Не треба мені ставити це питання. Відповіддю на це питання є моя історія. До Іловайська я сумнівався. Я бачив не адекватних людей, з кримінальним минулим, наркозалежних, знаєте що таке наркоман з автоматом? Ви собі навіть не уявляєте. Так ось я це бачив на початку 2014 року. Після Іловайська, як військовий, можу чітко говорити: коли сюди зайшла близько 8 батальйонів тактичних груп регулярних військ Російської Федерації – відповідь очевидна.
Анна Сердюк: Якщо ви не виграєте ці вибори, чи залишитеся ви на 46 окрузі? Можливо у вас є ще якісь варіанти розвитку подій.
Костянтин Матейченко: Ні, я відповім прямо. Перша відповідь – у вас не правильне питання, я ці вибори в будь-якому випадку виграю. Я сподіваюся. Я не те то сподіваюся, не хочу бути самовпевненим. Я займався все життя боксом. І якщо не впевнений у перемозі, мені ще перший тренер говорив і сьогодні говорить, ніколи, Костя, не виходить на ринг. Гаразд проїхали. Все може бути в цьому житті. Всі ми під Богом і так далі. Але перш за все я батько дітей, мені їх треба годувати, я буду заробляти гроші. Заробляти я вмію в сільському господарстві.
Нагадаємо, 21 липня відбудуться позачергові парламентські вибори. Українці обиратимуть серед 22 партій та мажоритарників. Окремий матеріал по 46 округу (Бахмут, Бахмутський р-н, Лиман читайте тут: Син мера, АТОвець і директор залізниці: хто балотується в 46-му окрузі на Донеччині.
Бліц: “Які вибори важливіші: парламентські чи президентські?”.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.