Рік тому, 5 грудня 2019 року, в Бахмуті помер місцевий активіст і волонтер Артем Мирошниченко. До цього він близько тижня лежав у комі через тяжкі травми – його побили двоє місцевих неповнолітніх хлопців. Зараз обвинувачені очікують рішення суду в СІЗО, а справу про побиття почали розглядати з початку. Ми дізналися, чому за рік судді досі не визначилися з вердиктом, а також поспілкувалися з братом загиблого.
Ким був Артем Мирошниченко
Артем Мирошниченко – бахмутський активіст, який з 2014 року допомагав військовим на Донбасі. Чоловік плів маскувальні сітки та допомагав пораненим бійцям у шпиталі. Разом з однодумцями Артем часто приходив на патріотичні мітинги та акції.
За версією слідства, ввечері 29 листопада 2019 року на активіста напали двоє неповнолітніх хлопців – 16-річний Микола Барабаш і 17-річний Олександр Баришок. Артем отримав тяжкі травми, після чого впав у кому.
5 грудня бахмутський активіст помер, не приходячи до тями.
Ймовірних нападників знайшли та затримали на наступний день. Якщо прокуратура доведе їхню провину, їм загрожує до 10 років тюрми.
Усі, хто знав Артема, згадували його як щирого скромного хлопця, завжди готового прийти на допомогу.
“Він дуже хотів жити, боровся за своє місто, щоб у місті було гарно, а не небезпечно. Щоб тротуари були хороші, щоб світло горіло, щоб не били ліхтарі. Він допомагав військовим. Він весь час був у роботі, але ми недооцінювали це. Він дуже любив тварин, рятував їх. У нас захворіла кішка, і він навіть кредит взяв, щоб її вилікувати. Він навіть мух не вбивав, а відпускав їх у вікно”, – згадував батько загиблого Микола Мирошниченко.
“Він був одним з найактивніших членів волонтерського руху в нашому місті. Це була людина, яка любила життя, людина, яка любила Україну, своїх батьків”, – казав про Артема полковник українського козацтва Станіслав Єрмолаєнко, з яким вони разом допомагали військовим на сході.
На честь Артема хотіли перейменувати вулицю, на якій він жив. Однак батьки загиблого не підтримали цю ідею.
Зазначимо, у мережі стверджували, що бахмутського активіста вбили за те, що він розмовляв українською. З цим формулюванням він став відомим на всю Україну. Але офіційних підтверджень такого мотиву у слідства немає. Принаймні в суді він так і не прозвучав.
Суд у справі Мирошниченка: що відбулося за рік
Починаючи з грудня минулого року справу про побиття Артема Мирошниченка розглядали в Артемівському міськрайонному суді. Але у березні матеріали передали до Слов’янського суду, оскільки в Бахмуті не вистачило суддів. За цей час у Слов’янську провели вже більш як 10 слухань по суті. Однак далеко справа не просунулася.
“На одному з останніх засідань розгляд вкотре подовжили, тому що знов не було одного адвоката. Призначили безкоштовного адвоката, а він може лише винести рішення про подовження”, – розповідає Вільному радіо брат загиблого Сергій Мирошниченко.
За його словами, майже всі слухання проходять подібним чином. Наприклад, на одному із засідань судді оголосили технічну перерву тривалістю в кілька днів, бо не з’явився один зі свідків. Іншого разу розгляд письмових доказів перенесли через те, що захисниця одного з нападників Миколи Барабаша Олена Коломієць мала брати участь в іншому судовому засіданні. Ще одне слухання довелось перенести, оскільки та ж адвокатка пішла у відпустку, про що попереджала суддів, але вони це не врахували. Бувало, що засідання переносили двічі. Тоді хворіли судді, які мали розглядати справу.
У залі суду Олександр Баришок і Микола Барабаш, яких звинувачують у побитті Артема, були лише пару разів. Більшість засідань проходять у режимі відеоконференції. За словами брата загиблого, захисники підсудних користаються цією нагодою.
“Ми багато разів бачили, як адвокатки одного чи іншого підказують їм, аби ті казали, що нічого не чують. Вони забувають, що мікрофони увімкнені, тому в нас усе зафіксовано на аудіо та відео. У такий спосіб вони зривають судові засідання, але судді чомусь на це не реагують. Ми вимагали, щоб усі приїздили до зали суду, але суддя відповів, що він не зможе їх змусити, бо вони мають на це право”, – каже Сергій Мирошниченко.
Він додає, що хлопці не визнають свою провину та поводяться зухвало. Спочатку ж вони не заперечували, що побили активіста. Однак вже тоді версія одного нападника суттєво відрізнялася від свідчень другого.
На позаминулому слуханні, яке відбулося 12 листопада, обвинуваченим продовжили термін перебування під вартою ще на 60 днів, до 10 січня. Наразі розгляд справи фактично “відкотили” на стартову позицію.
“Раніше головуючою суддею була Мірошниченко, однак у зв’язку з її хворобою та тривалим лікарняним головуючого суддю було замінено на суддю Старовецького. Стороною обвинувачення було оголошено клопотання про розгляд справи з початку відповідно до норм Кримінально-процесуального кодексу. Справа вже не на етапі підготовчих засідань, її заново заслуховують по суті”, – розповіли Вільному радіо у Слов’янському міськрайонному суді.
3 грудня судді знов зібралися в одній залі, аби продовжити розгляд справи. На засіданні заслухали обвинувальний акт, вислухали позицію сторін і визначилися з порядком дослідження доказів, після чого відклали слухання до 24 грудня.
“У мене вже просто немає емоційних сил щоразу просити людей підтримати мене на суді. Їм це вже не цікаво, можливо, вони охололи, а чіплятися до них немає бажання. Залишились лише ті, хто насправді мене підтримував, а не ловив на цій хвилі хайп. Зараз зі мною їздять 2-3 людини”, – говорить Сергій Мирошниченко.
Читайте також: