Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та один з представників України в Тристоронній контактній групі Олексій Рєзніков у великому інтерв’ю розповів, яким бачить майбутнє Донбасу, скільки триватиме повернення тимчасово окупованих територій та що чекає на колаборантів. Ми зібрали основні тези.
Про своє бачення урядовець розповів виданню “Дзеркало тижня”.
1. В України має бути власна модель реінтеграції окупованого Донбасу
“Будь-який досвід може бути застосований навіть самим фактом його невикористання.У нас з Хорватією стартові позиції різні, і наші — кращі. Тому що, на щастя, в Україні немає жодного прикладу масової різанини, знищення мирного населення. Росія напала на Україну, але серед населення України немає релігійних конфліктів, є ідеологічні розбіжності. У нас багатонаціональна і багатоконфесійна країна, в якій проживає понад сто народностей і національностей”.
2. Для повноцінного повернення територій потрібно мінімум 25 років
“Твердження, що реінтеграція можлива за рік-два — це від нерозуміння. Відновлення конституційного ладу — так, можливо. Переговори точно завжди є найкращим шляхом”.
3. Україні на Донбасі потрібні посередники
“Нам після деокупації і відновлення контролю над кордоном потрібно буде працювати над відновленням довіри. А ось хто буде цими акторами, крім органів місцевої влади, хто буде цим посередником, в тому числі з силовим забезпеченням? Місія ОБСЄ зі спецмандатом? Місія СБ ООН зі спецмандатом? Мені здається, що це і є предмет діалогу. Це важливо, в тому числі для обговорення з нашими партнерами, — країнами не тільки “нормандського формату”, але і нашими стратегічними євроатлантичними партнерами — Канадою, США, Великобританією”.
4. На окупованих територіях треба провести амністію
“Нас чекає проведення амністії: так, ми будемо її проводити, і не треба боятися цього слова. Це означає, що військові злочини, геноцид, злочини проти людяності не можуть бути амністовані за жодних умов. Ті, хто холоднокровно організовував і здійснював вбивства, катував, мародерствував, не можуть бути амністовані ні за яких умов. За нашими оцінками, близько 30-35 тисяч озброєних людей перебувають на окупованій території Донбасу. У тих окопах з автоматами, разом з російськими військовими, знаходяться і наші з вами співгромадяни, які з ряду причин служать сьогодні в окупаційній армії. Так ось, якщо людина стоїть на КПВВ в уніформі, з автоматом, і займається тим, що підіймає та опускає шлагбаум, але не здійснювала тяжких злочинів, то вона потрапить під амністування. Закон потрібно приймати вже зараз. Єдине, мені більше до душі називати його “законом про відповідальність”.
5. Потрібна не люстрація, а “ураження в правах”
“Мені не подобається слово “люстрація”. Я віддаю перевагу терміну “ураження прав». Є випадки, коли люди служать окупаційному режиму, не здійснюючи прямих злочинів. Але сам факт колаборації, потурання окупаційному режиму — це вже відмова від визнання влади країни, громадянами якої вони є. Це теж правопорушення. Ось, наприклад, в окупованих Луганську і Донецьку сьогодні працюють пожежні, завдання яких рятувати життя людей і гасити пожежі. Є лікарі, які лікують і також рятують людей. До них теж бути не може бути ніяких претензій. Але якщо вчитель в школі внушає дітям, що Україна є їхнім ворогом, я вважаю, що ця людина скоює злочин і не повинна якийсь час мати право вчити дітей. Люди, які сьогодні добровільно знаходяться в окупаційному режимі при владі, не можуть обирати та бути обраними до органів місцевої та центральної влади як мінімум досить тривалий час”.
6. “Мінські домовленості” варто вдосконалити: вибори потрібні після повернення контролю над кордоном
“Три чверті “Мінських” чіпати взагалі не потрібно, тому що там є базові умови в першу чергу безпеки — виведення іноземних військ, роззброєння, демобілізація — це все записано і цього достатньо, якби це виконали, далі було б легше. Вибори треба проводити? Треба. Це фінал політичного врегулювання. Я — за місцеві вибори. Але я категорично проти проведення виборів до відновлення контролю над кордоном і вирішення питань безпеки. Якщо ми подивимося на досвід інших країн, то зрозуміємо, що необхідний перехідний період, щоб погасити там емоції, відновити громадський порядок, провести роззброєння, демілітаризацію. Щоб туди повернулися люди, які змогли втекти від цієї війни. Відчували себе на своїй території безпечно і могли б брати участь у місцевих виборах. На це потрібен час. І я не знаю, скільки його буде потрібно в донбаському варіанті — рік або два”.
7. Варіант “замороженого” конфлікту — не пріоритетний
“Це (“заморожений” конфлікт, — ред.) одне з рішень, яке нам можуть покласти на стіл і сказати “давайте обговорювати”, — цілком можливо. Ще місяць тому така пропозиція була більш реалістичною. Мовляв, є два приклади — Придністров’я і Карабах. Але сьогодні проти такого рішення саме Карабах: заморожування, відкладення вирішення конфлікту “на потім” не є добрим сценарієм. Тому у нас сьогодні є аргумент, щоб сказати: “Давайте шукати рішення тут і зараз”.
Читайте також: