Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Департамент освіти й науки Донецької обласної держадміністрації не знаходить обґрунтованих підстав для призупинення освітнього процесу у краматорській школі №12 імені Героя України Степана Чубенка, адже там навчалися достатньо дітей для отримання державної субвенції. Водночас із цього закладу освіти звільнили матір Степана, Сталіну Чубенко, яка викладала там зарубіжну літературу. Вона бореться за поновлення на роботі.
Про це повідомили у “Суспільне. Донбас”.
Так, за інформацією ДонОДА, на початку попереднього навчального року у школі №12 навчалися 459 учнів у 14 класах, серед них було 55 дев’ятикласників. Середня наповнюваність класу становила 32,8 учня.
Водночас постанова уряду №929 від 15 липня 2026 року передбачає, що освітня субвенція не розподіляється на школи з 1-9 класами, у яких навчаються менше ніж 45 учнів. Тобто показники школи №12 перевищували цей поріг у понад десять разів.
“Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що обґрунтовані підстави для призупинення надання освітніх послуг до початку 2026-2027 навчального року у Краматорському ЗЗСО №12 імені Степана Чубенка відсутні, та наполегливо рекомендуємо розглянути питання збереження з 1 вересня 2026 року ЗЗСО №12 імені Степана Чубенка в діючій мережі закладів загальної та середньої освіти міста”, — йдеться у відповіді департаменту на запит “Суспільного”.
У ДонОДА також підтвердили, що отримали звернення Сталіни Чубенко на урядову “гарячу лінію” 19 та 25 серпня з проханням не об’єднувати школу №12 з ліцеєм №35 імені Валентина Шеймана.
Паралельно Сталіну Чубенко звільнили зі школи №12, де та викладала зарубіжну літературу. Рішення пояснили скороченням штату. Жінка відмовилася переходити працювати до ліцею №35, куди Краматорська МВА перевела учнів школи.
“У 2014 році Степан знаходився в полоні в Горбачово-Михайлівці, де його били й катували. Знайшлася тільки одна людина, яка з ризиком для свого життя намагалася врятувати життя підлітка, якому пропонували підписати згоду йти вбивати українців. Степан не став зрадником. Зараз угоду залишити ЗЗСО №12 імені Степана Чубенка і перейти працювати до іншого закладу пропонують мені. Я не стала зрадником свого сина і нашого закладу”, — заявила мати героя.
Вона написала заяву начальнику управління освіти Краматорська Денису Сисоєву з проханням оформити “простій не з вини працівника” на час призупинення освітнього процесу, а також ще одну — директорці ліцею №35 з проханням про працевлаштування за сумісництвом. Втім, увечері 31 серпня отримала відмову на обидва звернення та лист про власне звільнення.
Управління освіти Краматорської міськради у відповіді на лист висловило готовність сприяти працевлаштуванню Сталіни Чубенко в інших закладах освіти громади, зокрема і в ліцеї №35.
“Не можна скорочувати члена сім’ї загиблого захисника України. Тим паче, що в розпорядженні мова йде про припинення освітньої діяльності, а не про скорочення штату. І в заяві я писала, щоб мені оформили простій. Я продовжую боротися і буду добиватися поновлення на роботі в ЗЗСО 12 імені Степана Чубенка. Я своїх не зраджую”, — заявила Сталіна у коментарі для Вільного Радіо.
Станом на 3 вересня жінка не отримала виплат при звільненні та оригіналу наказу про звільнення. Водночас вона звернулася до омбудсмана Дмитра Лубінця та подала заяву до Державної служби з питань праці, намагаючись оскаржити звільнення.
Це питання вже підняли у Верховній Раді. 2 вересня народна депутатка Софія Федина під час пленарного засідання заявила, що звільнення Сталіни Чубенко суперечить закону, який звільняти родичів загиблих Героїв України, і закликала місцеву владу Краматорська відновити навчання у школі та скасувати наказ про звільнення.
9 серпня стало відомо, що влада Краматорська планує оптимізувати мережу закладів освіти у місті. Результатом такого рішення могло стати обʼєднання школи №12 — названу на честь закатованого проросійськими бойовиками Героя України Степана Чубенка — з іншим закладом.
19 серпня директорка ЗЗСО №12 імені Степана Чубенка Олена Мироненко у коментарі Вільному Радіо розповідала, що рішення щодо реорганізації школи №12 імені Степана Чубенка — частина плану оптимізації освітньої мережі у місті на тлі відтоку дітей. Заклад освіти хотіли обʼєднати із ліцеєм №35 імені Валентина Шеймана — вчителя фізики.
“У краматорських закладах освіти відбувається оптимізація, оскільки вибуває дуже багато дітей — у місті оголошена примусова евакуація (неповнолітніх, — ред.). Наша школа не закривається, а обʼєднується разом із ліцеєм №35. Наразі стоїть питання у тому, що один заклад має імʼя видатної людини — Валентина Шеймана, а наш — Героя України Степана Чубенка. Йде мова щодо того, аби зберегти імʼя закладу. Від нас нічого не залежить, рішення за засновником (Краматорською міськрадою — ред.)”, — казала Мироненко.
Журналісти Вільного Радіо надсилали запит до Краматорської міської ради (військової адміністрації) 10 серпня, аби отримати інформацію щодо планів на реорганізацію ЗЗСО №12 імені Степана Чубенка та збереження назви закладу. Відповіді ми не отримали.
Також матір Степана Чубенка — Сталіна — поділилася з редакцією скриншотами наказу №111 “Про тарифікацію вчителів та інших працівників закладів освіти на 2026-2027 навчальний рік”, який 13 серпня підписав начальник управління освіти Краматорської міської ради Денис Сисоєв. Мироненко підтвердила, що такий наказ надсилали на поштові скриньки шкіл.
Документ визначає графік, за яким кожен заклад освіти міста має подати дані про навантаження вчителів. У переліку — дитсадок, позашкільний заклад та понад півтора десятка шкіл, гімназій і ліцеїв Краматорська. Школи №12 імені Степана Чубенка серед них не було. Це могло означати, що її педагогічних працівників планують тарифікувати вже в іншому закладі освіти.
20 серпня у Краматорській міській раді (військовій адміністрації) заявили, що не ухвалювали рішення про реорганізацію школи №12 імені Героя України Степана Чубенка та не видавали документів про її об’єднання з ліцеєм №35.
Поки місцева влада заперечувала інформацію про можливу реорганізацію закладу, батьки учнів школи №12 імені Степана Чубенка на сайті “Єдиної системи місцевих петицій” зареєстрували звернення із закликом зберегти ім’я Героя України у назві школи. За три дні вона набрала понад 250 необхідних голосів.
Також у коментарі журналістам Вільного Радіо Сталіна повідомляла, що звернулася щодо питання збереження назви школи на урядову гарячу лінію. Там зареєстрували звернення, однак відповіді поки не було.
26 серпня стало відомо, що влада Краматорської громади призупинила навчання у школі №12 імені Героя України Степана Чубенка. Це пояснили неможливістю забезпечити освітній процес та утримання закладу в умовах воєнного стану. Учнів школи перевели до ліцею №35 імені Валентина Шеймана. У коментарі журналістам начальник управління з питань інформаційної політики Краматорської МВА Ігор Єськов наголошував, що це не реорганізація і не ліквідація закладу, а тимчасовий вимушений захід. Водночас мати Степана заявила, що порушувала питання школи перед президентом Володимиром Зеленським та головою Донецької ОВА Вадимом Філашкіним під час вручення сину посмертної нагороди у День Незалежності
Юнак народився 11 листопада 1997 року в Краматорську — у родині вчительки та залізничника. Чубенко навчався у місцевій школі №12. Займався греко-римською боротьбою, футболом, був голкіпером юнацької команди ФК “Авангард”.
Степана відзначили у відділі молоді та спорту Краматорської міської ради за “вагомий особистий внесок у реалізацію державної політики у галузі фізичної культури та спорту”. Чубенко став одним із засновників міської команди КВК, яка представляла Краматорськ в різних регіонах України.
Від початку Революції Гідності та після побиття студентів на Майдані Незалежності у Києві, підліток став учасником політичних процесів у країні. За словами його близьких, обрав шлях Євроінтеграції.
Під час захоплення Краматорська навесні 2014-го, Степан разом з друзями вели підпільну боротьбу проти російських військових та місцевих колаборантів. Зокрема, розповсюджували листівки із закликами “Краматорськ — це Україна”, збирали інформацію про окупантів, підтримувала українських оборонців в передмісті та на аеродромі водою та засобами гігієни тощо.
Наприкінці червня того ж 2014-го Степан Чубенко поїхав до Києва, аби долучитися до одного з добровольчих батальйонів. Через свій вік зміг потрапити до Сотні Лева. Через місяць 16-річний підліток, повертаючись від друга потягом зі столиці, опинився в окупованому Донецьку та зник. Його мати поїхала в Донецьк на пошуки сина. Їй вдалося дізнатись, що Стьопу затримали бойовики батальйону “Керч”, начебто за синьо-жовту стрічку на рюкзаку. Хлопця побили, відвезли до Горбачево-Михайлівки, де катували та розстріляли.