Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Краматорська школа № 12 через реорганізацію може втратити ім’я Героя України Степана Чубенка. У 2014 році проросійські бойовики закатували й розстріляли 16-річного юнака на тимчасово окупованій частині Донеччини. Нині його мати виступає проти рішення та закликає зберегти пам’ять про сина.
Про це пише медіа “Вчасно” із посиланням на слова матері Степана — Сталіну Чубенко.
Вона розповіла, що влада Краматорська планує оптимізувати мережу закладів освіти у місті. Результатом такого рішення може стати обʼєднання школи №12 — названу на честь закатованого проросійськими бойовиками Степана Чубенка — із ліцеєм №35 імені Валентина Шеймана. Ймовірно, після реорганізації заклад втратить імʼя юнака.
“Хтось вирішив, що такого закладу, який має його ім’я (Степана, — ред.), може більше не існуватиме. Цей заклад освіти посадовці рідного Стьопиного міста вирішили об’єднати з іншим закладом, який також має ім’я видатної людини — відомого учителя фізики Валентина Шеймана.
Я розумію, що зараз триває оптимізація, і діти навчаються онлайн. Але саме цій школі можна було дати спокій. Ми досі боремося за те, щоб ім’я Степана Чубенка лишилося”, — пояснює Сталіна.
Жінка додала, що виступає проти такого рішення та закликає зберегти пам’ять про сина.
Читати також: Зберегти освіту, підтримати вчителів і розширити доступ до навчання: на що Краматорськ робить ставку до 2027 року
Юнак народився 11 листопада 1997 року в Краматорську — у родині вчительки та залізничника. Чубенко навчався у місцевій школі №12. Займався греко-римською боротьбою, футболом, був голкіпером юнацької команди ФК “Авангард”.
Степана відзначили у відділі молоді та спорту Краматорської міської ради за “вагомий особистий внесок у реалізацію державної політики у галузі фізичної культури та спорту”. Чубенко став одним із засновників міської команди КВК, яка представляла Краматорськ в різних регіонах України.
Від початку Революції Гідності та після побиття студентів на Майдані Незалежності у Києві, підліток став учасником політичних процесів у країні. За словами його близьких, обрав шлях Євроінтеграції.
Під час захоплення Краматорська навесні 2014-го, Степан разом з друзями вели підпільну боротьбу проти російських військових та місцевих колаборантів. Зокрема, розповсюджували листівки із закликами “Краматорськ — це Україна”, збирали інформацію про окупантів, підтримувала українських оборонців в передмісті та на аеродромі водою та засобами гігієни тощо.
Наприкінці червня того ж 2014-го Степан Чубенко поїхав до Києва, аби долучитися до одного з добровольчих батальйонів. Через свій вік зміг потрапити до Сотні Лева. Через місяць 16-річний підліток, повертаючись від друга потягом зі столиці, опинився в окупованому Донецьку та зник. Його мати поїхала в Донецьк на пошуки сина. Їй вдалося дізнатись, що Стьопу затримали бойовики батальйону “Керч”, начебто за синьо-жовту стрічку на рюкзаку. Хлопця побили, відвезли до Горбачево-Михайлівки, де катували та розстріляли.
Читати також: “Мабуть, вже була б родина та дітки”. 11 листопада Степану Чубенку виповнилося б 26
16-річного українця відзначили волонтерською нагородою у 2016 році — “Народний Герой України” (посмертно). У рідному місті Чубенка — Краматорську — його ім’я надали школі №12, де й він колись навчався. Іменем Степана названа одна з вулиць міста, а біля входу на місцевий стадіон “Авангард” встановили пам’ятну дошку.
Також до відкритого вторгнення росіян декілька років поспіль серед школярів України проводили літературний конкурс пам’яті Степана Чубенка “Юний самовидець”. І щорічно проводили обласний футбольний турнір пам’яті Степана Чубенка. А влітку 2021-го у Зайцевому з’явилася вулиця імені Степана Чубенка.
У жовтні 2025-го президент Володимир Зеленський підписав указ, яким посмертно надав 16-річному краматорцю Степану Чубенку звання “Герой України”.
Нагадаємо, в департаменті освіти і науки Донецької ОДА змінився директор — ним став колишній очільник Бахмутського центру профтехосвіти Ігор Гаєвий. Після призначення перед освітянином поставили низку завдань, зокрема оптимізацію мережі закладів, збереження кадрів і підготовку до повоєнного відновлення.