“У хворих загострення, а здорові знаходять в собі хвороби”. Як організм реагує на війну (інтерв’ю з лікаркою)

Олена Сологуб працює медичною директоркою центру первинної меддопомоги Бахмута. Вона розповіла нашим журналістам про роботу під час відкритої війни: з чим зараз найчастіше звертаються до лікарів, як хронічний стрес впливає на організм, які проблеми можуть ховатися за звичайними симптомами та як можна допомогти собі самому.

Як змінились звернення до Вашого відділення або до Вас як до терапевта під час війни?

По перше, змінилась вікова структура людей, які звертаються за медичною допомогою. Якщо раніше це були люди більш похилого віку, то зараз це люди 30+. У них з’являються проблеми з тиском, погіршився сон, є вразливість, нервовість. Тобто такі симптоми, яких раніше в них не бувало, а зараз це їх турбує.

Люди приходять самі чи їх приводять ті, хто каже: “Зверни вже увагу на своє здоров’я”?

Частіше звертаються сім’ями — жінки приводять своїх чоловіків. Бо чоловіки не дуже звертають увагу на стан свого здоров’я, а жінки турбуються про них. І ще є така риса, коли чоловіки та жінки по різному реагують на стрес. У жінок стрес проявляється у вигляді плаксивості, безсоння, апатії. А ось у чоловіків навпаки з’являється агресія, вони нервують через неважливі причини. Тому зараз помітна різниця між тим, як переносять стрес чоловіки та жінки.

Ці люди також віку 30+?

Так, зараз вікова структура десь від 30 до 50 років.

Які найчастіші наслідки стресу в нашого організму бувають, що він нам видає як анамнез?

По перше, хочу нагадати, що стрес — це реакція організму на якісь подразники. Тому коли є гострий стрес — це природно, бо він підвищує здатність до виживання. Це підвищення кров’яного тиску, підвищення серцебиття, прискорене дихання та підвищене потовиділення. І коли цього гострого подразника вже не існує, людина повертається до свого нормального стану. Тобто нормалізується тиск, розслабляються м’язи, вирівнюється дихання.

А коли ми говоримо про хронічний стрес, коли подразник діє на людину тривалий час, то це вже патологічний стан, і у людини виникають захворювання або загострення хронічних захворювань. Так, наприклад, на фоні хронічного стресу може з’являтися цукровий діабет, виразка шлунку, артеріальна гіпертонія, яка за собою може тягнути такі наслідки, як інфаркт або інсульт. Це вже ненормальний стан для організму, який є проявом хронічного стресу.

Як це може позначитись на тих, хто вже хворів на серцево-судинні захворювання або на людях з діабетом, які мають проблеми вже? І плюс ліки є не у всіх громадах.

Питання щодо ліків — дуже болюче. Люди, які хворіють на хронічні хвороби, постійно мають приймати ліки, а їх зараз на всіх не вистачає. А раз вони не всі мають таку можливість, виникає загострення їхніх захворювань. Стосовно цукрового діабету або гіпертонічних хвороб — на фоні стресу не допомагають навіть ті ліки,  які вони вже приймають. Треба або дозування збільшувати, або замінювати препарат на інші, або замість одного приймати 2-3 препарати. Це теж проблема, бо навіть якщо існує одна хронічна хвороба, то зараз можуть з’являтися нові. Наприклад, у людини з цукровим діабетом судини не еластичні, вони уражені через підвищений рівень цукру. Тому на фоні цього може з’явитись ще гіпертонія і, як наслідок, — інсульти. Це ми бачимо у наших пацієнтів.

Погіршується на фоні стресу і стан людей з психічними розладами, які не проявлялись у яскравій формі. Це теж потребує додаткового лікування або консультацій.

Чи можуть у жінок на фоні стресу зникати місячні? Чи варто відразу йти до гінеколога у такому випадку?

Так, стрес впливає на гормональний фон, в тому числі й на жіночий, в якому з’являється збій. Мабуть, не варто відразу бігти до гінеколога, якщо вже стався такий розлад. Варто хоча б місяць почекати, але не треба ковтати пігулки. Але якщо це триватиме більш ніж місяць, то вже варто звернутись до гінеколога. Це також стосується і менопаузи у жінок. Від наслідків психічного стресу можуть загострюватися патологічні симптоми, больові відчуття або психічний розлад.

Також важливо для жінок, що стрес впливає на стан шкіри. Бо під впливом стресових факторів знижується виробка колагену, і шкіра швидше старіє. Крім того, у чоловіків та жінок може раніше з’являтися сивина.

Є діти, які вже стали сивими від війни, це теж гормональні проблеми?

Так, бо стрес дуже потужно впливає на гормональну систему та імунну — він її просто вбиває. Люди під впливом хронічного стресу частіше хворіють на інфекційні, вірусні хвороби. Навіть ті люди, які раніше вважали себе відносно здоровими, під впливом хронічного стресу частіше хворіють. До того ж при хронічному стресі страждає кишково-шлунковий тракт. Стрес так може маскувати деякі захворювання. Наприклад, якщо з’являється діарея, біль у шлунку — це можуть розцінити як інфекційне захворювання, людина буде пити антибіотики, вважаючи, що одужає. Але, ефекту не буде, бо це є прояв хронічного стресу. Тут треба шукати чинники цього стресу і нормалізовувати стан людини.

Є ще хвороби, які можуть маскуватися, крім діареї, про які можуть помилково думати, що “саме пройде”?

Діарея може бути першим проявом хронічного стресу. А ось на що ми ще точно можемо не звернути увагу — це біль у м’язах, шиї, руках, верхньому плечовому поясі, головний біль. Ми це сприймаємо як остеохондроз, наприклад, а насправді причина зовсім інша. Насправді це сигнали нашого організму про те, що з ним не все гаразд і є чинник, який викликає стрес. Тому на це теж варто звертати увагу. Не поспішайте пити пігулки, спочатку з’ясуйте причину.

В яких випадках можна допомогти собі, тобто займатися самолікуванням, а коли точно варто просити про консультацію?

Якщо це лише перші симптоми, як я перерахувала раніше: безсоння, дратівливість, погіршення пам’яті — в цих випадках можна не одразу звертатись до лікаря. Почати можна самому, але з рослинних препаратів, наприклад валер’янки або пустирника. Їх вам продадуть без рецептів, тому приймати ці препарати можна за інструкцією. Також дуже допомагають фізичні вправи, дихальна гімнастика та інші практики, які відволікають від зосередження на якомусь больовому синдромі, і людині стає краще. Допоможуть і фізичні вправи, і прогулянки на свіжому повітрі — вони відволічуть людину від стресових факторів. Спілкуйтесь з близькими, бо людині, яка знаходиться у хронічному стресі, не можна залишатися на самоті — це тільки поглиблює проблему. Дуже важливо, щоб поруч були рідні, які зможуть психологічно допомогти. Варто повернутися до хобі, які є в кожного з нас, але на які не вистачало часу. У вільний час читайте книжки, вишивайте або робіть щось інше.

Якщо такі методи не допомагають і вже з’являються гіпертонічні кризи, панічні атаки, коли людина не може дати собі ладу сама — це сигнал звернутися хоча б до сімейного лікаря.

З відеоверсією цього інтерв’ю ви можете ознайомитись у програмі “Сідай, розкажу” від Вільного радіо:

Читайте також:

• Жадати уваги або ховатись від усіх. Що таке психопатія та як вона проявляється (інтерв’ю з психіатром)
• “Сподіваємось на перемогу добра над злом”: священник про Страсний тиждень та Великдень під час війни (інтерв’ю)
• “Бути фінансово грамотним — це шанс заробляти більше”. Як правильно накопичувати та чи варто брати кредити