У Соледарській громаді залишилось 177 жителів, які не хочуть евакуюватися: у чому складність

До відкритого вторгнення Росії в Україну Соледарська громада нараховувала близько 29 тисяч жителів. У середині серпня 2023 року залишилось лише 177 жителів. Це близько половини відсотка населення. Вони живуть поряд з лінією фронту та однаково пояснюють небажання евакуюватися. Ми поговорили з очільником громади про складнощі вивезти останніх людей з прифронтових сіл.

Про евакуацію з Соледарської громади Вільному радіо розповів очільник Соледарської міської військової адміністрації Сергій Гошко.

Залишилось 0,5% населення

“На сьогоднішній день (15 серпня, — ред.) у всіх населених пунктах Соледарської громади знаходиться 177 осіб. Це Міньківка, Привілля, Федорівка Друга, Васюківка, Федорівка, Бондарне та Роздолівка”, — каже Сергій Гошко.

До початку повномасштабного вторгнення, за підрахунками посадовців, у Соледарській громаді мешкали близько 29 тисяч жителів. Тобто станом на середину серпня 2023 року у громаді залишилось близько половини одного відсотка жителів, які тут мешкали до великого вторгнення росіян.

Цивільні досі є у прифронтових Васюківці та Роздолівці

Очільник ДонОВА Павло Кириленко у ранкових зведеннях щодо ситуації на Донеччині регулярно згадує села Роздолівка та Васюківка. Вони ж є й у зведеннях Генерального штабу ЗСУ, як населені пункти, які обстрілюють російські загарбники.

Ситуація у прифронтових селах громади небезпечна, тому очільник громади каже, що має можливість заїхати туди 2-3 рази на місяць, щоб привезти продуктові набори.

“Якщо розглядати Васюківку та Федорівку — то це межа. Вони знаходяться на лінії розмежування та там є, на жаль, цивільні. Там працюють квадрокоптери, міномети, танки, дорога дуже небезпечна. Якщо подивитись Deepstate, то там до фронту у деяких місцях до кілометра. На мапі є межі ворога, але коли відбуваються штурмові дії певними групами, то вони (окупанти, — ред.) підходять майже впритул до Васюківки. Там є фермерське господарство, ворог близько там підходить і деякі вулиці можуть бути як кажуть “сірою зоною”. Хоча село ми контролюємо на 100%”, — розповідає очільник громади.

Ще восени 2022 у Міньківському старостинському окрузі жили майже тисяча людей

В інших вільних селах та селищах Соледарської громади також є мирні жителі.  Одне з місць, де їх найбільше, — це Никифорівський старостинський округ з селом Федорівка Друга. Проте більшість жителів громади вдалось евакуювати у безпечніші регіони країни.

“Наприклад, у Міньківському старостинському окрузі є Привілля, Голубівка, Дубово-Василівка, Оріхово-Василівка та сама Міньківка. Там десь на вересень-листопад (2022 року, — ред.) було приблизно 900 осіб. Хоча там були обстріли та пошкоджені будинки, а школу у Міньківки двічі навіть розбили”, — уточнює Сергій Гошко.

• Берхівка, Дубово-Василівка та Оріхово-Василівка: що це за села під Бахмутом, де точаться запеклі бої

У села без зв’язку возять допомогу військові

“Коли є гуманітарна допомога не від району та обласної адміністрації, то за неї висока відповідальність. Щоб її роздати треба зробити певні дії. У таких населених пунктах як Роздолівка, Федорівка та Васюківка — це неможливо. Є донори для яких достатньо фотографій. Для них я чекаю від військових, коли вони скажуть, що зараз небезпечно, але штурмових дій не відбувається. Тоді я швидко їду та роблю фото з передачею допомоги”, — пояснює очільник громади.

Проте є населені пункти, куди немає можливості приїхати через небезпеку постійних обстрілів. Там немає зв’язку й на допомогу приходять військові. Через них, наприклад, вдається переказувати інформацію від місцевих жителів.

“Це буває тільки завдяки військовим, коли є трохи вільного місця і вони трошечки щось беруть з собою. Проте навіть їм доводиться пересуватись тільки вночі. Тому певний запас їжі в людей є”, — каже Сергій Гошко.

Люди кажуть, що встигнуть евакуюватися, але очільник громади не вірить цьому

Місцеві жителі, які досі залишаються у селах та селищах Соледарської громади в основному однаково пояснюють чому не хочуть евакуюватися.

“Коли ми привозимо гуманітарну допомогу, то вони (люди, які не хочуть евакуюватися, — ред.) кажуть, що вірять у перемогу. Ще кажуть:

— “Нам хлопці кажуть, що зараз ми підемо вперед, тому ми тут залишаємося у своїх будинках. А якщо буде погіршення ситуації, то ми одразу виїдемо”, — ділиться співрозмовник.

Очільник громади каже, що вже мав схожий сумний досвід у Соледарі перед тим, коли російські окупанти тимчасово захопили його.

“Я ж бачив як це відбувалось вже у Соледарі, коли на певні вулиці у багатоповерхові будинки почали заходити (окупанти, — ред.), то охочі з’являлись, щоб їх приїхали та забрали. Але це можливо було тільки вночі через військових й ситуація була така, що майже 50% охочих виїхати вже не змогли цього зробити, тому що фронт тоді швидко пішов”, — згадує очільник Соледарської громади.

У Соледарській громаді здебільшого залишались літні люди

За словами Сергія Гошка, зі 177 людей, які не хочуть евакуюватись, більшість — люди похилого віку. Лише іноді зустрічаються не пенсіонери.

“На сьогоднішній день (15 серпня, — ред.) дітей у громаді немає. Останніх дітей у цьому році з Федорівки ледве-ледве вмовили завдяки волонтерам. Іноді я чую від людей, що бувають випадки, коли приїжджають молоді люди відвідати бабусь на дві години та знову їдуть. Це явище, яке я не можу проконтролювати, хоча є домовленості з поліцією, щоб нікого не пускали. Якими городами їдуть та навіщо вони ризикують життям — я не розумію”, — обурюється керівник громади.

Записати себе або близьких на евакуацію з Соледарської громади у більш безпечні регіони країни можна за номерами:

095 385 60 71

099 487 89 16

Нагадаємо, районний центр громади Соледар з кінця січня цього року тимчасово контролюють росіяни. У знищеному містечку солевидобувників не залишилося мешканців. 

Російські загарбники нещодавно виклали фотографії розбомбленого та захопленого Соледара. На кадрах понад десяток розстріляних легковиків, понівечені багатоквартирні будинки, особисті речі мешканців у кімнатах без стін, спалене рудоуправління ДП “Артемсіль”, окопи вздовж вулиць та жодного жителя.