Цього дня 8 років тому проросійські бойовики обстріляли зі “Смерчів” житловий квартал на сході Бахмута. В епіцентрі удару опинилася школа №4. Від обстрілу загинув 7-річний хлопчик та 25-річна жінка, поранень тоді дістали ще 5 дітей. Яким був цей трагічний день — згадує тодішня директорка цієї школи.
13 лютого 2015 року у другій половині дня бойовики з непідконтрольної території Донеччини обстріляли Бахмут з реактивних систем “Смерч”. Снаряди поцілили в район школи №4, дитсадка №4 та приватного сектора, що на правому березі ріки Бахмут неподалік м’ясокомбінату.
“Був звичайний робочий день, який вже добігав кінця. Взагалі ми працювали до 16:00, але трошки затрималися, бо готувались до презентації на наступний день. Близько 16:15 почались вибухи. Спочатку ми подумали, що йде стрілянина десь з садів, що поряд з м’ясокомбінатом. Однак пізніше вибухи стали більш гучними та близькими, і ми зрозуміли, що щось тут не те”, — розповідає у коментарі Вільному радіо тодішня директорка 4-ої школи Наталя Дроздова.
Разом з нею під час обстрілу була заступниця директора Валентина Перкіна.
“Спочатку ми сховались та чекали, коли закінчиться цей жах, а коли вже почали виходити, то пішла друга хвиля обстрілу. Після другої хвилі ми вийшли надвір — там вже були працівники ДСНС, які попросили опізнати вбиту дитину. Це був Молодецький Єгор, який у той час навчався у другому класі”, — згадує Наталя Дроздова.
Постраждали тоді й однокласники Єгора, але їм вдалося врятуватися.
“Діти гуляли біля школи та коли почався обстріл, попадали та кричали Єгору: “Падай”. Ми цього вчили дітей, а Єгор хотів встигнути добігти до дитячого садка, щоб там сховатись. Тому діти дістали легких поранень рук та ніг, а Єгор, на жаль, був вбитий. Поранень тоді дістали близько 5 осіб”, — каже тодішня директорка 4 школи.
Також від обстрілу загинула 25-річна працівниця заводу “Вістек” Марина Кремезна. Того дня вона вийшла за донькою в дитсадок. Поруч у трагічну мить була старша донька Марини Майя. Мати накрила собою дівчинку, врятувавши їй життя ціною власного.
“Збиток, завданий місту, склав 2 млн грн, з них 250 тис. грн — у приватному секторі. Але спільними зусиллями ми в найкоротший термін запустили школу, відремонтували будинки, надали допомогу постраждалим”, — казав тоді мер Бахмута Олексій Рева.
Більшість руйнувань від російських ракет прийшлися на 4 школу.
“Під час обстрілу було пошкоджено дах, огорожу, вибито багато вікон. В класах вже встигли зробити 32 пластикових вікна”, — каже тодішня директорка школи.
Силами місцевої влади тоді вдалося за пів року відремонтувати більшість пошкоджень.
“Обстріл тоді пошкодив і мережі критичної інфраструктури, але світло та газ вдалося відремонтувати менше ніж за добу. Вікна в школі спочатку закрили плівкою, а з часом вставляли нові. 1 вересня того ж року діти пішли вже у відбудовану школу”, — ділиться Наталя Дроздова.
До першої річниці трагедії у дворі школи №4 по вулиці Загородній, 22 відкрили пам’ятний знак.
Наталя Дроздова з 2020 по 2022 рік очолювала управління освіти Бахмутської міської ради. Вона каже: дивитись, як російська армія руйнує все, що вони оновлювали в останні роки, дуже тяжко.
“Мета всього того, що зараз відбувається — це безглуздя. Я не можу зрозуміти мету їхню (росіян, — ред.) щодо вбивства дітей та дорослих, знищення житла та руйнування інфраструктури. Це жах, нічим не виправданий”, — каже співрозмовниця.
В Бахмуті за 8 років війни встигли відремонтувати чимало закладів освіти. Наприклад, 24 школу почали ремонтувати за рік до повномасштабного вторгнення.
“Зараз це все зруйновано, але в цьому не наша вина. Всі ті проєкти, які були реалізовані в місті та були на завершувальних етапах щодо відбудови шкіл та садочків, були дуже необхідні. Діти цей період могли навчатися у комфортних умовах. Тому ніхто навіть не думав про те, що можна щось не відновлювати”, — стверджує тодішня начальниця управління освіти Бахмутської міської ради.
Навіть в таких умовах в Бахмуті залишається близько 6 з половиною тисяч місцевих, які не можуть евакуюватися з різних обставин.
“В Бахмуті залишається близько 164-166 дітей, і я обурена поведінкою батьків, тому що насправді це їхня відповідальність. За всіма урядовими документами саме батьки відповідають за виховання та життя дитини. Якщо їхні переконання дозволяють залишатись у зоні бойових дій, то діти стають заручниками ситуації”, — підкреслює Наталя Дроздова.
В Донецькій області вже є прецедент, коли родину позбавили опікунства — дорослі не хотіли виїжджати, маючи під опікою п’ятикласника.
“Такі батьки своїми діями заздалегідь роблять дітей, які будуть потребувати дуже ретельної та глибокої психологічної допомоги. Тому я вважаю, що це злочин. Приїхали, показали людині документ , що якщо ви зараз відмовляєтесь виїжджати, то рішенням місцевої влади у вас вилучають дитину. Приклади такі вже є, і повинні працювати служба у справах дітей та міська влада”, — вважає колишня очільниця управління освіти в Бахмуті.
Нагадаємо, в лютому 2023 року військові опублікували відео з дрона, де видно, якою стала школа № 4 в мікрорайоні “Зарічний” на сході Бахмута. Будівля зруйнована, вона знову знаходиться в епіцентрі обстрілів, як і дитсадок неподалік.
Читайте також: