Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Українці, які виїхали за кордон, матимуть право голосувати на повоєнних виборах. Однак чи зможуть вони скористатися цим правом, залежатиме від того, чи відкриє держава виборчі дільниці за кордоном і домовиться про це з країнами, де живуть українці. Для охочих балотуватися діють окремі вимоги — ценз осілості, тобто обов’язкова кількість років проживання в Україні перед виборами. Винятку для тих, хто виїхав через війну, досі не ухвалили.
Чому це питання залишається дискусійним і що варто зробити українцям за кордоном — журналісти Вільного Радіо розбиралися разом із радником з правових питань Громадянської мережі “ОПОРА” Павлом Романюком.
Проживання в іншій країні не позбавляє українців права обирати народних депутатів і президента України. Однак для участі в голосуванні людина має бути внесена до списку виборців.
Такі списки формують перед кожними виборами на основі даних Державного реєстру виборців. Це єдина постійна база даних, де обліковують громадян, які мають право голосу.
“Наприкінці 2025 року ЦВК повністю відновила його роботу, а з 1 січня 2026-го органи реєстру знову приймають і розглядають звернення виборців. Відновив роботу й електронний особистий кабінет виборця, де можна перевірити дані та звернутися щодо їх оновлення”, — говорить Павло Романюк.
За кордоном не можна проголосувати на місцевих виборах. Участь у них залежить від того, до якої територіальної громади належить виборець. Це визначають за його виборчою адресою.
За даними юриста, у закордонному виборчому окрузі зараз зареєстровані близько 500 тисяч виборців. Водночас чимало українців, які фактично живуть за кордоном, можуть і далі значитися в реєстрі за адресою в Україні. Тому їм варто перевірити свої дані й за потреби змінити виборчу адресу або оформити тимчасову зміну місця голосування.
Основне обмеження для українців за кордоном, які планують брати участь у виборах як кандидати, пов’язане з цензом осілості.
“Це вимога певний час проживати в Україні, щоб мати право балотуватися на відповідних виборах. Людина може роками жити за кордоном і не втрачати через це право голосу. Але те саме багаторічне проживання за кордоном уже за чинним законодавством може бути перешкодою для її реєстрації кандидатом”, — пояснює радник з правових питань.
Відповідні вимоги закріплені в Конституції. Згідно зі статтею 76, народним депутатом може бути обраний громадянин України, який проживає в Україні протягом останніх п’яти років. Для кандидата на пост президента такий строк становить десять років — це передбачає стаття 103 Конституції.
Для участі в місцевих виборах вимоги щодо тривалості проживання в Україні немає.
Водночас для кандидатів у народні депутати та президенти важливо, скільки часу вони фактично перебували в країні. За Виборчим кодексом (статті 75 і 134) людина вважається такою, що проживає в Україні, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах тривав не більш як 90 днів, а загалом за рік вона перебувала за межами країни не довше ніж 183 дні.
Водночас не кожен виїзд впливає на цей відлік. До винятків належать, зокрема:
Вимушений виїзд через російську агресію в цьому переліку не зазначений.
За словами Павла Романюка, це може мати наслідки й для тих, хто вже повернувся додому:
“Навіть відносно нетривале вимушене перебування за кордоном може мати багаторічні наслідки для права балотуватися. Якщо людина через війну не перебувала в Україні більш як півроку протягом одного року, вона все одно отримує повний п’ятирічний чи десятирічний відлік — так само, як і той, хто був відсутній весь цей час. Тут постає питання справедливості такого обмеження”, — каже юрист.
Змінити правила для українців, які були змушені виїхати через російську агресію, намагалися і народні депутати, і Центральна виборча комісія. Але поки жодну з пропозицій не втілили в закон.
У травні 2024 року народна депутатка Аліна Загоруйко разом із понад 40 колегами зареєструвала законопроєкт № 11300. Він мав протидіяти сексизму на виборах і сприяти збалансованому представництву жінок і чоловіків у Верховній Раді та місцевих радах. Серед запропонованих змін був і виняток із вимоги щодо проживання в Україні.
Однак законопроєкт не підтримали. 15 серпня 2024 року парламентський підкомітет відхилив обидва законопроєкти — № 11300 та альтернативний № 11300-1. Водночас він запропонував профільному комітету підготувати на їхній основі новий документ. Станом на лютий 2026 року такий законопроєкт так і не зареєстрували.
“Серед депутатів є різні погляди, і загальної підтримки такого винятку не було”, — розповідає Павло Романюк.
Згодом власний варіант змін запропонувала Центральна виборча комісія. У постанові № 1 від 7 січня 2026 року ЦВК запропонувала не вважати порушенням вимоги щодо проживання в Україні те, що людина законно перебувала за кордоном під час воєнного стану.
За цією пропозицією, громадянам не довелося б окремо пояснювати й підтверджувати причини виїзду.
“Якщо таку модель ухвалять, не потрібно буде доводити обставини виїзду”, — пояснює юрист.
Але ця пропозиція не охоплює тих, хто виїхав з України до 24 лютого 2022 року. До цієї дати воєнний стан запроваджували лише раз — у 2018 році. Натомість із 2014 року на сході країни тривали АТО та ООС, і частина людей, зокрема жителі Донеччини, через російську агресію залишили свої домівки ще тоді.
Зараз можливі зміни обговорюють у парламентській робочій групі, яка готує пропозиції щодо повоєнних виборів. Її очолює перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко. Свої пропозиції щодо змін також передала Громадянська мережа “ОПОРА”.
“На сьогодні є підтримка з боку громадянського суспільства і Центральної виборчої комісії розширити винятки цензу осілості, особливо для громадян, які вимушено покинули домівки в пошуках захисту. Але останнє слово буде за народними депутатами”, — каже Романюк.
Поки депутати не ухвалили відповідних змін, для кандидатів залишаються чинними вимоги Конституції щодо тривалості проживання в Україні.
Колишній заступник голови Центральної виборчої комісії та правник Андрій Магера не підтримує ідею дозволити українцям, які виїхали через війну, балотуватися без урахування цензу осілості.
“Усі ці намагання виляти хвостом і вигадувати особливі умови, особливі обставини… Вибачте. Підлаштовувати під когось Конституцію — це дуже погана затія”, — сказав він у коментарі LB.ua.
Також Магера звертає увагу на українців, які виїхали за кордон ще до повномасштабного вторгнення.
“А громадяни, які виїхали до 2022 року, вони що, люди другого сорту, раз їм не дадуть права балотуватись? Має бути єдиний підхід: ти живеш за кордоном — усе, ти не можеш балотуватись”, — додав він.
Павло Романюк вважає: будь-яке рішення не повинне суперечити Конституції та давати змогу обходити вимоги до кандидатів.
“Завдання законодавців — знайти цей баланс: зберегти легітимну мету цензу осілості, але не перетворити вимушену міграцію на багаторічне політичне покарання”, — каже він.
Остаточних правил проведення перших повоєнних виборів ще немає. Але українці, які перебувають за кордоном, уже можуть перевірити свої дані в Державному реєстрі виборців.
Павло Романюк радить почати з електронного кабінету виборця.
Тим, хто постійно живе за кордоном, варто перевірити свою виборчу адресу в реєстрі та за потреби змінити її. Якщо людина виїхала тимчасово й планує повернутися в Україну, змінювати виборчу адресу не потрібно. Щоб проголосувати за кордоном на конкретних загальнодержавних виборах, треба буде заздалегідь оформити тимчасову зміну місця голосування або скористатися іншим способом, який передбачатиме закон.
Також варто зберігати всі документи, які підтверджують перебування за межами України.
“З практичного погляду я б радив зберігати офіційні документи, які підтверджують дату й законність перебування за кордоном: про статус тимчасового захисту, реєстрацію місця проживання чи інші офіційні підтвердження. При цьому штучно збирати докази того, що виїзд стався саме через війну, поки не потрібно — ми ще не знаємо, чи вимагатиме це майбутній закон”, — каже юрист.
Стежити за змінами виборчого законодавства можна на офіційних ресурсах:
“Перші повоєнні вибори стануть тестом на те, чи здатна українська демократія залишитися інклюзивною після найбільшого вимушеного переміщення населення в новітній історії України. Людина не повинна втрачати можливість брати участь у політичному житті держави лише тому, що війна змусила її прожити за кордоном кілька місяців чи років”, — підсумовує Павло Романюк.
Раніше ми писали, що в Україні вже кілька місяців готують правила для перших повоєнних виборів: парламентська робоча група провела понад 40 засідань.