Українцям можуть дозволити легально працювати в окупації в деяких галузях. Як це вплине на людей
До Верховної Ради подали законопроєкт, яким хочуть пом’якшити закон про співпрацю з окупантами. Кабмін пропонує вивести з-під заборони надання меддопомоги, роботу аптек, крамниць та комунальних служб. Що це дасть та чому експерти вважають цей закон “неробочим”?
Можливі зміни до закону подали на розгляд цими днями у Верховну Раду України.
Автори проєкту пропонують внести декілька правок, які:
- дозволять працювати деякому бізнесу для людей в окупації
- дозволять не карати тих, хто працює з примусу
Тобто пропонують у частину 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України додати 6 слів та перелік винятків (додані слова ми виділили):
“4. Передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим
формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або добровільне провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, за винятком випадків, визначених законом — карається штрафом до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна.”
- Депутати під триколором: що відомо про маріупольських обранців, які продовжують працювати в окупації
Самого переліку діяльності, яку пропонують дозволити, на широкий загал ще не виклали. Проте високопосадовці Мінреінтеграції повідомляють: зі списку “забороненої” діяльності пропонують вивести:
- надання медичної допомоги,
- роботу аптек та продуктових магазинів,
- роботу комунальних служб (постачання тепла, газу, води та електроенергії).
“Ми не маємо дозволяти все. У нас війна, можуть бути якісь раціональні обмеження. Наша мета — щоб люди, які забезпечують життєдіяльність громад на окупованих територіях, продовжували її забезпечувати. Але щоби при цьому вони не були посібниками окупанта. Щоб вони не шкодили Україні, а забезпечували лише потреби мирних громадян, які змушені залишатися в окупації”, — зазначає директор департаменту правового забезпечення міністерства реінтеграції Степан Золотар.
Чому вирішили внести зміни у закон про колабораціонізм
Від березня всі міністерства і відомства отримують сотні звернень від громадян, органів місцевого самоврядування, комунальних установ та бізнесу з проханням роз’яснити: в яких межах і як вони мають діяти, щоб їхня діяльність не підпадала під статті кримінального закону.
На думку авторів законопроєкту, під дію кримінальної статті зараз підпадає цілком правомірна діяльність, спрямована на розв’язання гуманітарних проблем (медобслуговування, харчових магазинів, робота трубопроводів тощо).
“Ось нещодавно ми мали звернення від приватного похоронного бюро, і воно каже, що в нас така ситуація: люди не перестають помирати, й нам треба якось працювати”, — розповідає Степан Золотар.
Тому при Мінреінтеграції утворили робочу групу з понад 160 представників органів влади, бізнесу та громадськості. Вони й напрацювали пропозиції зі вказаними вище змінами.
Як зазначає в коментарі Новинам Донбасу політичний аналітик Віталій Сізов, навіть з цим пом’якшенням — це неробочий закон від самого початку. Бо навіть під нього підпадають сотні тисяч громадян. Суди та правоохоронці просто не справляться з такою навалою кримінальних справ.
“Коли там масова відповідальність, <…> якщо вирішать дотримуватися суворої букви закону, то я боюся, що в колабораційній діяльності можна звинуватити практично тисячі, сотні тисяч людей і що з ними робити? Це завалити суди всіма цими справами”, — зазначає політичний аналітик Віталій Сізов.
Він підкреслює: якщо людина в окупації “платить податки”, то за законом про колаборацію ця людина вже опосередковано фінансує окупаційну владу. А таких людей на ТОТ сотні тисяч.
У Мінреінтеграції ж вважають, що кожен такий випадок мають розбирати та розслідувати правоохоронці.
Щодня в Україні й зокрема на Донбасі правоохоронці виявляють колаборантів, які працюють проти держави на користь РФ. Серед них зустрічаються прокурори, соцпрацівники, працівники залізниці, банкіри та митники. Нещодавно у Слов’янську виявили сімох ймовірних коригувальників російських окупантів, а у Торецьку — 12.
Читайте також:
149Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
