На заміну повного фінансування навчання студентів на бюджетній формі у МОН розраховують запропонувати систему студентських грантів. Держава розподілятиме гроші на бюджетну освіту між більшою кількістю студентів, але, ймовірно, не фінансуватиме навчання повністю. Бюджетну форму навчання в класичному розумінні залишать лише для найбільш необхідних для держави спеціальностей.
Ініціативу анонсував заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький.
Держзамовлення для частини спеціальностей в українських вишах у МОН планують скасувати, адже вважають теперішню систему підтримки українських студентів несправедливою стосовно учнів, які навчаються за контрактною формою навчання.
На думку Михайла Винницького, підтримку від держави повинні отримувати більше студентів, хоч ця підтримка, ймовірно, й не буде повною.
“Незабаром уряд запропонує на розгляд ВРУ новий підхід до бюджетного фінансування вищої освіти. Ми маємо відійти від “чорно-білого” поділу “бюджетник-контрактник”. Умовний “бюджетний пиріг” має стати доступним більшій кількості вступників.
Замість сьогоднішніх 25% вступників, які отримують бюджетне фінансування, 50–60% студентів мають отримувати державну підтримку здобуття освіти через гранти”, — заявив заступник міністра.
Розмір гранту буде залежати від кількості балів, які вступник отримає під час ЗНО/НМТ. Якщо грант не покриє вартість навчання повністю, то студентові доведеться доплачувати решту суми своїм коштом, або ж взяти пільговий кредит. Передбачається також створення соціальних грантів для вразливих категорій населення.
Навчання на бюджетній формі у вишах планують зберегти для найбільш необхідних для України спеціальностей: лікарів, вчителів та атомних енергетиків. Повний список найкорисніших для держави спеціальностей стане відомим лиш після оприлюднення відповідного законопроєкту.
У МОН сподіваються, що їм вдасться запустити систему грантового фінансування студентів вже з наступного навчального року, тобто з 1 вересня 2024 року.
Нагадаємо, результати незалежного міжнародного дослідження показали зменшення якості освіти українських 15-річних. Принаймні частково це пояснюють неякісним дистанційним навчанням, яке почали масово застосовувати після початку пандемії та повномасштабної війни.