Вакцинація,
обмеження у транспорті,
"тисяча Зеленського"

2021-й запам'ятався двома потужними хвилями COVID-19: весняною з піком у квітні-травні та осінньою, з найгіршою ситуацією у жовтні-листопаді. В обох випадках було помітно поступове наростання епідпоказників: збільшувалась одночасна завантаженість кисневих ліжок у стаціонарах, кількість нових хворих та померлих внаслідок хвороби.

Під час піків все більше ліжок у різних відділеннях опорних лікарень доводилось розгортати під хворих на COVID-19. Так, 10 квітня у Бахмутській лікарні повідомили, що в стаціонарі лежать 220 пацієнтів (тоді як було заплановано всього 176 місць). Для інфікованих тоді віддали вже шосте відділення, неврологічне.

В країні розгорнули 67 тисяч ліжок для "ковідних" хворих. І все одно знайти місце в лікарні в разі необхідності було важко. 1 квітня ми дізналися, що у Світлодарській лікарні вже не можуть приймати хворих з інших громад. За тиждень такий самий сигнал "SOS" надійшов з Мирнограда.

Восени країна досить довго трималася на другому-третьому рядку світових рейтингів захворюваності та смертності від коронавірусу.

Коли кисневі ліжка в опорних лікарнях закінчувалися, вводили в дію лікарні другої хвилі. Але і вони в осінній пік швидко заповнювались інфікованими.

У середині жовтня від НСЗУ отримала "ковідний" пакет на лікування інфікованих і прифронтова Світлодарська лікарня.

Нині Донеччина тримається в "жовтій" зоні епіднебезпеки.

Але рятувати медикам вдавалося далеко не всіх пацієнтів. За даними начальника ритуальної служби Бахмутського комбінату комунальних підприємств Валерія Мєркова, в осінній пік хвороби тільки в Бахмуті від коронавірусної хвороби щодня помирали близько 10 людей. У грудні начальник Бахмутського ККП вже озвучив одному з міських видань цифру у 20 "ковідних" смертей на день.

До речі, кожного померлого від "ковіду" з цієї лікарні возять не у місцевий морг, а у Дружківський. Костянтинівський морг відмовився укладати договір з інфекційною лікарнею та "зв'язуватися" з померлими від COVID-19. А це — зайві транспортні розходи для державної лікарні.

Коронавірусна хвороба і в цьому році погіршила умови навчання дітей. З 16 квітня школярів відправили майже на місяць "дистанційки". Випускникам 11 класів вже другий рік поспіль дозволили не здавати ЗНО. На навчання вдома довелося перейти й восени, під час початку опалювального сезону. Завдяки рішенню відправити дітей по домах опалення освітніх установ запустили приблизно на тиждень пізніше.

Аби вчителі могли краще викладати дітям онлайн, для них державним коштом купують ноутбуки. Вчителям Донеччини передали партію таких лише на початку грудня.

Дитсадки на Донеччині весь рік працювали стабільно.

.Щеплювальна кампанія проти коронавірусу стартувала у лютому. А наприкінці березня ДонОДА звітувала про понад 11 тисяч вже щеплених першою дозою людей. Проте з'ясувалося, що левова частка з них — це військові з різних регіонів України, які служать в зоні проведення ООС. Медики натомість вакцинувалися дуже неохоче.

Водночас уряд констатував і ризики побічних дій та пообіцяв платити майже 2 млн грн родичам людей, померлих від COVID-19, та до мільйона грн за інвалідизацію внаслідок щеплення. Вже на початку травня анонсували "ковідні" сертифікати для COVID-безпечних людей.

Український МОЗ мав структуровані плани щодо поетапної вакцинації різних категорій людей, але великого попиту на щеплення не було.

З кінця квітня й до кінця літа спокійно та безкоштовно, без черг вакцинуватись міг будь-хто в усіх регіонах. Так, на початку травня у Бахмуті отримали перше щеплення журналісти Вільного радіо. Але щодо більшості громадян й очолюваний Віктором Ляшком МОЗ не зміг впровадити масову добровільну вакцинацію.

Тоді уряд вдався до більш рішучих дій: під кінець літа з'явилося рішення, що у новому навчальному році відкриються лише ті заклади освіти, 70% персоналу яких буде мати принаймні одне щеплення. Так вдалося вакцинувати освітян. Потім таке ж саме впровадили й для посадовців: їх пообіцяли не допускати до роботи.

На початку осені утворився ажіотаж на пунктах щеплення по всій країні: охочих щепитися було набагато більше, ніж медиків, здатних це зробити.

Шахраї почали пропонувати схеми продажу фальшивих посвідчень про вакцинацію. Держава запровадила перевірку таких сертифікатів та жорсткіші штрафи. Нині достеменно невідомо, скільки відсотків вакцинованих людей — псевдовакциновані. І якщо така людина потрапляла до лікарень з COVID-19, це дедалі підривало довіру до вакцинації.

Пункти щеплення почали відкривати навіть на залізничних вокзалах, у відділеннях "Укрпошти", в УСЗН та пенсійних фондах тощо. Поступово ажіотаж зійшов нанівець.

Та попри всі ці титанічні зусилля, станом на середину жовтня вакцинувалась мізерна кількість населення підконтрольної частини області.

Експерти вважають, що рішучі дії з обов'язкової вакцинації на початку літа, одразу після весняної хвилі COVID-19, дозволили б щепити набагато більшу кількість людей. Таким чином у країні виробився б колективний імунітет, і осіння хвиля була б не такою важкою. Але масова вакцинація влітку була теж провалена.

Станом на 28 грудня, в області обидві дози вакцини отримали трохи понад пів мільйона людей (538 623 людини).

З 21 жовтня в країні ввели нові правила подорожей — між областями можна проїхати лише COVID-безпечним людям, тобто здоровим, вакцинованим та тим, хто перехворів на коронавірусну хворобу та має антитіла. Цей статус можна підтвердити або відповідним COVID-сертифікатом, або негативним ПЛР- чи швидким тестом. Такі ж обмеження ввели щодо відвідування публічних заходів або публічних місць, в тому числі — магазинів, музеїв, бібліотек тощо.

А з 8 листопада став чинним указ уряду, яким відсторонили невакцинованих освітян та посадовців від роботи. Згодом такі ж міри ввели щодо невакцинованих залізничників, поштовиків, соціальних працівників тощо.

В Європейському суді з прав людини наголошують: обов'язкова вакцинація не є порушенням прав людини. Навпаки, таким чином уряди країн захищають своє населення від небезпечних хвороб.

18 травня нардепи відправили у відставку міністра охорони здоров'я Максима Степанова. Його каденція з кінця березня 2020 року запам'яталася тим, що медична система країни все ж змогла переформатуватися під абсолютно незвичні виклики нового вірусу та пандемії. Саме він досить рівно "провів" країну через перший рік пандемії.

Максим Степанов увів у практику щоденні брифінги про епідситуацію в країні. І ця практика комунікації перейшла на рівні облдержадміністрацій та у місцеві громади. За його керівництва міністерство через НСЗУ оснастило "ковідні" лікарні кисневими концентраторами та апаратами ШВЛ, закупило перші партії вакцин від COVID-19 в умовах їх всесвітнього дефіциту та почало вакцинальну кампанію. Але темпи вакцинації не влаштували уряд — принаймні такою була офіційна причина відставки Максима Степанова.

На зміну йому прийшов вже знайомий українцям Віктор Ляшко, який в команді Степанова був головним санітарним лікарем країни.

На Донеччині нарешті почали зводити кисневі станції для виробляння кисню на території лікарень. Через доволі високу вартість (близько 8-10 млн грн) їх поки зовсім небагато: на кінець 2021-го на весь Бахмутський район є лише одна — у Бахмутської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування. Її створення анонсували на початку листопада торік та планували звести до літа 2021-го. Але забарилися на пів року та ввели її в експлуатацію восени. За проєктом, станція генерує по 93 балони кисню на добу. Життєдайний газ доправляють по розводці до ліжок.

Але все одно ця кількість не покриває всю потребу цієї лікарні. У листопаді стало відомо, що уряд виділяє для 10 лікарень Донеччини кошти на будівництво кисневих станцій при них. Відомо, що до цього переліку потрапили зокрема Бахмутська, Світлодарська та Торецька лікарні.

У середині листопада президент України анонсував видачу тисячі гривень кожному двічі вакцинованому проти коронавірусу громадянину. Гроші люди зможуть витратити лише на покупки у креативній, спортивній та транспортній галузях.

Він зазначив, що програма діятиме не 1 місяць, тож гроші отримають не тільки ті, у кого є смартфони, а передбачать і інші механізми отримання грошей.

15 грудня уряд продовжив адаптивний карантин в країні щонайменше до кінця березня 2022 року. Лікарі передбачають наступну хвилю коронавірусної хвороби на початку весни, адже зазвичай вірусні хвороби у зимовий період розповсюджуються менше.

Цього року дві давньогрецькі літери увірвалися та закріпилися у всьому світі у коронавірусній темі: це "дельта" та "омікрон" — назви штамів коронавірусу. Першого інфікованого "дельтою" в Україні виявили у червні, а "омікроном" — 18 грудня.

На Донеччині кожний зразок біоматеріалів не діагностують на приналежність тому чи іншому штаму. Але сумнівів у тому, що в осінню хвилю тут вирував саме "дельта-штам", у медиків немає.

А от модифікацію вірусу "омікрон" в країну завезла людина, яка контактувала з хворим з Об'єднаних Арабських еміратів. Про новий штам вірусу відомо поки що небагато. Зокрема, лікарі знають, що він більш заразний, але менш агресивний. Засоби профілактики його поширення — ті ж самі, що й взагалі для коронавірусу: миття рук, соціальна дистанція та маски або респіратори.