9 травня велосипедисти Донеччини та Дніпропетровщини рушають у Бахмут відвідати унікальний пам’ятник геології, природи та промисловості.
Про це Вільному радіо розповів лідер спільноти “ВелоТОР” зі Слов’янська Микола Мироненко. Каже, влаштовують велоподорожі кожних вихідних, і до 9 травня саме цю не прив’язують.
“Буде 10-12 людей, їхатимемо зі Слов’янська. До нас потягом приїдуть друзі з Дніпра — велогрупа “Я і мая маладая каманда”, і разом поїдемо велосипедами до Бахмута. Там нас зустрінуть місцеві велосипедисти”, — розповідає Микола Мироненко.
Прямують у Бахмут, аби оглянути унікальні печери, що утворилися на місці видобутку гіпсу. Велотуристи планують приїхати у Бахмут близько 12:00, а після огляду міста та печер заночують поблизу у наметах.
“Ймовірно поїдемо через Білокузьминівку та Часів Яр. Погуляємо у Бахмуті, потім на Іванград. Там плануємо бути близько 14-15:00. А ввечері біля печер вогнище, посиденьки, чайок, кожний бере з собою їжу в дорогу”, — розповідає організатор велоподорожі.
Гіпсові печери села Іванград Бахмутської ОТГ залишились від старого гіпсового рудника. Ймовірно, гіпс тут видобували здавна, але промислова розробка цього рудника почалася вже у 20 столітті. Тоді він належав бахмутському промисловцю, вихідцю зі Східної Прусії Едмунду Фарке.
У 1930-х роках гіпсове каміння звідси почали вивозити вузькоколійною залізничною дорогою (яку спеціально побудували) до заводу на лівому березі ріки Бахмут нижче за течією. Там гіпсове каміння з Іванграду подрібнювали, обпалювали та отримували необхідний для будівельників алебастр. Видобуток на Іванграді тривав до 1960-х, потім рудник покинули.
Частина деяких печер затоплена. Останнім часом все більше туристів відвідують їх, включаючи дайверів. Не зважаючи на те, що тут час від часу трапляються обвали породи. Хоча, відвідувачів тут завжди хватало: на стінах печер можна побачити дати різних десятиліть, викарбувані туристами.
Напишіть повідомлення в групу клубу “ВелоТОР”. Згодом тут також з’явиться детальна інформація з маршрутом, тож слідкуйте за анонсами. Але, як зазначає адміністратор клубу Марія Батєнькова, цей маршрут для підготованих велотуристів, тому варто тверезо оцінювати свої сили.
“Ми плануємо подолати близько 100 км в один кінець. Для новачків є “викатки”, які анонсуємо окремо. Адже для них і 30 км може бути важко. Тому що буває, приїздять відчайдухи, які не каталися два роки, мучаться в дорозі та мучать нас, ми їх “тягнемо”, час іде, нервуємо. Така людина більше ніколи знову не приїздить”, — каже Марія.
Вона додає: зі Слов’янська до Бахмута — важкий для велосипедистів підйом.
“Він затяжний, від нашої Семенівки й до самого “поста ДАЇ” на околиці Бахмута, з парочкою перепадів по дорозі. На автобусі цей підйом звісно непомітний (сміється, — ред.) Якщо вітер в спину, добре заїжджаєш. Але якщо зустрічний, це може здатися вічністю”, — каже Марія.
Велосипедисти мають враховувати й погодні умови. На 9 травня синоптики обіцяють дощ. Але змінювати плани велотуристи не збираються.
“Доля любить сміливих. Минулої неділі дощ “гнався за нами по п’ятах”, але ми його проїхали. У Святогірську ми проїхали під дощем декілька кілометрів, але ми вчасно сіли у кав’ярню й навіть не встигли намокнути”, — розповідає Марія.
До того ж у них є вся необхідна екіпіровка, зокрема спеціальні велосипедні дощовики. Якщо ж в дорозі їх застала сильна злива, коли їхати важко, то група ховається та десь її перечікує.
Марія Батєнькова каже: слов’янські велосипедисти часто організують такі ознайомчі екскурсії Донеччиною, аби побачити красиві місця.
“Заздалегідь розписуємо на мапі маршрут та місця зупинки, де можна перекусити, поставити палатки. Перед виїздом публікуємо анонс, де зазначаємо кілометраж, навантаження, що з собою брати. Аби в учасників була вся інформація про умови”, — каже велосипедистка.
Зазвичай стартують о 10:00 з площі у Слов’янську та за навігатором їдуть по точках по трасі.
“Ми хочемо, аби люди з інших міст до нас приїздили, і ми б їм показували що у нас є. Поки що ми це робимо безкоштовно, але, наприклад, спільнота “Веловуйки” із Закарпаття возять такі тури за гроші. Можливо і ми будемо колись робити таке, адже у нас на Донеччині дуже-дуже багато таких цікавих місць!”, — розповідає велоактивістка.
Нагадаємо, в Лимані за понад 60 млн грн будують перший в Україні велокомплекс з треком для ВМХ, де зможуть проводити національні змагання.
Читайте також: