Вербну неділю у 2025 році відзначатимуть 13 квітня християни і східного, і західного обрядів. Це одне з найбільших церковних свят, тому з ним пов’язано чимало традицій. Деякі з них мають релігійне підґрунтя, а решта ж взяті з народних звичаїв. Разом зі священиком Богданом Савулою розповідаємо, як відзначати це свято в умовах повномасштабної війни, адже не в усіх регіонах церкви безпечні для відвідування.
У 2025 році Великдень та всі свята, які прив’язані до нього і мають рухомі дати, відзначатимуть одночасно і за Юліанським, і за Григоріанським календарем. Великдень цьогоріч припадає на 20 квітня, а Вербна неділя, яку святкують за тиждень до Воскресіння Христа, — на 13 квітня.
“Вербна неділя нам пригадує події, які відбулися після Лазаревої суботи. Саме тоді Господь сотворив найбільше чудо — воскресив Лазаря. Очевидці швидко поширили новину про це диво. І коли наступного дня Ісус Христос прийшов у Єрусалим, місцеві жителі вітали його, кидали під ноги пальмові гілки й кричали: “Осанна в вишніх! Благословен, хто йде в ім’я Господнє!”. Це означає “Спаси нас Всевишній, тих, хто йде за Господом!”, — розповідає священник Мукачівської греко-католицької єпархії, настоятель Горянської ротонди отець Богдан.
Зважаючи на географічні особливості та клімат в Україні, пальмові гілки замінили вербовими. Адже вони розпускаються ранньою весною та можуть довго зберігатися.
Традиційно у Вербну неділю освячують гілки верби або квіти, які до того часу встигають розпуститися. Через це свято називають ще Квітною неділею. Після освячення кілька гілок відразу садять на городі або в полі, щоб росли “Богові на славу, а людям на вжиток”. Решту ж приносять додому, де родичів б’ють гілками, примовляючи.
Не я б’ю — верба б’є,
За тиждень Великдень,
Недалечко червоне яєчко!
Зберігають гілки зазвичай біля ікон. Вважається, що гілки верби, освячені в церкві, допомагають позбутися багатьох хвороб. Раніше вербові бруньки їли ті, в кого болить горло, а немовлят купали у воді з освяченими бруньками. Чоловіки носили бруньки верби для додання фізичної сили, а дівчата — для допомоги в зачатті дитини.
У народі також кажуть, що гілки верби захищають будинок та його господарів від негараздів.
Отець Богдан пояснює: “Наші християнські традиції тісно пов’язані із народними. В Біблії немає нічого сказано про це, але це і не суперечить канонам. Так само і немає прописаних правил, як саме потрібно зберігати освячені гілки. Вважається, що потрібно один букет замінити іншим, тобто зберігати “котики” вдома до наступної Вербної неділі. Але не можна їх викидати. Потрібно спалити.”
Під час Вербної неділі ще триває Великий піст, тому в цей день церква не рекомендує багато їсти, веселитися та влаштовувати гучне святкувати. Як і в інші дні Великого посту, не можна їсти продукти тваринного походження (втім, дозволено вживати рибу).
Потрібно постаратися відійти від суєти, очиститися духовно, помолитися й підготуватися до Страсної седмиці, яка починається вже наступного дня.
Також у Вербну неділю, як і в інші релігійні свята, вважається, що не можна шити, прибирати, прати, виконувати важку фізичну роботу та сваритися і пліткувати.
Вербну неділю у 2025 році вже вчетверте відзначатимуть в умовах повномасштабного вторгнення. Отець Богдан Савула зазначає, що ходити в церкву на службу — важливо, але тільки в тому разі, якщо це не несе загрози для життя та здоров’я парафіянина.
“Я б радив людям не ризикувати життям зайвий раз. Звичайно, якщо у церкві є бомбосховище і люди можуть бути впевнені у власній безпеці, то слід йти до храму. Але, якщо все ж є сумніви щодо заходів безпеки, то краще утриматися. Можна вдома увімкнути онлайн-трансляцію, якщо є можливість, або ж просто помолитися та покропити гілки верби свяченою водою. Таким способом вона так само отримає те благословення, що й в церкві”, — радить Отець Богдан.
Нагадаємо, раніше Вільне радіо писало про те, як обстріли понівечили культурну спадщину Святогірської громади. Експонати історичного музею змогли пережити обстріли та окупацію, але будівлі старовинної Святогірської лаври постраждали.