Експонати історичного музею у Святогірську змогли пережити обстріли та окупацію, та будівлі старовинної Святогірської Лаври постраждали. Від російських снарядів їх не врятувало навіть те, що Лавра підпорядковується Московському патріархату. 28 травня, у Всеукраїнський день краєзнавства, розповідаємо, які пам’ятки культурної спадщини Святогірської громади понівечені, а що росіяни знищили назавжди.
Музейний фонд Святогірського історико-архітектурного заповідника налічує тисячі експонатів. Під час боїв за місто їм вдалося вціліти, розповідає Вільному радіо в.о. директорки заповідника Ярослава Дєдова. За два місяці до окупації Святогірської громади з історичного музею вивезли найцінніші експонати. Продовжили їхню евакуацію вже після звільнення.
“Нам все вдалося зберегти, нічого [з експонатів] не втрачено”, — розповідає Ярослава Дєдова.
Для довідки:Навесні 2022 року поблизу Святогірська тривали важкі бої, а на початку червня місто та навколишні села захопила російська армія. Операція зі звільнення Святогірська розпочалася орієнтовно у другий тиждень вересня. Аби зайти в місто, українські військові скористалися човнами. 12 вересня офіційно стало відомо про деокупацію міста від росіян.
Задля безпеки краєзнавиця не перераховує, що саме з колекції заповідника зберегли.
А от архітектурі Святогірської Лаври пощастило значно менше: її будівлі потерпали як від осколків снарядів, так і від прямих влучань.
До складу Святогірського історико-архітектурного заповідника входить 29 пам’яток історії та культури, архітектури та монументального мистецтва. 21 з них зазнала пошкоджень у перший рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Одних із найбільших руйнувань від російських обстрілів у 2022 році зазнав готельний корпус №14 на території Святогірської Лаври. У нього росіяни поцілили артилерією.
“Пів будівлі зруйновано, було пряме попадання. Там дах пробитий і перекриття між поверхами”, — зазначає Ярослава Дєдова.
За даними, які наводять на сайті Святогірської Лаври, під час обстрілу тут перебували троє робітників. Вони загинули під завалами будівлі.
Готельні корпуси №14 та №9 вже не вперше нівечить війна. У роки Другої світової вони зазнавали ще більших руйнувань.
“[Ці будівлі] майже повністю були зруйновані, там тільки стіни залишалися, без перекриттів. Але під час цієї війни вони все ж не так сильно постраждали”, — уточнює краєзнавиця.
Постраждала від двох воєн — Другої світової та сучасної — також Покровська церква з дзвіницею.
Та попри серйозні руйнування в часи Другої світової, Святогірську, тодішньому Банному, вдалося відновитися після війни та почати розвиватися як курорт.
Російські обстріли пошкодили також пам’ятку архітектури національного значення на території Лаври — келії. Зокрема, будинок келій, який належить до пам’яток місцевого значення. Внаслідок цих атак загинули декілька ченців.
Незначних руйнувань обстріли під час повномасштабної війни завдали й Успенському собору.
Не оминула ця доля й будинку настоятеля, що розташований неподалік від Покровської церкви. Ця будівля — пам’ятка архітектури національного значення.
Та не всі релігійні споруди Святогірської громади вдасться відновити. Храм Всіхсвятського скиту в Тетянівці біля Святогірська згорів повністю від російських обстрілів на початку червня 2022 року.
Всіхсвятський скит — це один із комплексів Святогірської Лаври, усі споруди якого побудовані з масивних соснових стовбурів. А головний храм скиту — Всіх святих — був найбільшим дерев’яним храмом України.
Будували Всіхсвятський скит з 2000 по 2009 роки. Втім, перший храм на честь Всіх Святих був освячений тут ще в 1912-му.
Ще одна релігійна споруда, яку майже втратила Святогірська громада, — Свято-Георгіївський скит у селі Долина. Його збудували на початку 2000-х на місці церкви, зведеної у 1862 році та зруйнованої в 1943-му.
На думку активістів проєкту “Храми під вогнем”, скит, будівництво якого фінансував експрезидент-втікач Віктор Янукович, мав доволі неоднозначну репутацію.
“По-перше, він був збудований в російській архітектурній манері, непритаманній церквам української Слобожанщини. По-друге, у 2014 році тут облаштували опорний пункт терористи Гіркіна та місцеві сепаратисти”, — зауважили на сайті проєкту.
На початку травня 2022-го росіяни скинули на Свято-Георгіївський скит авіабомбу, чим майже вщент його зруйнували.
Значних руйнувань зазнав і скит у селі Богородичному на честь ікони Божої Матері “Всіх скорботних Радість”.
За даними Українського інституту, кам’яна церква вперше була збудована тут у 1847 році. У радянський період її закрили та перетворили на зерносховище, а згодом розібрали. Під час Другої світової обстріли та бомбардування знищили залишки церкви та старий цвинтар, що розташований поруч.
У 2002 році на цій території постав жіночий скит Святогірської Лаври, збудований коштом благодійників, вірян і місцевих жителів.
Та в перший рік повномасштабної війни окупаційні війська зруйнували Благовіщенський храм цього скиту. Малий храм на честь ікони “Всіх скорботних Радість” зберігся, але двері та вікна вибило вибуховою хвилею.
В умовах відкритої війни масштабно реконструювати будівлі Святогірської Лаври неможливо. Але всі пошкодження намагаються фіксувати, а дані передають до Міністерства культури та інформаційної політики України. Надалі це знадобиться для проєкту з відбудови пам’яток культури.
“Подали дані про стан всіх пошкоджених пам’яток: їхню коротку історію, як використовувалися, на скільки відсотків вони пошкоджені”, — зауважує в.о. директорки Святогірського історико-архітектурного заповідника Ярослава Дєдова.
Втім невідкладні протиаварійні та консерваційні роботи, аби зберегти культурну спадщину Святогір’я, за можливості виконують.
“Аби будівля не завалилася, проводять роботи. І щоб не потрапили дощ і сніг, покривають плівкою”, — додає краєзнавиця.
Російські загарбники понівечили й будинки місцевих жителів Святогірської громади. Приблизно півтори тисячі людей залишилися без домівок через бої й окупацію у перший рік відкритої війни.
Відновити постачання газу та води у громаді поки не вдалося. Значна частина території все ще замінована. Та попри це, у громаді продовжують жити люди. Ми дізналися, як місцева влада та благодійники допомагають місцевим пережити війну.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
