Підтримайте Вільне Радіо
Голова Верховної Ради України на запитання про перспективи законопроєкту про демобілізацію, над яким нібито йде робота з весни 2024 року, заявив, що парламент “не має морального права” ухвалювати “такі важливі речі без позиції військових” та додав, що перспективи демобілізації з військовим керівництвом парламентарі досі не проговорили.
Про це голова Верховної Ради Руслан Стефанчук розповів у інтерв’ю виданню “РБК-Україна”.
“Я вже декілька разів відповідав, що такі важливі речі як демобілізація, без позиції військових український парламент як політичний орган приймати просто не має морального права. Тільки після того, як ми проговоримо з військовими перспективи й наслідки цього рішення”, — пояснив посадовець.
Він пояснив, що під час національно-визвольних змагань в Україні (1917-1921) парламент вже ухвалював демобілізацію українського війська, що згодом мало негативні наслідки.
“Приймалося в 1918 році, коли Порш, тодішній міністр оборони, вніс цей законопроєкт. І ми дуже добре знаємо, чим все це завершилось в Українській народній республіці. І саме тому, що ми це знаємо, ми дуже обережно підходимо до цих питань”, — додав спікер.
Руслан Стефанчук додав, що українські військові повинні мати “справедливі правила ротацій, справедливі правила відпусток, справедливі правила соціальної підтримки для них”.
“А в разі загибелі – для близьких і рідних, а які були у них, оце справедливо. Але тут український парламент прийняв все необхідне законодавство. Далі я хотів би, щоб ці правила чітко працювали на рівні військових і вищого військового керівництва”, — завершив спікер.
Перша версія законопроєкту про посилення мобілізації в Україні містила норму, згідно з якою 36 місяців безперервної служби були підставою для написання заяви на звільнення, однак остаточне рішення про демобілізацію військових повинно було ухвалювати його командування. Втім, до другого читання законопроєкту цю норму прибрали та пообіцяли прописати норми щодо демобілізації в окремому законопроєкті.
У квітні речник Міноборони Дмитро Лазуткін в ефірі телемарафону “Єдині новини” заявив, що розробка цього законопроєкту може тривати до 8 місяців (тобто до січня 2025 року).
“Генеральний штаб, вочевидь, володіє повною картиною, повною ситуацією, яка наразі є, і перспективами. І, знову ж таки, маємо відштовхуватись від усіх сценаріїв, у тому числі не дуже оптимістичних. Зважуються всі моменти, аби не було такого, що десь будуть [російські] прориви [на фронті] чи десь буде послаблення оборони України”, — казав речник МОУ Дмитро Лазуткін.
У червні 2024 року голова комітету Верховної Ради з питань з нацбезпеки, оборони й розвідки Олександр Завітневич в інтерв’ю заявив, що терміни демобілізації українських військових будуть напряму залежати від швидкості набору нових бійців, на що позитивно вплинув оновлений законопроєкт про мобілізацію.
Українське міноборони планувало визначити порядок та умови звільнення військових бодай з частини категорій до 18 грудня. Ці норми обіцяли прописати в окремому законопроєкті.
У січні 2025 року стало відомо, що українське Міноборони вже розробило законопроєкт про демобілізацію військовослужбовців, однак ще не може подати його до Верховної Ради: для ініціативи потрібно опрацювати механізми її втілення, зокрема знайти людей, які зможуть замінити демобілізованих. перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк тоді заявив, що на роботу над законопроєктом потрібно було ще близько трьох місяців (тобто він повинен був з’явитися у ВРУ у квітні 2025 року). Станом на 18 червня 2025 року цього не сталося.