На початок 2023 року в Донецькій області були дані майже про 50 тисяч людей з психічними розладами та захворюваннями. Це трохи більше ніж усе населення Мирнограда, понад дві Волновахи чи п’ять Соледарів. Такі офіційні цифри обласного департаменту охорони здоров’я. Але насправді людей, які стикаються з порушеннями психіки, набагато більше. Просто до фахівців звертаються не усі.
Ці цифри здаються великими, та вони ростимуть і далі, адже українці продовжують жити у стані війни. І ці виклики теж доведеться долати.
Вже зараз лікарні в Україні не можуть впоратися з кількістю психічно травмованих, пишуть The New York Times. Наприклад, у червні минулого року у психіатричній лікарні імені Івана Павлова відкрили додаткове відділення на 40 ліжок, а через пів року збільшили кількість місць до 100. За словами лікарів, близько 70% пацієнтів їхньої лікарні повернуться на службу.
Олег Корінний — військовий журналіст та волонтер із Маріуполя. Напередодні вторгнення чоловік приїхав до рідного міста, аби забрати звідти матір Ніно Георгіївну. Втім жінка не очікувала, що події будуть настільки трагічними, тож відмовилась покидати домівку. Та пережитий в осадженому місті стрес підірвав її здоров’я. Вже у Запоріжжі, куди її згодом вивіз син, Ніно пішла з життя.
Олег розповідає: попри всі жахи, які довелося пережити під час бомбардування міста, втрата матері стала для нього найбільшим ударом.
“Я вже тоді в Запоріжжі зрозумів, що мені потрібна допомога психотерапевта. Але тоді було не до цього. Пізніше я виїхав за кордон, бо знятий з військового обліку, і там вже спробував психотерапію”, — згадує Олег.
Втім, за словами чоловіка, перший досвід спілкування з фахівцем йому не допоміг.
“У Маріуполі я витягав поранених з розбомбленого драмтеатру. Пам’ятаю, як бачу під завалами щось схоже на куртку, починаю розбирати — там людина. Я беру цю людину руками під пахви, починаю тягнути на себе і відчуваю: щось він дуже залегкий як для великого дорослого чоловіка. І потім до мене доходить, чому. Я його витягаю і бачу, що у нього просто немає частини ніг. І от я розповідаю це психологині. А вона каже: “Це ж такий жах. Як ти це пережив?” — і сама зітхає. У мене склалося враження, що ця жінка сама була психологічно не готова почути все те, що я їй розповідав”, — ділиться Олег.
Попри цей досвід, чоловік планує звернутися по допомогу до іншого фахівця. Бо вважає, що варто знайти спеціаліста, який підійде конкретно йому.
“Цей досвід був негативний. Але це не означає, що до спеціалістів не треба звертатись. Треба просто пробувати і знайти ту людину, яка тобі підходить. Треба знайти людину, яка може тобі допомогти. Друзі у цьому не найкращі помічники. Звертатися до друзів з психологічними проблемами — це все одно, що просити сантехніка зробити хірургічну операцію. У мене зараз психологічний бар’єр: я не можу це все розповідати незнайомим людям, які не розуміють повністю, про що мова. Втім, коли відчую, що готовий, звернусь до фахівця”, — розповідає чоловік.
Війна зруйнувала родину і психічне здоров’я
Ганна Немирська — соціальна педагогиня з Дружківки. Жінка працює у Донецькому обласному соціальному гуртожитку для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Частина вихованців гуртожитку мають ментальні порушення. Жінка самотужки вивезла їх з Донеччини.
Ганна Немирська, фото з особистого архіву
“На початок 2022 року 90% вихованців мали якісь ментальні вади. Війна вплинула на них дуже сильно. У всіх почала проявлятись підвищена агресія. Я читала, що начебто стресові ситуації на таких дітей не впливають так сильно, як на інших людей. Бо вони або не усвідомлюють, або для них перебування в таких некомфортних умовах вже звичне. Я не погоджуюсь, на своїх вихованцях я побачила, що це не так”, — розповідає Ганна.
Вихованців гуртожитку жінка вивезла з Донеччини й розселила у безпечніших регіонах.
Ганна зізнається: війна негативно вплинула й на її родину. Її мати залишилась на Донеччині, син зараз на фронті, а з чоловіком вона розлучається. Сильні стреси далися Ганні взнаки.
“Війна зруйнувала мою сім’ю. Я залишилась сама на роздоріжжі, не наважилась поки повертатись на Донеччину. З чоловіком стосунки руйнувались, і він запропонував розлучення. Я поїхала до близької людини за кордон”, — розповідає жінка.
Зараз Ганна бореться з підвищеною тривожністю та потребує допомоги психолога.
“Я вже зверталась до спеціаліста, мене це дуже підтримало. Я відчуваю, що я перебуваю у переддепресивному стані. Я відчуваю, що не хочу спілкуватися з людьми. Коли ти не хочеш виходити на вулицю, займатися звичайними справами, спілкуватись з кимось. Мені лікар прописав ліки, які повинні стабілізувати мій тривожний стан. Поки що вони підтримують мене”, — ділиться жінка.
Стреси вплинули й на фізичне здоров’я: загострився діабет, розпочалися гормональні збої. Зараз Ганна намагається відновити свій психоемоційний стан.
“Я гадаю, якби зараз мені було треба про когось піклуватись, я б була більш зібраною. Я вважаю, що це “відкат”. Бо я з березня по травень жила 24/7 на межі можливостей, відповідала за дітей. Зараз займаюсь творчістю — витинанки, вишиванки, малюю, вовну валяю”, — ділиться Ганна своїми способами зняти стрес.
Зі стресом Ганна бореться за допомогою творчості, фото з особистого архіву
Найчастіше через війну виникають депресії, посттравматичні та тривожні розлади
За словами лікарки-психіатрині Беати Надь, найпоширеніші психічні захворювання, з якими стикаються українці через війну — це депресія та посттравматичний стресовий і тривожні розлади.
Лікарка Беата Надь, фото з особистого архіву
“У моїй практиці та моїх колег значно збільшилась кількість посттравматичних стресових розладів та депресій. І є дані про збільшення кількості продажу антидепресантів з початку відкритої війни. Крім того, що війна стала тригером розвитку ментальних розладів, на психіатрів зараз збільшилось навантаження і через те, що багато колег перестали приймати пацієнтів. Хтось жив на територіях, де бойові дії, хтось втратив роботу, хтось виїхав з країни. До мене зараз звертаються багато людей, які вже лікувалися в інших фахівців”, — розповідає лікарка.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) часто асоціюється з військовими. Серед них розлади зустрічаються частіше, бо зазвичай у них більша концентрація стресових подій. Але ПТСР може трапитись і у цивільного, який мав травматичний досвід.
Ще одна поширена травма під час бойових дій — контузія — інколи може потребувати лікування у психіатра. По факту це фізичне ураження, однак його наслідком бувають і порушення психіки.
“Наприклад, порушення афекту — тобто людина не тримає емоції. Може бути дуже імпульсивна, як “іскра”, дуже легко роздратовується. Погано спить. Це може бути наслідками органічних уражень головного мозку. І тоді це лікує психіатр”, — пояснює Беата Надь.
Як “легкі” психічні розлади можуть призвести до інвалідності
Попри те, що інвалідність в результаті ментальних розладів часто асоціюється саме з шизофренією, до інвалідизації призводять й умовно легші захворювання. Беата Надь розповідає: все частіше до неї звертаються молоді пацієнти, які інвалідизовані тривожними, депресивними розладами. Головний критерій інвалідності — це порушення працездатності людини.
“Коли людина не може виходити на вулицю, має цілий список місць, яких уникає, не може залишатися сама вдома, їхати в подорожі, не працює роками, не має сил забезпечити свої базові потреби, не може навчатися через свій стан здоров’я — це про порушення життєдіяльності людини. Це міф, що групу інвалідності може отримати лише людина з шизофренією. Але все залежить від рівня порушень. На жаль, вплив ментальних розладів на якість життя людей досі дуже недооцінений”, — пояснює лікарка.
В усьому світі лише 10% людей, які потребують уваги або лікування проблем із психічним здоров’ям, їх отримують.
Чому військові після повернення додому часто рвуться назад на фронт
Чому військові після повернення додому часто рвуться назад на фронт
фото: The New York Times
Після повернення додому у відпустку чи у разі поранення деякі військові намагаються якнайшвидше повернутися на передову.
Причин цього може бути декілька, пояснює лікарка-психіатриня Беата Надь:
Те, що військовослужбовець може захотіти повернутися до бою, не означає, що він не любить свою сім’ю чи бажає смерті. Також це може бути пов’язано з цінностями, які виробились під час служби:
фото: The New York Times
Як “повернути” людину в мирне життя:
Психологічну реабілітацію для військових за бюджетні кошти надає низка медзакладів. Їхній перелік є тут. Проконсультуватись можна за телефонами:
(063) 230-20-11 — експертна група психологічної допомоги та оздоровлення Директорату реабілітації та медичного забезпечення Мінветеранів,
(067) 400 46 60 — гаряча лінія кризової допомоги та підтримки від Українського ветеранського фонду Мінветеранів.
Також допомагають відновитися реабілітаційні центри. Ось перелік деяких з них:
Як допомогти людині, яка перенесла психологічну травму
Втім людина може не усвідомлювати, що має психічні проблеми. Тоді близькі можуть коректно підказати їй звернутися до фахівця.
Лікарка Беата Надь, фото з особистого архіву
“Наприклад, у людини депресія, і вона не розуміє, що у неї депресія, бо вона в цьому стані вже перебуває тривалий час і може не усвідомлювати, що це не є нормальністю, що її якість життя “не ок”. І людина забуває, яким має бути умовно нормальний стан і нормальне самопочуття. Тоді добре, коли є хороші стосунки з друзями, батьками, партнерам, які можуть пояснити, підказати, що варто звернутися по допомогу. Однозначно це має відбуватися не у примусовій, наказовій, агресивній чи насильницькій формі. Це має бути у формі турботи, з емпатією. Варто пояснити, що саме, на вашу думку, не так”, — говорить Беата Надь.
Людина, яка має травмовану психіку — це звичайна людина, яка отримала травматичний досвід. І цей досвід сформував певну манеру поведінки. Тому не варто ставитись до такої людини з жалістю чи зверхньо, розповідає психологиня Олена Дівєєва.
Психологиня Олена Дівєєва, фото з особистого архіву
“Часто людям, які зазнали психічної травми, особливо військовим, від близьких необхідні підтримка, співчуття, серйозне ставлення до їхніх проблем. Не можна знецінювати, варто слухати, пропонувати допомогу. Дати людині зрозуміти, що ви розумієте, що їй складно. Якщо погодиться піти до психолога — порадити, записати, оплатити. Але важливо, аби спеціаліст був не той, який подобається вам, а той, якому людина довірятиме”, — розповідає Олена Дівєєва.
У спілкуванні з людиною, яка перенесла втрату, є низка табу. Якщо ви хочете підтримати її, не нашкодивши, не можна:
Як отримати психіатричну допомогу
”За дослідженнями МОЗ, повномасштабна війна у перспективі негативно позначиться на психіці кожного п’ятого українця, а кожен десятий стикнеться з психічною хворобою середнього або високого ступеня тяжкості. Тобто 8,5 млн українців потенційно мають ризики розвитку душевних розладів. У МОЗ прогнозують, що 15 мільйонам українців знадобиться психологічна підтримка, а 3-4 мільйонам із них — ще й медикаментозне лікування.
У грудні 2022 року в Україні презентували дорожню карту “Пріоритетні багатосекторні заходи із психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в Україні під час та після війни”.
Лікарів, фельдшерів та медсестер первинної ланки почали навчати, як працювати з пацієнтами з неврологічними та психічними розладами за програмою ВООЗ mhGAP. Йдеться про депресію, психоз, епілепсію, дитячі та підліткові психічні та поведінкові розлади, деменцію, розлади, повʼязані зі вживанням психоактивних речовин, самоушкодження та суїцид, а також розлади, повʼязані зі стресом.
Пакет “Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами” включили до Програми державних медичних гарантій. Тобто звернутися з душевною проблемою можна до сімейного лікаря — він оцінить стан і за необхідності скерує до медзакладу, що працює за цим пакетом.
Отримати психіатричну допомогу можна і за місцем фактичного перебування. Так за направленням лікаря до пацієнта може виїхати мобільна бригада. Найчастіше такі команди надають допомогу пацієнтам з розладами психіки та поведінки, яких виписали після стаціонарного лікування. Зараз таких бригад в Україні 87, більшість — у Дніпропетровській, Львівській, Сумській, Волинській та Запорізькій областях. Дізнатись, чи є така бригада у вашій лікарні, можна у контакт-центрі НСЗУ за телефоном 16-77.
До складу команди входять:
Також цьогоріч в Україні запустили програму підтримки ментального здоров’я “Ти як?”. Там зібрали контакти спеціалістів, які безкоштовно надають психологічну допомогу, а також поради, які допоможуть зберегти ментальне здоров’я.
скриншот сайту програми ментального здоров’я “Ти як?”
Скільки часу треба на лікування та відновлення
Якщо людина зіткнулася з депресією вперше, в середньому на її лікування та відновлення треба 9-12 місяців з моменту покращення стану. Тривожні розлади лікують понад рік. Чим триваліший період лікування, тим менше ризики, що стан повториться.
“Психіатрія — не хірургія. Ми не можемо взяти й “вирізати” ПТСР чи депресію. Ми можемо вилікувати до умовної норми. Так, що людина буде себе почувати звичним чином, як це було до, наприклад, депресії. Відновиться повністю її функціонування та її якість життя”, — розповідає Беата Надь.
“Основна задача при лікуванні тривожних розладів — це навчити людину толерувати свою тривогу. Медикаменти можуть допомогти з патологічною тривогою, з основними гострими симптомами, але саме навчитися, що тривога є частиною нашого життя, коли вона є нормальною, а коли переходить за межі норми, тренуватись, давати собі раду з цим — у цьому допомагає психотерапія. В цьому потрібні навички, щоб людина надалі не давала собі доходити знову до тривожного розладу”, — розповідає психіатриня.
Разом з тим є хвороби, які треба лікувати все життя за допомогою медикаментів. Серед них — шизофренія та біполярний афективний розлад.
Психологиня Олена Дівєєва каже, що певною мірою від війни постраждає психіка майже кожного українця.
“Якщо говорити не в масштабах однієї людини, а всіх українців, то майже всі будуть травмовані. Бо багато людей зараз отримують удар по психіці на фронті, в населених пунктах, де тривають бої. Потім ті ж військові повернуться до родин і через свої травми несвідомо можуть травмувати своє оточення. Тому важливо за можливості вчасно звертатися до фахівців. На мою думку, популярне упередження, що “ти ходиш до психотерапевта, значить ти божевільний”, трохи відходить. За останні 3-5 років ситуація почала покращуватись”, — резюмує психологиня.
Цей текст — третій з циклу матеріалів про те, як війна впливає на здоров’я українців. Раніше ми розповідали, як допомагають пораненим у Дніпрі: на що можуть розраховувати травмовані на війні та скільки їх, та хто допомагає військовим і цивільним отримати протези та як це працює.