Сергій Лотохов не лише все життя пропрацював з дітьми, але й майже 30 років тому очолив комісію з перейменування міста. Аби увічнити пам’ять про нього, містяни просять назвати ім’ям Лотохова школу №13.
29 жовтня на 67-му році пішов з життя громадський діяч, директор Соледарської загальноосвітньої школи I-III ступенів №13 з поглибленим вивченням англійської мови Сергій Лотохов. У цій школі він пропрацював 27 років. Також був старшим викладачем, доцентом Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (1997-2003).
Після його смерті у місцевій спільноті в мережі Facebook почали активно обговорювати, що на честь Сергія Лотохова варто назвати вулицю або школу, яку він очолював останні два роки. Ініціативну групу очолила Ольга Усатюк. Вона опублікувала звернення в соцмережі та за один вечір зібрала 30 підписів — мінімум, потрібний для реєстрації.
“Хто хотів підписати колективне звернення — приходив до мене, я виходила на вулицю. Масових зборів не влаштовували, аби не ризикувати під час пандемії. Люди приходили в масках, рукавичках і підписували. Сьогодні я зареєструвала наше звернення у виконкомі. Сподіваємось, нові депутати його розглянуть на сесії”, — каже Ольга.
Серед іншого, землякам Сергій Лотохов запам’ятався і як старший вожатий табору “Райдуга”, яким був 25 років.
“Я також працювала вожатою. В табір багато він вклав. Усі ці його пісні — уявляєте, 300 дітлахів співають пісню “Гаудеамус”. А він їх навчив за кілька днів. Меня здається, не було жодної людини, яку б не знав Сергій Васильович. І він усіх знав, завжди до всіх з посмішкою. Дуже шкода, що йдуть такі люди”, — згадує голова ініціативної групи.
Та найвідомішою сторінкою в біографії Лотохова був 1991 рік. Тоді вчитель і депутат Сергій Лотохов очолив комісію з перейменування міста, яке майже 30 років називалося Карло-Лібкнехтівськ на честь німецького комуністичного ідеолога. І запропонував назвати його Соледаром.
“Він був ініціатором перейменування. Люди старшого покоління це добре пам’ятають. Кажуть, він так жартома дещо пояснював: ми ж не німці, нащо треба, щоб наші діти язики ламали, треба це зробити заради наших дітей та онуків. Були ще варіанти назви, але зупинились на його варіанті”, — розповідає Ольга Усатюк.
Читайте також: