Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
“Краматорський водоканал” не заплатив за електроенергію, яку використав у березні 2021 року. За п’ять років через пеню, відсотки та інфляцію борг зріс із 1,4 мільйона до понад 3,5 мільйона гривень. Водоканал просив суд врахувати війну та ризик подвійної оплати, але ці аргументи не допомогли.
Рішення Господарського суду Донецької області журналісти Вільного Радіо знайшли в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
До березня 2021 року електроенергію для КВП “Краматорський водоканал” постачало ТОВ “Енсол Україна”. Однак 5 березня компанія припинила постачання, після чого підприємство автоматично перевели до “Укрінтеренерго”.
Це державне підприємство виконує функцію так званого постачальника останньої надії. Він тимчасово забезпечує електроенергією споживачів, які залишилися без попереднього постачальника, і не може відмовити їм у постачанні. Такий режим діє до 90 днів — за цей час споживач має знайти іншого постачальника.
За березень 2021 року водоканал використав понад 314 тисяч кВт-год електроенергії на загальну суму 1,4 млн грн. Рахунки й акти за цей період підприємство отримало в травні, але не оплатило. Цей факт не заперечували обидві сторони.
Улітку 2026 року “Укрінтеренерго” звернулося до суду. Окрім основного боргу, державне підприємство вимагало стягнути пеню, 15% річних та інфляційні втрати. Загалом позов перевищив 3,5 млн грн.
Представники КВП “Краматорський водоканал” просили відмовити в задоволенні позову. Один з їхніх аргументів стосувався попередньої судової справи.
У водоканалі стверджували, що в лютому та березні 2021 року електроенергію підприємству постачало ТОВ “Енсол Україна”, а її вартість уже стягнули на користь цієї компанії за рішенням суду 2022 року. Тому новий позов, на думку відповідача, міг призвести до подвійної оплати за ту саму електроенергію.
Також представники підприємства звернули увагу на розбіжності в документах щодо початку постачання від “Укрінтеренерго”. У них фігурували дві дати — 1 та 5 березня 2021 року.
Окремо водоканал просив врахувати обставини своєї роботи. Підприємство забезпечує водою прифронтовий Краматорськ і прилеглі райони, працює під час воєнного стану та має складне фінансове становище.
Розглянувши попереднє рішення суду 2022 року, суддя не знайшов у ньому підтвердження того, що після 5 березня 2021 року електроенергію водоканалу продовжувало постачати “Енсол Україна”. Тому підстав вважати нове стягнення повторною оплатою за той самий ресурс суд не побачив.
Розбіжність у датах також не стала підставою для відмови в позові. Як пояснив суд, 1 березня в розрахунках позначало початок місяця, за який нараховували оплату. Натомість договір із постачальником останньої надії вважається укладеним із моменту фактичного споживання електроенергії — у цьому випадку з 5 березня.
Обсяги використаної електроенергії підтвердили оператори системи розподілу “ДТЕК Донецькі електромережі” та “ДТЕК Високовольтні мережі”. Водоканал цих даних не спростував, а отримані рахунки свого часу не оскаржував.
Не переконали суд і посилання на війну та фінансові труднощі. У рішенні зазначили, що сам факт дії воєнного стану не є підставою для зменшення нарахувань. До того ж борг виник ще до початку повномасштабного вторгнення.
Суд також звернув увагу, що водоканал не надав доказів спроб погасити заборгованість хоча б частково протягом п’яти років.
Під час перевірки розрахунків “Укрінтеренерго” суд виявив помилки в нарахуваннях. Зокрема, під час розрахунку 15% річних позивач не врахував, що 2024 рік був високосним.
Через це суд зменшив суму стягнення на 594 гривні. Водночас власні розрахунки суду показали, що інфляційні втрати могли бути навіть більшими, ніж вимагало “Укрінтеренерго”. Однак суд не може присудити більше коштів, ніж просить позивач.
У результаті з КВП “Краматорський водоканал” постановили стягнути 3 527 259 грн. Із них:
Крім того, водоканал має сплатити понад 42,3 тис. грн судового збору.
Оскаржити рішення можна протягом 20 днів після складення його повного тексту — до 9 листопада 2026 року.
Раніше ми писали, що суд постановив стягнути із шахти “Білозерської” майже 11,6 млн грн боргу за оренду державного майна та пені замість майже 27 млн грн, які вимагав Фонд держмайна.