Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — Карина Єршова, яка народилася в Донецьку, але через російську окупацію у 2014 році разом із родиною була змушена залишити рідне місто. На Київщині дівчина почала нове життя: працювала в суші-ресторані, хотіла здобути вищу освіту та будувала плани на майбутнє. У березні 2022 року Карина залишилася в Бучі, яку невдовзі окупували російські військові.
Про життя і загибель Карини Єршової розповіли в Бучанській міській раді.
Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Карина Єршова народилася в Донецьку. У березні 2022 року їй мало виповнитися 23 роки. Коли у 2014 році Росія розпочала війну проти України, родина Карини вирішила виїхати з рідного міста. Разом із матірʼю Оленою та вітчимом Андрієм дівчина переїхала на Київщину.
Сімʼя оселилася в Ірпені, неподалік Бучі. Як згодом розповідав Андрій, під час переїзду вони втратили майже все, що мали в Донецьку. Не вдалося забрати навіть сімейні фотографії. На новому місці довелося починати життя спочатку.
Андрій працював таксистом і брався за різні підробітки, щоб забезпечувати родину. Карина тим часом дорослішала, знаходила власні інтереси та поступово облаштовувала своє життя.
Вітчим згадував її як дівчину з незалежним характером. Карина любила сама ухвалювати рішення й не хотіла, щоб хтось визначав за неї, як жити.
“Вона сама вирішувала, як їй жити”, — розповідав Андрій журналістам CNN.
Карина мала довге каштанове волосся та любила татуювання. Одним із них була квітка на плечі. Вона також завжди носила срібні каблучки.
Дівчина жила з ревматоїдним артритом, але, за словами вітчима, це не змінювало її прагнення бути самостійною. Карина жила в Бучі, працювала в місцевому суші-ресторані. У майбутньому планувала здобути вищу освіту, хотіла навчатися й відкривати для себе нові можливості.
“Вона хотіла розвиватися”, — згадував вітчим.
Мати Карини Олена розповідала, що її донька любила життя. У родині вона була єдиною дитиною.
У лютому 2022 року, коли російські війська почали повномасштабне вторгнення, родина Карини вдруге опинилася перед загрозою окупації.
Андрій намагався переконати падчерку залишити Бучу. Він хвилювався за неї та просив виїхати в безпечніше місце. Але Карина не хотіла залишати місто.
“Не кажи нісенітниць, все буде добре — війни не буде”, — так, за спогадами вітчима, вона відповіла на його прохання.
На початку березня російські війська оточили Бучу. Карина залишалася у квартирі разом із двома друзями. В одній з останніх розмов із батьками дівчина розповіла, що вийшла з квартири до найближчого супермаркету по продукти.
Рідні сподівалися, що навіть під час бойових дій цивільних не чіпатимуть.
“Ми не думали, що росіяни дійдуть до того, що стрілятимуть у мирних жителів. Ми всі сподівалися, що хоча б жінок і дітей вони не зачеплять, але сталося навпаки”, — говорив Андрій журналістам CNN.
На початку березня звʼязок із Кариною зник. В одному з коментарів рідні називають датою останнього повідомлення 10 березня 2022 року.
Мати й вітчим намагалися знайти доньку. Олена публікувала повідомлення у фейсбуці з проханням відгукнутися всіх, хто міг знати, де перебуває Карина. Минали тижні, але новин про дівчину не було.
Коли на початку квітня 2022 року українські військові звільнили Бучу від російської окупації, у місті почали знаходити тіла вбитих цивільних. Правоохоронці намагалися встановити особи загиблих. Для цього, зокрема, поширювали фотографії знайдених тіл.
Друзі родини побачили в одній із телеграм-груп фотографії загиблої дівчини з татуюваннями, схожими на Каринині. Серед них була квітка на плечі. Згодом Андрій опізнав свою падчерку.
За інформацією, яку поліція повідомила родині, Карину вбили російські військові. На її тілі були сліди тяжких поранень. Її руки мали сильні опіки, більшість нігтів була відсутня. На пальцях залишилися срібні каблучки, які дівчина завжди носила. На одній із ніг був накладений джгут — імовірно, щоб зупинити кровотечу після вогнепального поранення.
Рідні також припускали, що перед смертю дівчина могла зазнати сексуального насильства, однак журналісти CNN зазначали, що не змогли незалежно підтвердити цю інформацію.
Обставини останніх хвилин життя Карини журналісти CNN відтворювали зі свідчень мешканців Бучі. За їхніми розповідями, російські військові привели поранену дівчину на подвірʼя подружжя Наталії та Віктора Мажохів. Імовірно, це була Карина. 65-річна Наталія спробувала допомогти пораненій. Але невдовзі російські солдати повернулися та відкрили вогонь.
“Солдати повернулися за дві хвилини, коли мама була поруч із нею і допомагала їй, а вони розстріляли мою маму”, — розповіла журналістам CNN донька подружжя Юлія Мажоха.
Її батька Віктора, якому було 64 роки, російські військові вбили в коридорі будинку, коли він намагався зʼясувати, що відбувається. Тіла загиблих певний час залишалися на подвірʼї. Згодом сусіди поховали їх у неглибокій могилі.
Після звільнення Бучі родина змогла попрощатися з Кариною. Її поховали в Білій Церкві на Київщині. Через тяжкі поранення дівчину ховали в закритій труні. Мати хотіла востаннє побачити доньку, але близькі намагалися вберегти її від цього.
“Що я відчуваю, коли хтось забрав мою власну дитину? Я виплакала всі сльози. Тепер у мене немає сліз”, — говорила Олена журналістам The Telegraph.
Для родини Єршових російське вторгнення стало другою війною, яка змусила їх втратити дім. Андрій згадував, що після першого переїзду родина змогла почати все спочатку. Але тепер вони втратили людину, яку вже неможливо повернути.
“Принаймні, першого разу я врятував свою дитину, цього разу я не зміг врятувати її”, — сказав він журналістам CNN.
Точна дата загибелі Карини залишається невідомою. В окремих джерелах зазначають 10 березня 2022 року, однак свідчення про обставини вбивства стосуються середини березня.
Вічна памʼять.