Все до лампочки. Бахмутянин відтворює біосферу у маленькій скляній колбі (фото)

Наталя Жукова
2020-05-14 15:44

image
Фото: Сергій Мирошниченко

Сергій Мирошниченко з Бахмута пів року тому закрив у порожній колбі лампочки розжарювання трохи камінців, піску, ґрунту, моху та води. За 6 місяців він бачив всередині комах, “дощі” та посуху. Як так вийшло та чи просто це повторити читайте в матеріалі.  

 

Сергій за фахом інженер-будівельник, працює в міській раді за профілем, цікавиться ландшафтним дизайном. Каже: ідею “нового життя” в лампочці підгледів і захотів спробувати. Але чоловік суттєво змінив початкову ідею, в якій використовували стабілізований (тобто хімічно оброблений) мох, і замінив його на мох живий, з Лиманського лісу. 

Сергій вважає: найцікавіше з того, що сталося за кілька тижнів після закорковування колби — всередині з’явилися комахи. 

“Вони там жили, були та померли. Невідомо звідки вони там взялись, скоріш за все  —  з того ж самого моху. І не тільки вони, а й деякі рослини, які я туди не садив  —  рослини, які мають листя”, — каже Мирошниченко.

Комахам, на думку Сергія, не вистачило кисню, а рослини до сих пір живуть там. А ще були дощі та посуха.

“Просто цікаво кожен день підійти та побачити: що сьогодні там відбувається? Я думав, що це майже нереально  —  що без кисню жива рослина чи тварина зможе існувати”,  — каже творець штучних біосфер у лампочках.   

мох всередині лампочки
Одна й та ж штучна біосфера в лампочці: зліва – листопад 2019, справа – квітень 2020. Фото: Сергій Мирошниченко

 

За його словами, ніякого догляду мох у колбі не потребує.

“На світло їх виставляти не треба. Зараз потеплішало, і я бачу, що дощ там йде частіше, тобто випаровувань більше. Він на вікні стоїть, я навіть рефлектор зробив з паперу, щоб не було прямих сонячних променів”, — розповідає Сергій. 

“Насправді це звичайна квітка, яку ви садите. Робите дренаж: з мілкішого каменю, потім трохи грубшого, потім піску та землі звичайної, і зверху розсаджуєте мох який бажаєте, трохи поливаєте і скоріш закорковуєте”,  —  пояснює він. 

ЯК ЗРОБИТИ МІНІ-САД В ЛАМПОЧЦІ

Сергій каже: ніяких особливих навичок втілення цієї ідеї не потребує. Подібне зможе зробити будь-хто, навіть дитина (щоправда, не в лампочці, а в банці з щільно притертою кришкою). Але певні навички все ж потрібні, аби від’єднати нижню частину патрону, тому дитині не варто самостійно це робити. Також Мирошниченко радить не забувати про безпеку — під час підготовки колби лампи працювати у рукавицях, які скло не поріже. Купувати йому нічого не довелось. 

“Мох я взяв у Лимані, коли ми їздили у ліс восени, але якщо він у вас росте прямо біля дому, то можна використати і його. Камінці  я збирав буквально по місту, коли був на ставу, на річці  —  підбирав просто й ось назбирались (їх насправді не дуже багато треба). Варто просто вибирати розмір та відповідний колір  —  це теж за смаком, тут нема ніяких канонів”,  —  пояснює чоловік. 

мох в лампочці
“Всередині з’явились рослини, які я туди не садив”. Фото: Сергій Мирошниченко

 

З інструментів потрібна ножівка, круглогубці або плоскогубці з гострими кінцями.

“Ними треба відрізати та від’єднати запаяну частину з цоколем на кінці. Її треба вирізати та викруткою вибити основу того, що тримає вольфрамову нитку. А частину з різьбою — її треба залишити. Потім обережно засипати через скручений папірець, а декор вставляти звичайним пінцетом, краще з загнутими кінцями. Кисень не викачується, а залишається той, який є, всередині”, — пояснює Мирошниченко. 

Щоб закоркувати лампочку, Сергій закрив отвір  верхньою частиною жолудя, приклеївши її гарячим клеєм. За його словами, головна умова  —  щоб туди не проходило повітря. 

До речі, для своїх рослинок він  використав майже всі старі перегорілі лампочки з помешкання батьків та замінив їх на енергоефективні.  

ВАРІАЦІЇ, В ТОМУ ЧИСЛІ НЕВДАЛІ

Штучну біосферу можна створити не тільки в лампочці, а й в будь-якому скляному контейнері цікавої форми.

“Ще одну модель у колбі з-під ліків я закоркував гумовою пробкою, яка щільно прилягала. Але за тиждень в результаті бродіння чи якихось подібних процесів всередині створився неймовірний тиск, і ця пробка вилетіла на велику відстань. Тобто там кисню не залишається взагалі. Я думаю там відбуваються якісь нереальні речі, тому що і сморід там був сірководню, і тиск був великий, коли вибило цю пробку”,  —  розповідає Мирошниченко.

А в скляній банці з-під кетчупу йому захотілось розмістити камінчик трохи більший, ніж зазвичай. 

“Лежав такий довгий камінець гранітний. Я його трошки обточив та звичайним олівцем навів контури, зробив тіні-полутіні, поставив всередину, і виявилось, що він схожий на слов’янську кам’яну бабу”,  —  розповідає Сергій. 

банка мох всередині
Штучна біосфера в банці з-під кетчупу, з міні-моделями дерев’яної хижі та кам’яної баби. Фото: Сергій Мирошниченко

 

Зі слів Сергія, ідея з міні-садом в колбі —  досить популярна.  

“Не знаю, спілки в нас такої офіційної немає (сміється). Але виявилося, з моїх друзів таке робив один. А є американська фірма, яка займається цим на продаж”,  —  розповідає він. 

Але сам продавати свої вироби поки не збирається. 

“Треба масовість якась — більш серйозно цим займатись та покинути роботу. Американський виробник таких сувенірів  —  вони теж займались цим спочатку просто щоб здивувати своїх друзів, але потім це в них пішло, розробили свій оригінальний дизайн, вони відкрили магазин і справа пішла серйозно”,  —  каже Сергій. 

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ В КОЛБІ? (КОМЕНТАР БІОЛОГА)

Такі витвори називають по-різному: екосистема, мінісад або флораріум в лампочці, а ще — вічний тераріум. Найбільш точна назва, на думку фахівця,  —  “штучна екосистема/ біосфера”.  

Викладачка біології НВК № 11, кандидат педагогічних наук Вікторія Бак каже: в штучних біосферах всі процеси підлягають законам біології.

“Там можуть розмножуватися бактерії, в тому числі анаеробні (без доступу кисню). Накопичились гази їхньої життєдіяльності та вибили пробку”,  — розповідає біологиня. 

“Там знаходиться невелика кількість організмів, які здатні довго підтримувати життєдіяльність. Тобто це штучна біосфера з малою кількістю ланцюгів живлення. Вони існують  тому, що невеличка кількість рослин виробляє кисень”,  —  каже Вікторія Бак. 

Вона нагадала про компоненти цієї (та будь-якої) екосистеми: мікроорганізми, які продукують органічні сполуки (продуценти), які споживають їх (консументи) та які розкладають відмерлі частини (редуценти). Також в лампочці відбуваються процеси кругообігу речовин та води (випаровування та конденсація вологи  —  “дощі”) за участі джерела енергії — сонячного світла.    

Фахівчиня додає: зазвичай такі штучні екосистеми існують до пів року, а потім гинуть. 

“Вони безумовно приречені. Поки ці біосфери якось підтримуються, починають швидко розмножуватись ті види, яких багато. А потім вони саморуйнуються. Тому що для сталої біосфери найголовніше  —  різноманіття видів: їх повинно бути не один, два, три, а дуже багато. І коли їх стає дуже мало, вони швидко вироджуються”,  —  пояснює Вікторія Бак.

Додамо, обидва спікери  —  і Сергій Мирошниченко, і Вікторія Бак  —  незалежно один від одного згадали у своїх коментарях про дослід “Біосфера 2”.  

Читайте також:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Останні новини

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: