Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
За роки війни в Україні офіційно нараховуть десятки тисяч зниклих безвісти. Більшість із них — військовослужбовці. Реальну кількість наразі встановити практично неможливо. Часто статус безвісти зниклого не змінюється роками, але родичі мають докази загибелі. Тоді вони можуть визнати людину померлою через суд. Це потрібно як для отримання грошової допомоги, так і для гідного вшанування пам’яті. Як діяти в такому випадку і куди звертатися — розповідаємо в матеріалі.
На запитання журналістів Вільного Радіо відповідала адвокатка й партнерка адвокатського обʼєднання “Діксі Лекс” Олена Бірюч.
Станом на червень 2025 року статус безвісти зниклих мають понад 70 тисяч українців. Це військові та цивільні люди, інформація щодо них є у відповідному реєстрі. Такі дані наводить Уповноважений із питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Наразі щодо 15 тисяч випадків розшук вже припинили. Це відбувається у двох випадках — коли людина повернулась або встановлюють факт загибелі.
Також Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) повідомляв, що станом на квітень 2025 року до організації звернулися родичі 400 тисяч зниклих безвісти. Водночас організація додала, що ці звернення надходили з обох сторін війни — тобто як від українських, так і від російських родин.
“Звичайно, в кожній такій справі є особливості, які ми вирішуємо безпосередньо з клієнтом. Тому жодні поради не можна вважати на 100% універсальними, але є орієнтовний алгоритм дій”, — наголосила адвокатка Олена Бірюч.
Партнерка адвокатського обʼєднання “Діксі Лекс” Олена Бірюч розповіла, що існують випадки, коли військова частина та побратими знають, що військовослужбовець загинув, але не змогли евакуювати тіло. В цій ситуації все одно надають статус зниклого безвісти, інший механізм відсутній.
“Для родини це складний крок — ухвалити рішення про необхідність оголошення померлим. І це не є обов’язковим, адже можливість застосування такої процедури строком не обмежена. Але для багатьох родичів це важливо і необхідно не тільки для отримання соціальних пільг. В першу чергу вони роблять цей крок для вшанування памʼяті військовослужбовця. Зокрема, йдеться і про встановлення памʼятних табличок, облаштування кенотафу”, — пояснила юристка.
Якщо родичі ухвалюють рішення визнати зниклого безвісти померлим, таку процедуру здійснюють у судовому порядку. Вона має і зворотній порядок: якщо людина виявиться живою, суд поновлює її статус і відновлює актові записи цивільного стану.
Щоб офіційно визнати військовослужбовця померлим, необхідно звернутися до суду за останнім місцем проживання або перебування людини. Це буде заява, яку суд розглядатиме в окремому провадженні. Якщо військовий проживав на території, яка зараз окупована, для цього визначена інша територіальна підсудність. До прикладу, справи, які мали б розглядати в районних судах Маріуполя, розглядають у Дніпрі.
Олена Бірюч пояснила, що таку заяву зазвичай можна подати через 2 роки після зникнення людини. Але у випадку, якщо існували обставини, що загрожували життю людини, такий строк можуть скоротити до 6 місяців.
“Йдеться, наприклад, про ракетний обстріл, авіаналіт, безпосереднє зіткнення з військами ворога. І суд це враховує, з нашої практики такий строк дійсно скорочують. Справа розглядається судом у складі судді та двох присяжних. Як зацікавлених осіб у справі варто залучити інших членів сім’ї, військову частину, іноді судді залучають також Міноборони, а також органи реєстрації актів цивільного стану (які, власне, реєструють смерть особи)”, — поділилась адвокатка.
За її словами, суд першої інстанції розглядає такі справи орієнтовно 3-6 місяців (іноді довше — залежить від завантаженості суду).
Які докази і документи необхідно зібрати та куди звертатися
Перед тим як звертатися до суду, важливо підготувати докази, які підтверджують, що військовослужбовець міг загинути. Суд не ухвалює рішення лише на підставі припущень — потрібні документи та інші підтвердження. Чіткого переліку доказів немає, але ними можуть бути:
“У такій категорії справ чи не ключову роль відіграють свідки — побратими, які були поруч. Свідків можуть допитати на судовому засіданні. Але розповсюджені випадки, коли свідок продовжує військову службу і не може прибути до суду чи навіть вийти на відеозв’язок. Тоді свої пояснення він може надати письмово, у нотаріуса, який встановлює його особу і засвідчує підпис особи на поясненнях”, — розʼяснила адвокатка Олена Бірюч.
З її практики, такі пояснення суд враховує. Вона також рекомендує звертатися до органів, що займаються розшуком та поверненням полонених.
“Це і Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, і Об’єднаний центр з пошуку та звільнення полонених, і Уповноважений з прав зниклих безвісти. У своїх відповідях ці органи повідомлять, чи не перебуває військовослужбовець у полоні. Тож, зібравши докази, можна звертатися до суду”, — підсумувала Бірюч.
Із судовим рішенням рідні зниклого безвісти можуть отримати свідоцтво про його смерть. Далі — відкрити спадкову справу в нотаріуса, а також звернутися за отриманням гарантованої державної допомоги:
“Родичі отримують всі всі пільги, що і члени сімʼї військового, який був похований. Єдине обмеження — успадковане нерухоме майно не може бути відчужене протягом 5 років”, — додала юристка.
На початку 2026 року з полону повернувся військовий Назар Далецький, якого визнали загиблим за результатами ДНК-експертизи. У публічному просторі з’явилися заяви, що родина бійця нібито зобовʼязана повернути отримані державні виплати у зв’язку із загибеллю військового. Однак пізніше Міноборони виступило з позицією про те, що з родини не будуть стягувати кошти, виплачені за “загибель” Далецького.
“Станом на сьогодні у Міноборони відсутні правові підстави для перегляду ухваленого рішення чи спонукання родини до повернення отриманих коштів. Ця ситуація є унікальною та містить правову колізію, яка потребує максимально делікатного і зваженого підходу. Обставини встановлення факту смерті військовослужбовця потребують додаткового вивчення”, — зазначили у відомстві.
З вересня 2022 року Назар Далецький отримав статус зниклого безвісти, а у 2023-му за результатами ДНК-експертизи його оголосили загиблим. Родичи поховали людину, яку вважали Назаром. За українським законодавством вони також отримали одноразову грошову допомогу в розмірі 15 млн грн. 5 лютого 2026 року чоловік повернувся живим із російського полону під час чергового обміну військовополоненими.
Адвокатка Олена Бірюч додала, що такі випадки дійсно не передбачені чинним нормативно-правовим регулюванням. Вона міркує: якби держава в особі Міноборони все ж вимагала повернення коштів від родичів військовослужбовця, вони могли б звернутися з позовом про відшкодування моральної шкоди від держави за допущену помилку під час проведення ДНК експертизи. І тут можна було визначити розмір такої шкоди у 15 млн грн. Адвокатка також припустила, які законодавчі зміни можна зробити на майбутнє в таких ситуаціях.
“Зважаючи на те, що наразі виплата одноразової грошової допомоги здійснюється протягом 80 місяців (це понад 6 років), то для подальшого врегулювання подібних випадків варто законодавчо передбачити, що виплати припиняються, якщо військовослужбовець виявився живим”, — сказала Олена Бірюч.
Нагадаємо, що в Україні підвищили розмір адресної допомоги для членів сімей військовослужбовців, які загинули або зникли безвісти, захищаючи Україну від російської агресії. Новий мінімальний розмір виплати — 12 810 гривень. Це на 5 010 гривень більше, ніж зараз. Нові розміри згаданих виплат набудуть чинності від 1 березня. Окрім цього, у цю дату їх будуть щорічно індексувати, пообіцяли в міністерстві.