В Хмельницькому обласному художньому музеї зараз працює виставка творів сучасних художників Донеччини “Схід. Рівень Свободи”. На ній представлені полотна митців із Бахмута, Краматорська, Слов’янська, Святогірська та інших міст регіону. Евакуювати картини допомогли волонтери. Ми роздивились, що вдалось вивезти, та розпитали, яким був цей шлях мистецтва через всю країну.
Музейні працівники Донеччини з 24 лютого рятують експонати, які можна вивезти. Так, поступово твори сучасних митців звозили до Дніпра.
Серед врятованих робіт були і полотна художників Донеччини.
“Картини сучасних художників зі Слов’янська, Краматорська, Бахмута та інших міст Донеччини збирали для вивозу місцеві музейні робітники. Щоб перестрахуватися, вони переправляли їх евакуаційним транспортом до Дніпропетровського музею. Там полотна зберігалися деякий час. Однак Дніпропетровщина також часто підпадає під удари російської армії. Через це директорка Донецького обласного художнього музею Олена Фідря звернулася до нашої Асоціації за допомогою. Вона попросила евакуювати до Хмельницького обласного художнього музею твори сучасних митців живопису Донеччини”, — розповідає голова спілки “Асоціація гуманітарних центрів “Все Буде Добре” Ярослав Бойко.
Творчий вантаж виявився об‘ємним.
“Необхідно було вивезти більше 17 кубів (близько 300 полотен, — ред.). Звернулися до харківських волонтерів, які співпрацюють з нами. Під час відкритої війни вони свого часу вже евакуювали на Львівщину великий вантаж — місцевий зоопарк. Тому евакуація картин для них була цілком можливою справою. І вони погодилися”, — уточнює Ярослав.
В дорогу волонтери оформили необхідні супровідні документи, щоб всі картини довезти в цілості та безпеці.
“Ми на всяк випадок написали резолюцію, щоб не дай Боже в дорозі у них (волонтерів, — ред.) нічого не забрали. Видали хлопцям необхідні папери від Донецької та Хмельницької ОДА, аби в разі чого їх перестрахувати. Тож до Хмельницька вони добралися без ексцесів”, — додає голова Всеукраїнського руху допомоги та спротиву “Все Буде Добре”.
Полотна сучасних художників Донеччини, які в небезпечних умовах широкомасштабної війни потребували порятунку, потрапили на Хмельниччину в середині серпня.
“Всі полотна, які можна було вивезти, вдалося евакуювати. Залишити їх в зоні бойових дій ми не мали, як-то кажуть, “для себе внутрішнього дозволу”, адже вороги могли їх знищити. Ми не хочемо допустити такого, як, наприклад, було в Маріуполі, коли росіяни різали та палили полотна”, — стверджує Ярослав Бойко.
Те, що саме зараз важливо об’єднуватися і підтримувати один одного аби зберегти українську культуру, підкреслює в розмові з журналістами Вільного радіо виконуюча обов’язки директора Хмельницького обласного художнього музея Олена Михайловська.
“Безумовно, всі ми сьогодні зрозуміли, що Україна єдина — це не порожні слова. І для людей мистецтва це єдиний спосіб взагалі продовжити працювати та створювати українську культуру за часів війни, коли дуже непросто окремим художникам або музеям виживати поодинці. Тому важливо об’єднуватися і підтримувати один одного”, — наголошує керівниця Хмельницького музею.
Тож тепер картини художників зі сходу — тимчасові експонати виставки на заході.
“Всі ці полотна не власність музею, а приватна власність митців. Зрозуміло: чекати організованої допомоги від держави їм взагалі не доводиться. Адже ці картини фактично лежали в майстернях художників. Це їхня власність, їхнє творче життя. Вони по 20-30 років працюють в мистецтві і на сьогоднішній день в їхніх майстернях зібралося багато творів. Це Сергій Садчиков, Андрій Кутана, Тарас Дудка, Володимир Трутко та інші донецькі живописці, які сьогодні в своєму мистецтві на нашій культурній мапі представляють Донеччину. Тому наш музей запропонував стати прихистком для творів приватної власності донецьких митців. Адже ми повинні допомогти їх зберегти”, — підкреслює Олена Михайловська.
Директорка Хмельницького музею зазначає: представлені картини переважно присвячені Донеччині.
“Наприклад, у Андрія Кутани із Маріуполя твори про природу. У нього дуже багато пейзажів. Один із його знакових творів — “Святогірська лавра”. Та лавра, яка була пошкоджена росіянами під час обстрілів”, — розповідає Олена Михайловська.
Характерні лише для Донецького краю пейзажі зображені і на картинах інших художників регіону.
“Живописці Донеччини яскраво представили природу рідного краю. Це й неймовірно красивий Сіверський Донець, навколо якого абсолютно космічні пейзажі. І широкі степи. Саме цей відкритий погляд донецького митця, відчуття відкритого горизонту присутні лише в пейзажах про Донеччину”, — уточнює прихильниця мистецтва Михайловська.
Вона говорить: кожен із художників має свій стиль та вподобання.
“Донецькі митці абсолютно різні по своїй стилістиці, по якихось своїх вподобаннях. Наприклад, Сергій Садчиков із Бахмута. Його навіть “Ван Гогом” називають, адже у нього дуже цікава манера, такий живий експресивний стиль. Його твори присвячені різним побутовим темам. Наприклад, значне місце займають полотна на шахтарську тематику. Також у нього є пейзажі, натюрморти. Це митці абсолютно широкого профілю”, — підкреслює керівниця художнього музею.
Є серед них і експериментатори.
“Тарас Дудка зі Слов’янська — це прибічник експериментів. Він більше працює з яскравим кольором та плямами відкритого локального кольору. Можна було б сказати, що його твори мозаїчні. Він наче узагальнює предмет і створює з нього декоративну мозаїку”, — додає Олена Михайловська.
Олена Михайловська уточнює: роботи сучасних живописців Донеччини ще не раз будуть представлені на виставках Хмельницького художнього музею.
“Двох однакових творів не існує навіть в творчості одного митця. Тому переглядаючи картини сучасних художників, можна побачити, як змінювалася манера кожного з них та їхні вподобання. І це також частково представлено на виставці. В подальшому ми ще працюватимемо з цими картинами і будемо проводити персональні виставки донецьких митців, щоб показати їх нашим поціновувачам мистецтва”, — розповідає про майбутні плани керівниця Хмельницького художнього музею.
Всі охочі можуть відвідати виставку художників сходу безкоштовно, адже під час війни вхід до Хмельницького обласного художнього музею вільний.
“Можна, наприклад, замовити екскурсію або ж самостійно переглянути виставкові картини. Вхід до нас вільний. Ще з початку відкритої війни ми вирішили надавати послуги безкоштовно. Адже саме сьогодні у багатьох людей є життєва потреба спілкуватися з мистецтвом, з культурою і відчувати оте потужнє коріння, той потужний фундамент, якими є наша культура”, — підкреслює Олена Михайловська.
Керівниця музею зазначає: групова виставка сучасних живописців Донеччини стала значною подією не лише на Хмельниччині, а й по всій Україні.
“Виставка“Схід. Рівень Свободи” важлива і з культурної точки зору. За 36 років роботи Хмельницького музею у нас жодного разу не було такої репрезентативної виставки мистецтва Донеччини. Якби це безглуздо не звучало, однак це так: через війну ми надолужили те, що було упущено за 36 років. В Україні персональні виставки окремих митців може й були, але такої виставки, яка відкрилася зараз, це вперше. На Хмельниччині в нашому музеї в тому числі”, — підкреслює Олена Михайловська.
Керівниця музею стверджує: після війни полотна митців повернуться на Донеччину.
“Безумовно, після української перемоги картини поїдуть додому. Ми лише допомагаємо їх зберігати, щоб росіяни не знищили культурну спадщину сучасних донецьких митців. Безумовно, ці роботи належать саме їм. І вони повинні мати певне підґрунтя своєї творчості, а не починати життя з чистого аркушу. По можливості ми допоможемо перевезти полотна назад, щоб живописці Донеччини знову мали в майстернях свою спадщину, своє культурне надбання”, — обіцяє Олена Михайловська.
Такої ж думки дотримується і голова ГС “АГЦ “Все Буде Добре” Ярослав Бойко.
“Як тільки ми переможемо і українська територія буде вільна від окупантів. евакуйовані картини з Донеччини обов’язково повернуться додому. Саме тоді вони знову будуть в безпеці на рідній землі”, — завіряє громадський діяч.
* * *
Нагадаємо, з Серебрянки Сіверської громади, яка потерпає від обстрілів росіян, змогли вивезти шкільний музей видатного діяча УНР, члена Центральної Ради, співавтора 4-го Універсалу Микити Шаповала. З цим краєзнавцям допоміг представник гуманітарної місії “Проліска” з Часів Яра.
Читайте також: