image

З посадовців у садівники. В Сіверську заклали яблуневий сад і планують на ньому заробляти

|
09 Липня 2020

З посадовців у садівники
В Сіверську заклали яблуневий сад і планують на ньому заробляти
2 екс-депутати та працівника міськради Сіверська вклалися у бізнес та пробують себе в новій сфері — садівництві. Чи витратний бізнес-план сад? Що потрібно для заробітку з саду з нуля? Де садівнику шукати грантову підтримку? Детально про це ми розпитали у самих експериментаторів з Сіверська.
Місце сили
Яблуневий сад з понад тисячі саджанців 5 сортів посадили минулої осені двоє мешканців Сіверська — Віталій Гатченко та Олександр Пшенка. Вони друзі з дитинства, раніше працювали в міській раді та займалися комунальною сферою, а також були депутатами міської ради декількох скликань. Свій сад чоловіки розбили на південній околиці Сіверська.
Фото: Вільне радіо
Прийшов час задуматися про себе. Підходить старість, потрібно її якось забезпечити, бо держава її ну точно не забезпечить", — так пояснює свої мотиви Віталій.
До того ж, це була його давня мрія — робити на землі. І так вийшло, що сад вдалося закласти в історичному місці.
Звідси починався Сіверськ
Фото: Вільне радіо
Тут як раз річка Яма впадає в Бахмутку! Звідси починався Сіверськ: у 17-му столітті саме тут оселилися козаки, по долині річки Яма, й назвали своє поселення "Старий Млин, — розповідає Віталій.
Садівник каже: тут все дихає історією, яка для обох садівників-початківців — не пустий звук. Перша хата, яку вони тут купили разом із землею, — 1939 року побудови.
На горищі знайшли старі глечики та ночви — це по-вашому "корито" — точнісінько як в казці про золоту рибку. Вчора тут снаряд відкопали часів Другої світової. Багнет відкопали, підкови, гарман — його використовували, щоб молотити зерно: в отвір продівали вал, чіпляли до коняки й так молотили, — захоплено розповідає Віталій.
Фото: Вільне радіо
Я виріс в тому краю, де у нас сад. У мене там бабця по тій вулиці жила, й на Бахмутці ми все дитинство проводили. Бахмутка у мене й у компаньйона — це "місце сили!", — каже Віталій.
Бізнес-план: Яблуневий сад
Віталій та Олександр розповідають: починали з нуля, причому профільної освіти немає в жодного з них. Придбали 3 подвір'я з земельними ділянками, розташованими поруч, вздовж річки Яма. Багато коштів пішло на відновлення та оформлення документів на будинки та земельні ділянки, адже вони були втрачені. Чоловіки вже вклали в сад майже 400 тисяч гривень власних коштів.
Замовляли проєкт цього саду в спеціалізованому інституті у Києві. Все там розраховано, й ми повністю дотримуємося агротехнологій. Саджанці самі не прищеплювали, купували вже готові, в тому числі американської селекції (підщепа М9) — по 80 грн штука. Вони у нас дорогі, але за державною програмою часткової компенсації вартості саджанців 50% нам компенсували", — розповідає співзасновник саду Олександр Пшенка.
Тобто, враховуючи державну компенсацію, фактично саджанці їм коштували по 40 грн/шт. За цією ціною їх продають на "чорному ринку".
50% ціни саджанців оплатила держава
Фото: Вільне радіо
Сад суперінтенсивний: щільність посадки — через 90 см. Це найсучасніша технологія, так звана концепція "мільйон з гектара". Саджанці вирощені за сучасною технологією "кніп баум". Там корінь невеличкий — всього 40 см в глибину, тому воно на шпалері: у кожного дерева є індивідуальна підпора. Їх потрібно постійно підживлювати, постійний полив має бути, — пояснює Віталій Гатченко.
За словами бізнесменів, сад забирає зараз практично весь їхній час.
Реально там роботи — ну, кожен день! Ми працюємо інтенсивно з кінця лютого, відколи дозволила погода. Треба було натягнути шпалери — 3 ряди дроту, встановити індивідуальну підпору на кожен саджанець", — пояснюють садівники.
Фото: Вільне радіо
Нещодавно новоспечені садівники виграли грант в конкурсі мікрогрантів Міжнародної організації з міграції (МОМ).
Грант невеликий, майже 70 тис грн, на розширення бізнесу — на крапельне зрошування нашого саду. Без нього не буде ані дерев, ані врожаю. Чесно кажучи, якби ми не виграли його, було б дуже сутужно", — розповідає співвласник саду Віталій Гатченко.
Чоловіки самі обрізали та підв'язували дерева, копали рівчаки під систему зрошення та встановлювали систему крапельного зрошення. На ділянці встановлена зрошувальна система, в яку тепер насос накачує воду та потім по краплинах подає через крапельну трубку під кожне деревце. Цю ж систему використовуватимуть й для підживлення дерев органічними добривами.
Фото: Вільне радіо
А нещодавно компаньйони придбали мінітрактор, яким обробляють ґрунт в міжряддях, оприскують дерева тощо. За словами бізнесменів, сади за такою технологією через 5 років можуть дати 50-100 тонн яблук з гектара, а плодоносити так мають впродовж 20 років.
Ризики. Форс-мажори. Конкуренція
Варто враховувати форс-мажори цього бізнесу. Один з таких садівники вже мали цього року — через примхи погоди половина врожаю померзла.
27 квітня був приморозок, -6С. У нас тільки один сорт більш-менш зав'язався — він найбільш пізній, цвів вже після цього приморозку. У нашому випадку це не дуже страшно, тому що це перший рік. І якби квіт не померз, нам би прийшлось просто обривати зав'язі, залишивши по 5-7 яблук на деревці, — пояснює Віталій Гатченко.
Фото: Вільне радіо
Щоб зробити із саду бізнес, власники вчаться на ходу у більш досвідчених людей: консультувалися з фахівцями "Укрсадпрому" та "Бахмутського розсадника" з Ягідного. А якщо виникають загальні питання — допомагають тексти та відео в інтернеті.
У Фейсбуці зараз — все менше про політику, а більше в групах про інтенсивне садівництво, — сміється Віталій.
Цієї осені в Сіверську планують висадити ще 1,5 тисячі дерев. Яблука продаватимуть.
У нас є в планах переробка — лінія з виготовлення соку, сидру, але це ми плануємо після 2022 року. Поки що все вкладаємо у розвиток", — каже Олександр Пшенка.
За його словами, за такою ж технологією вирощують яблука на 8 га в Ягідному у великому державному розсаднику (там чоловіки й купували саджанці). Також під Сіверськом яблуневий сад є в одного фермера, теж за інтенсивною технологією. От, власне, і всі місцеві конкуренти.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: