Експозиції, присвячені видатному уродженцю Сіверської громади часів УНР, зберігаються у сільській школі. Діти тут більше не навчаються, а будівля не опалюється.
Про це Вільному радіо розповідає заступник Сіверського міського голови з питань виконавчих органів ради Віктор Грек.
“Ми його (музей, — ред.) перевозимо до Центру культури (проспект Миру, 1А у Сіверську). Музей буде збережений, сто відсотків. Розпорядження вже є — мера, мене — перевозять, забирають. Як він має бути далі організаційно — повинно бути рішення сесії. Поки що офіційно документів немає, але принципове рішення є”, — каже посадовець.
Це роблять для того, аби зберегти музей.
“Навчальний процес у Серебрянській школі призупинений — школа не опалюється. Там немає дітей. В неопалюваному приміщенні ви розумієте, що буде з тими стендами…”, — каже Віктор Грек.
За його словами, роботи з перенесення музею вже фактично почалися.
“Нині колишній директор школи там описує кожний документ, щоб музей передати”, — зазначає сіверський посадовець.
Микита Шаповал народився 8 червня 1882 року у селі Серебрянка Бахмутського повіту у родині відставного унтер-офіцера. Закінчив державну лісничу школу у Кременній (на території нинішньої Луганщини) та юнкерську піхотну школу на Харківщині. Навчався у Харківському університеті та Київському комерційному інституті.
У часи національно-визвольних змагань став членом Центральної та Малої Рад, одним з міністрів УНР, співавтором 4 Універсалу, співорганізатором повстання проти гетьмана Павла Скоропадського у 1918 році, міністром земельних справ під час Директорії.
У 1919 році емігрував, був секретарем дипмісії УНР у Будапешті, згодом у Празі. За підтримки тодішнього президента Чехословаччини співзаснував декілька українських вищих шкіл у Празі, видавав щомісячне видання «Нова Україна» та провадив активну діяльність Уряду УНР в еміграції. Помер Микита Шаповал у Ржевницях, похований у Празі.
За постановою Верховної Ради 8 червня цього року 140-ліття від дня народження Микити Шаповала відзначатимуть на державному рівні.
Шкільну кімнату-музей імені Микити Шаповала створили у 2001 році.
“Музейну кімнату Микити Шаповала створив Василь Тимофійович Терещенко — він тоді керував відділом освіти Артемівської райдержадміністрації. З боку нашої школи активну участь брав Віктор Сирих, тодішній директор музею”, — згадує останній директор Серебрянської школи Олександр Стешенко.
Завідувала тим шкільним музеєм вчителька української мови Лариса Сирих.
“У них були екскурсоводи — школярі старших класів, які проводили екскурсії цим музеєм”, — каже колишній директор школи.
До шкільного музею іноді приїздили великі групи краєзнавців, тут досі зберігається книга відгуків відвідувачів, її теж передадуть у Сіверськ.
Оригінальних речей, які були б пов’язані з Микитою Шаповалом, серед експонатів музею немає.
“Є близько 10 банерів з ДСП, пофарбованих олійною фарбою, з висловленнями відомих публіцистів про Микиту Шаповала, банери про його життя та творчість. Портрети, намальовані шкільним художником. Старовинні речі там є, якими користувалися місцеві століття тому: серпи, ухвати, чавунні праски, колекція музичних інструментів — небайдужі мешканці приносили”, — уточнює Олександр Стешенко.
Також є фотокопії кількох дореволюційних фотографій членів родини Шаповала, видань його праць, деякі фотографії його нащадків.
“Фотокопії дореволюційних документів, і з Чехії присилали. Оригіналів, здається, немає”, — каже останній директор цієї школи.
За його словами, остання місцева родичка Микити Шаповала померла у Серебрянці близько 20 років тому.
Зазначимо, біля школи є також погруддя Микити Шаповала. Його теж можуть перенести до Сіверська. Біля нього школярі завжди проводили Шаповалівські читання до дня народження діяча на початку червня.
Додамо, у селі є пам’ятний знак на місці садиби родини Шаповалів, яка не збереглася.
“На тому місці, де стояла хата, по вулиці Вишневій поставили пам’ятний знак — гранітну брилу метра 1,5 заввишки, як тумба така, і на ній написано “Тут стояла хата Микити Юхимовича Шаповала”. Як до церкви їхати, перед мостом, зліва — її неможливо не помітити”, — розповідає Олександр Стешенко.
Нагадаємо, у Сіверську також знаходиться єдиний нині на Донеччині музей видатного українського поета Володимира Сосюри. Ще один музей Сосюри був у Дебальцевому та залишився на тимчасово окупованій території.
Читайте також: