Загинув лише на словах. З чим стикаються родичі тих військових, чиї тіла не можуть поховати, а свідоцтва про смерть немає
Отримати офіційне підтвердження про загибель, вступити у спадщину, оформити компенсацію у 15 млн грн — це лише деякі з проблемних питань, які доводиться розв’язувати родичам загиблих військових. Іноді через бюрократію отримання потрібних документів затягується ще дужче. Це трапляється тоді, коли тіла загиблого бійця немає, або ж його смерть не можуть офіційно підтвердити з інших причин.
У матеріалі разом зі знавцями законів та тими, хто втратив на війні рідних, шукаємо рішення поширених проблем, а також розповідаємо, як отримати компенсацію за загибель військового.
Цей текст — перший із серії матеріалів Вільного радіо “Війни на папері”. Ми вирішили створити цей спецпроєкт, аби допомогти військовим та їхнім рідним впоратися з низкою бюрократичних проблем, які виникають через недосконалість системи чи людський фактор. Невдовзі на нашому сайті ви зможете прочитати ще два матеріали з роз’ясненнями фахівців сфери, про те, як правильно діяти у спірних ситуаціях.
Переселенка з Донеччини Наталя Козуб понад рік не може поховати сина Олексія. 26-річний боєць “Азову” поліг у боях за Маріуполь 17 квітня 2022-го. Проте офіційно зафіксувати факт смерті Олексія вдалося більш ніж через пів року: мати до останнього сподівалася побачити сина живим, оскільки не було процедури опізнання тіла.
“Я отримала свідоцтво про смерть сина через суд тут, у Києві. Спочатку вірила, що він живий. Хоча нам вже прийшло повідомлення від військової частини, але я вірила. Оскільки не було тіла, ми думали, що, можливо, помилка якась. А вже в жовтні 2022 року був великий обмін “азовців”. До мене приїхав його командир, взяв за руки і сказав, що він особисто його знайшов. Був сильний артобстріл. Біля нього прилетіла міна, його відкинуло, і на його розгрузці спрацювала його ж граната. І… все. Командир сам відніс його у рефрижератор на “Азовсталі”, а потім він сказав, що туди прилетіли авіабомби, тому тіла немає”, — говорить Наталя Козуб.
Жінка важко переживає втрату єдиного сина, тому постійно проходить психологічну реабілітацію у спеціальних центрах. Це доводиться поєднувати з розв’язанням бюрократичних проблем, адже Наталя не могла отримати свідоцтво про смерть одразу після загибелі Олексія.
“Як виявилося, всього потрібно домагатися. Друзі сина нам знайшли і оплатили дуже хороших юристів. Вони допомагають нам вступити у спадщину — [розморозити] Льошину зарплатну картку (він відкладав на автівку). Ми про це знаємо, і ми йому допомагали. Через пів року [після загибелі] ми не можемо вступити у спадщину. А раніше зробити цього не могли, бо не було підтвердження [смерті]. І почалося замкнуте коло, тому що треба через суди доводити все. Якщо цього не зробити — банк собі гроші забере. Це гроші Олексія, і він би не хотів, мабуть, щоб ми ними так розкидалися”, — каже Наталя Козуб.
Утім, це не єдина проблема, з якою довелося стикнутися, додає співрозмовниця.
“Займаюся зараз оформленням виплати в 15 мільйонів за загибель сина. Оформити її все складніше і складніше — у держави немає грошей. Ті рідні, у кого тіла [загиблих родичів] були одразу, вони зразу ж оформили цю виплату. Але я не змогла б одразу, я була вбита [горем]. Я ж не російська мама, щоб бігти зразу [за виплатами]”, — говорить Наталя.
Як отримати офіційне підтвердження про загибель бійця
Адвокатка Ірина-Марія Гук зазначає: чи не наймасштабніша проблема, яку доводиться долати рідним загиблих бійців, — довести факт їхньої смерті.
“У випадку відсутності належним чином підтвердженої інформації про смерть військовослужбовця під час виконання бойового завдання його вважають зниклим безвісти, а тому всі правові наслідки, що стосуються смерті людини, не настають”, — пояснює Гук.
“У випадку відсутності належним чином підтвердженої інформації про смерть військовослужбовця під час виконання бойового завдання його вважають зниклим безвісти, а тому всі правові наслідки, що стосуються смерті людини, не настають”, — пояснює Гук.
Аби з’ясувати, скільки зниклих безвісти військових нині зареєстровані в МВС, ми направили туди інформаційний запит. У відомстві зазначають: станом на 26.10.2023 до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, внесли дані про 9983 таких людей. Скільки серед них військових, у МВС не уточнюють.
- Читайте також: Як повідомити про безвісти зниклих та на що можуть розраховувати близькі (інструкція)
Сповіщати рідних про загибель військового мають працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким цю інформацію передають командири частин. Та часом отримати свідоцтво про смерть можна лише через суд. Це стосується випадків, коли тіла бійця немає, або ж він поліг у боях на тимчасово окупованій території. Такі справи розглядають невідкладно, а судовий збір за них платити не потрібно.
“До заяви потрібно докласти всі наявні документи або матеріали, які підтверджують факт загибелі: фото-, відеозаписи, акти про настання смерті, сповіщення сім’ї тощо. Перед зверненням до суду варто подати заяву до РАЦСу і отримати офіційну відмову в державній реєстрації смерті у зв’язку з відсутністю підтверджувальних документів. Хоча Верховний Суд висловив позицію, що необов’язково отримувати попередню відмову РАЦСу, деякі суди все ж вимагають таке підтвердження”, — роз’яснює юристка.
Після отримання документа про смерть бійця його рідні можуть претендувати на спадщину загиблого родича. Для цього впродовж шести місяців після загибелі родичі мають звернутися до нотаріуса. Однак, якщо спадкоємець мешкав разом зі спадкодавцем — встановленого терміну прийняття спадщини немає.
“Далі два варіанти: або інші спадкоємці дають письмову згоду на прийняття спадщини тому спадкоємцю, який строк прийняття спадщини пропустив, або доведеться йти до суду для [встановлення] додаткового строку прийняття спадщини”, — говорить адвокатка Катерина Жегестовська.
“Далі два варіанти: або інші спадкоємці дають письмову згоду на прийняття спадщини тому спадкоємцю, який строк прийняття спадщини пропустив, або доведеться йти до суду для [встановлення] додаткового строку прийняття спадщини”, — говорить адвокатка Катерина Жегестовська.
Є випадки, коли суд може відмовити спадкоємцю в наданні додаткового строку. Зокрема, не визнають поважними такі причини:
- необізнаність щодо строків та порядку прийняття спадщини;
- необізнаність про наявність майна, яке можна успадкувати;
- похилий вік;
- непрацездатність;
- невчасна подача заяви через судову тяганину зі встановлення факту спільного проживання;
- невизначеність між спадкоємцями щодо того, хто з них буде приймати спадщину;
- відсутність грошей, аби приїхати до нотаріуса;
- несприятлива погода;
- депресія через смерть родича.
Водночас поважними визнають такі дві причини:
- тривала хвороба людини, яка має право успадкувати майно;
- проживання спадкоємця за кордоном впродовж тривалого часу (втім, у такому разі людина може подати заяву про прийняття спадщини поштою, а функції нотаріуса виконують консульства чи дипломатичні представництва України).
Одноразова допомога за загиблого військового: скільки грошей є у бюджеті
Зі свідоцтвом про смерть на руках сім’я загиблого бійця також має право на одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн грн. Її гарантує постанова Кабміну №168 від 28 лютого 2022 року.
Журналісти Вільного радіо направили інформаційний запит у Департамент соціального забезпечення Міноборони України, аби дізнатися, скільки сімей загиблих військових отримали схвалення на отримання цієї допомоги від початку повномасштабного вторгнення. Проте цю інформацію у відомстві надати відмовилися.
“Її надання може розкрити кількість загиблих військовослужбовців Збройних Сил України, що в період дії воєнного стану суперечить воєнній доцільності, відповідає інтересам держави-агресора та може завдати шкоди інтересам національної безпеки. [Це] перевищує суспільний інтерес у отриманні цієї інформації, тому підстав для задоволення запиту в цій частині наразі не вбачається”, — відповіли у департаменті.
Також ми запитали про суми, які передбачали у держбюджеті на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) захисника, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності. Так, торік на цю статтю витрат передбачили 2 млрд 172 млн 400 тис. грн. А 2023-го цю суму збільшили у 18 разів: йдеться про 39 млрд 421 млн 9 тис. грн.
Грошова компенсація за загибель у 15 млн: хто може отримати та чому це буває проблемно
Отримати грошову компенсацію за загибель військового можуть:
- його/її батьки;
- дружина/чоловік, які не уклали інший шлюб;
- діти до 18 років;
- діти, старші за 18 років, якщо вони мають інвалідність з дитинства, або отримали її до досягнення повноліття;
- утриманці загиблого/загиблої.
Водночас на гроші не можуть претендувати жителі Росії чи Білорусі, а також колаборанти чи державні зрадники.
“Ця допомога розподіляється на певне коло людей. Якщо, наприклад, є дружина і дитина, а батьків немає, то гроші підуть дружині з дитиною. За умови, що дружина не взяла другий шлюб. Якщо є ще батьки живі, то гроші будуть на дружину, дитину і двох батьків. Воно ділиться пропорційно”, — зазначає у коментарі Вільному радіо адвокатка Катерина Жегестовська.
Труднощі з оформленням виплати можуть виникнути, якщо пара жила у цивільному шлюбі.
“Найскладнішим питанням в отриманні допомоги є правильно та повно оформити документи та подати їх на виплату. Якщо військовий, що загинув, перебував в цивільному шлюбі, то цивільна дружина, перед зверненням за отриманням допомоги, має звернутись до суду з позовом про перебування в шлюбі без реєстрації шлюбу. І тільки після відповідного судового рішення цивільна дружина звертається з заявою про отримання допомоги”, — роз’яснює адвокат Олександр Ігнатенко.
“Найскладнішим питанням в отриманні допомоги є правильно та повно оформити документи та подати їх на виплату. Якщо військовий, що загинув, перебував в цивільному шлюбі, то цивільна дружина, перед зверненням за отриманням допомоги, має звернутись до суду з позовом про перебування в шлюбі без реєстрації шлюбу. І тільки після відповідного судового рішення цивільна дружина звертається з заявою про отримання допомоги”, — роз’яснює адвокат Олександр Ігнатенко.
“Або [труднощі з оформленням виплат за загиблого родича мають] повнолітні діти, які перебували на утриманні, але вони вже повнолітні і треба встановлювати цей факт. Наприклад, дитині 19 років, вона навчалася і, звичайно, перебувала на утриманні”, — додає Катерина Жегестовська.
“Або [труднощі з оформленням виплат за загиблого родича мають] повнолітні діти, які перебували на утриманні, але вони вже повнолітні і треба встановлювати цей факт. Наприклад, дитині 19 років, вона навчалася і, звичайно, перебувала на утриманні”, — додає Катерина Жегестовська.
- Читайте також: Виплати родинам захисників: що робити, якщо військовий загинув чи зник безвісти та не мав офіційного шлюбу
Часом оформлення виплати затягується ще й тому, що рідні можуть витрачати місяці на отримання необхідних документів із військової частини.
“Основна проблема, з якою я стикаюсь, [полягає в тому], що військові частини не надають документи по службових розслідуваннях щодо того, що людина безвісти зникла або загинула. Я не говорю про кримінальні провадження, коли, наприклад, не можна опізнати тіло, проводиться експертиза ДНК — це займає час. Я кажу про момент, що люди не можуть елементарно оформити цю разову грошову допомогу, тому що від військової частини немає взагалі ніяких документів. Це не стільки провина центрів комплектування: без документів від військових частин рідні не можуть подати весь пакет документів на комісію, щоб їм призначили цю виплату”, — говорить Жегестовська.
Аби полегшити розв’язання різних бюрократичних проблем, адвокатка закликає рідних військових мати на руках усі папери, які стосуються їхньої служби.
“Рідні повинні мати копії всіх документів: військового квитка, паспорта, індивідуального податкового номера. Вони повинні знати хоч якісь мінімальні відомості: у якій військовій частині служить їхній родич, яка посада, яке звання, у якій роті чи в якому батальйоні. Фотографуйте всі заяви, які ви підписуєте. Фотографуйте рапорт, який ви подаєте. Щоб було хоча б розуміння, що і коли ви кудись подавали. Бо люди приходять до мене, і ми просто не знаємо з чого починати”, — зазначає Катерина.
78Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
