Віталій Гатченко, який до весни 2022 працював у Сіверську першим заступником міського голови, а зараз воює на фронті, відвідав рідне місто вперше за багато місяців. Ось яким він його побачив.
“Був на малій Батьківщині. Міста нема, все розбомблено. Практично в кожен багатоповерховий будинок був “прильот”. І точно кожний такий будинок постраждав чи то від вибухової хвилі, чи від уламків. Я очікував на щось подібне, слідкую за місцевими групами у месенджерах – якби не очікував, у мене, мабуть, серце б хватануло”, — розповідає Вільному радіо Віталій.
Навесні 2022 року його призвали до лав ЗСУ, відтоді він захищає країну у війні проти російських окупантів. До вторгнення його обов’язками як посадовця було саме забезпечення життєдіяльності міста.
“На дорогах серйозні вирви, хати у приватному секторі побиті, у деяких районах міста попадання в кожну хату! Якщо не в кожну, то через одну: все вигоріле та зруйноване. Немає геть нічого з травня місяця (комунальних послуг, — ред.), і поки що без перспективи, поки лінія фронту близько”, — каже посадовець.
Він зазначає, що у місті попри все продовжує працювати комунальне підприємство.
“Комунальне підприємство за підтримки військової адміністрації набрали 10 людей, молодці, не склали руки. То забивають квартири, то місток полагодили, то дровами, то гуманітаркою забезпечують — це мене приємно вразило”, — розповідає Віталій Гатченко.
За його спостереженнями, у місті залишилось небагато людей.
“Але вони є, ходять вулицями. Усі в пригніченому стані — це війна. Побачив знайомих, поспілкувалися, я їх теж підтримав. Дітей, слава богу, не бачив”, — каже чоловік.
За його словами, трупів людей на вулицях не було.
Побував він й у своєму яблуневому саду, який декілька років вирощував разом з другом та колегою.
“Все, що з такою любов’ю вирощували, все занедбане та занепало. Навесні туди поруч влучила авіабомба”, — зазначає Віталій Гатченко.
Загалом колишній посадовець, а нині захисник України Віталій Гатченко відчуває лише лють до російських загарбників.
“Повне нерозуміння дій росіян — навіщо вони це роблять! І як вони можуть називати себе “визволителями”, коли там, де вони пройшли, життя не буде, там каменя на камені не лишається! Взяти те ж Берестове, Спірне, Яковлівку, Бахмутське — люди туди вже не повернуться, там жити нема де, там все зруйноване!”, — каже військовий ЗСУ.
Він називає російську армію “армією варварів”.
“Як у ХХІ столітті можна воювати методами ХІХ століття? Така багата країна як Росія може просто економічно дружити, як Велика Британія, США. Навіщо [росіянам] нав’язувати нам свою мову, віру, стереотипи? Ми — українці, ми хочемо жити так, як хочемо. І ви (росіяни, — ред.) для нас не були ворогами аж такими. (Так, ми ставилися до вас з пересторогою, бо у нас є історичні висновки). Та тепер вже будете ворогами назавжди!”, — резюмує Віталій Гатченко.
У матеріалі “З 1991 року я знав, що з Росією буде війна”. Монолог мобілізованого до ЗСУ посадовця з Донеччини” Віталій розповів як це — вперше стати солдатом на війні у 48 років, після роботи у владному кабінеті.
В районі Соледара й Бахмута продовжуються запеклі бої. Генштаб ЗСУ у зведенні повідомляє про відбиття російських атак, окупанти публікують відео з одного з мікрорайонів Соледара.
Читайте також: