“Залужний заявив про капітуляцію, а Зеленський втік з України”: що таке діпфейки та як їх розпізнати (інструкція)

Новинні сюжети про “тотальну мобілізацію” та скасування “комуналки”, заяви Залужного про капітуляцію і розповідь Зеленського, як він “переплив ріку, аби втекти з України” — такі відео ширяться у соцмережах. Вони неправдиві і згенеровані штучно, аби ввести в  оману. Така генерація — це діпфейк. Розповідаємо, що це таке, та як їх виявити.

Діпфейк — відносно новий інструмент інформаційної війни. Це підроблені відео, фото або аудіо, які виглядають дуже схожими на реальні світлини чи записи.

Що таке діпфейк 

Стрімке поширення діпфейків — наслідок розвитку технологій, розповів Вільному радіо старший аналітик фактчекінгового проєкту “VoxCheck” Кирило Перевощиков.

“Сервіси для підробки аудіо, відео, фото стали доступнішими. Як за ціною, так і за зручністю використання — інакше кажучи, будь-який користувач ПК із мінімальною підготовкою може створити якісний фейк. Тоді як інструменти перевірки діпфейків розвиваються повільніше, тож спростування ускладнюється”, — зазначив фактчекер.

Найрозповсюдженіші в українському медіапросторі зараз діпфейки у вигляді згенерованих відео з начебто заявами посадовців та підроблені сюжети відомих телеканалів.

“Останнім часом активно поширюють діпфейки про військово-політичне керівництво України (Зеленського, Залужного), де воно оголошує капітуляцію, держпереворот або інші антиукраїнські заяви. Також часто створюють фейкові новинні сюжети, де відомі ведучі або блогери розповідають про “шокуючі новини”: “скасування комуналки”, “тотальну мобілізацію” або “нову програму соцвиплат для всіх українців”, — розповів Кирило Перевощиков.

• Гігієна в мережі під час війни: 10 порад, як убезпечити гаджети і акаунти та протистояти пропаганді

Діпфейк відео з Валерієм Залужним, Відео: Telegram/Злой журналист

Які бувають діпфейки

Не всі штучно згенеровані відео, фото чи аудіо обов’язково матимуть на меті введення в оману, деякі створюють як розважальний контент. 

Які бувають діпфейки:

• Комерційні. Такі фейки зазвичай розповсюджують в TikTok або Instagram. Там створюють сторінку, яка візуально повторює стиль відомого українського ЗМІ чи блогера. А наповнюють її штучно згенерованими відео, обовʼязково на гостру соціальну тематику. Таким чином набирають велику кількість підписників і на меті можуть мати продаж певних товарів.
• Розважальні. Такі діпфейки зазвичай публікують на сатиричних Telegram-каналах — вони присвячені актуальним подіям або обігрують відомих людей.  Наприклад, є багато варіацій зі словами Олександра Лукашенка про те, звідки на Білорусь нібито готувався наступ. 
• ІПСО (інформаційно-психологічна операція). Російські ІПСО спрямовані на підрив довіри українців до влади та Сил оборони України, зменшення волі до перемоги та поширення паніки. Наприклад, у листопаді 2023 року російські Telegram-канали масово поширювали фейкові відео з Валерієм Залужним, де він закликав ЗСУ покинути зони бойових дій і захоплювати владу.

Діпфейк відео з Володимиром Зеленським, Відео: Instagram/onefox_true

Як визначити діпфейк

Попри те, що інструменти для перевірки діпфейків розвиваються повільніше, ніж для їх створення, визначити правдивість відео, фото чи аудіо можливо. 

Ознаки, що можуть свідчити про несправжність відео:

• міміка спікера, особливо губ, не повністю збігається зі словами;
• фейкове відео опубліковане не на перевіреному новинному ресурсі чи офіційній сторінці спікера, а на анонімному каналі в соціальних мережах;
• відео має погану якість;
• у відео відсутні сторонні звуки та шуми;
• голос спікера відрізняється від голосу реальної людини;
• заява спікера суперечить його попередній риториці.  Наприклад, коли Валерій Залужний несподівано виступає за державний переворот, а Володимир Зеленський неочікувано наказує відступити з Авдіївки.

Ознаки, що можуть свідчити про несправжність фото:

• нелогічні або суперечливі дрібні деталі на фото;
• розмиті обличчя;
• глянцевий ефект шкіри;
• зайві або відсутні кінцівки;
• викривлені символи, наприклад неправильні смуги на прапорі;
• неприродний фон;
• неприродні пози людей. 

Як перевіряти інформацію

Для того, аби визначити діпфейк, не повірити в правдивість такої інформації і не розповсюджувати її, треба проаналізувати новину, яка викликає сумнів. 

Варто мати на увазі, що мета діпфейку — розпалити емоції. Не треба поширювати новину, яка несе більше емоційного навантаження, ніж інформаційного. Бо є вирогідність, що така вона може виявитись неправдивою. 

Важливо звернути увагу на джерело інформації: це перевірне медіа чи анонімний телеграм-канал. Перевірити, які ще новини публікує це медіа або паблік. Якщо ця сторінка поширює однотипні відео чи новини з гучними емоційними заголовками, не варто довіряти цьому джерелу.

Також варто перевірити, чи писали про це ЗМІ з білого списку медіа від Інституту масової інформації (ті, які дотримуються журналістських стандартів). Також інформацію про фейки можна знайти на каналах українських фактчекерських організацій:

• VoxCheck;
• Центр стратегічних комунікацій;
• StopFake.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як розпізнати російські інформаційно-психологічні операції та протидіяти їм.