Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
На екологічні проєкти Донеччини у 2025–2027 роках передбачили майже 93 мільйони гривень. За перший рік витратили 13,2 мільйона, які пішли на подорожі для дітей та техніку для перероблення відходів від руйнувань. Однак обладнання вже вивезли з області, а заплановані роботи зі збереження природних територій залишилися на папері. Журналісти Вільного Радіо проаналізували оновлену стратегію розвитку області та з’ясували, що вдалося реалізувати.
Після початку повномасштабного вторгнення Донеччині довелося переглянути свої плани з підтримки довкілля. Частина промислових підприємств, які раніше були основними джерелами забруднення, опинилася під окупацією або зазнала руйнувань. Населені пункти, де планували будувати очисні споруди та сміттєпереробні заводи, перетворилися на зону бойових дій. Натомість зʼявилася інша масштабна проблема — відходи від зруйнованих будівель та інфраструктури.
У травні 2025 року обласна адміністрація оновила Стратегію розвитку регіону до 2027 року, а наприкінці грудня затвердила новий план її реалізації на 2025–2027 роки. Екологічна безпека залишилася одним із напрямів роботи, проте перелік проєктів суттєво скоротився.
Якщо попередня екологічна програма охоплювала модернізацію промисловості, будівництво сміттєпереробних заводів, очищення річок, розвиток відновлюваної енергетики та десятки інших заходів, то в новому плані за напрямом “Екологічна безпека та збалансоване природокористування” залишили три основні проєкти.
На їх реалізацію у 2025–2027 роках передбачили загалом 92,9 мільйона гривень з обласного бюджету.
Найбільше коштів — близько 53,7 мільйона гривень — запланували на створення регіональної потужності для оброблення відходів від руйнувань. Ідеться насамперед про уламки бетону, цегли та інших будівельних матеріалів, які залишаються після російських обстрілів.
Такі відходи потрібно окремо збирати, сортувати та обробляти. Частину матеріалів після подрібнення потенційно можна повторно використовувати, зокрема для будівельних робіт. Це дозволило б зменшити обсяги відходів, які доводиться перевозити на полігони.
Так замість будівництва великих підприємств для перероблення побутового сміття тепер ідеться про обладнання для роботи з наслідками руйнувань.
Другим напрямом залишилася екологічна освіта. На неї у 2025–2027 роках передбачили 24,3 мільйона гривень. Це кошти на еколого-освітні подорожі для дітей і молоді Донеччини, а також тематичні конференції.
Цей напрям фактично продовжує практику, яку область впроваджувала й до повномасштабного вторгнення, але умови змінилися. Через бойові дії та окупацію значної частини області проводити екскурсії її природними територіями стало неможливо або небезпечно. Тому тепер для дітей із Донеччини влаштовують поїздки до інших регіонів України.
Ще 14,9 мільйона гривень заклали на збереження та відновлення лісів, біологічного різноманіття і природно-заповідного фонду.
Серед запланованих результатів — збільшення площі природно-заповідного фонду на 11 615 гектарів, встановлення меж для 100 заповідних обʼєктів та розроблення пʼяти місцевих схем екологічної мережі.
Однак реалізація цих задумів безпосередньо залежить від безпекової ситуації. Значна частина природних територій Донеччини перебуває під окупацією або поблизу лінії фронту. Через це проводити польові дослідження, визначати межі ділянок та виконувати природоохоронні роботи в багатьох місцях неможливо.
Водночас те, що в оновленому плані залишили лише три екологічні проєкти, не означає, що всі інші природоохоронні завдання зникли зі Стратегії. Частину з них перенесли до інших напрямів розвитку області.
Наприклад, питання водопостачання та каналізації тепер розглядають переважно в межах відновлення інфраструктури. Окремо передбачають розмінування сільськогосподарських земель, без якого неможливо повернути значні території до використання. А до розвитку відновлюваної енергетики можна буде перейти тільки після стабілізації безпекової ситуації.
За новим екологічним планом Донеччини на 2025–2027 роки встигли реалізувати лише частину запланованого. Загалом, за даними Донецької ОВА, у 2025 році на екологічні заходи використали близько 13,2 мільйона гривень.
Один із головних проєктів нового плану — створення регіональної потужності для перероблення будівельного сміття. За основу вирішили взяти комунальне підприємство “Донецький регіональний центр поводження з відходами”. На його балансі вже перебували регіональний полігон твердих побутових відходів у Краматорську, вантажний транспорт та інша техніка.
У 2025 році за 5 мільйонів 271 тисячу гривень придбали щокову дробарку та тягач до неї. Таким обладнанням подрібнюють тверді будівельні матеріали, зокрема бетон і цеглу, які залишаються після руйнування будинків. Його можна використовувати безпосередньо на місцях накопичення відходів, а за потреби — доповнювати іншою технікою.
У звіті зазначили, що запланований показник зі “створення однієї регіональної потужності для оброблення відходів від руйнувань” виконали. Однак фактично йдеться про придбання обладнання, а не про запуск роботи повноцінного переробного комплексу.
Ба більше, дробарку та тягач уже евакуювали з Донеччини до безпечніших регіонів України. Через погіршення безпекової ситуації у 2026 році роботи зі створення комплексу не продовжували.
До цього журналісти Вільного Радіо писали також про те, що область отримала від міжнародних партнерів техніку для перероблення будівельного сміття. Проте це відбулося у вересні 2024 року, а у відповіді на запит профільний департамент вказав окреме придбання техніки у 2025 році коштом обласного бюджету.
Інший напрям, який вдалося реалізувати частково, — екологічна освіта. У 2025 році для 651 дитини шкільного віку з Донеччини організували 12 еколого-освітніх подорожей. Насамперед це були школярі з громад, де тривають або раніше тривали бойові дії.
Діти відвідували природні та історико-культурні місця в різних регіонах України. Серед маршрутів були Карпати, Шацькі озера та Холодний Яр. Також для дітей влаштовували тематичні подорожі, присвячені українській культурі та природі.
На організацію цих заходів витратили 7 мільйонів 950 тисяч гривень.
За три роки новий план передбачає залучити до таких подорожей 1800 дітей і молодих людей. Отже, за 2025 рік вдалося охопити трохи більше за третину від запланованої кількості учасників.
Водночас заплановану екологічну конференцію провести не змогли. У департаменті це пояснили бойовими діями та погіршенням безпекової ситуації. У першому півріччі 2026 року заходів за цим напрямом також не проводили.
Найскладнішою залишається ситуація зі збереженням природно-заповідного фонду. На цей напрям у новому плані передбачили 14,9 мільйона гривень, однак станом на вересень 2026 року його реалізацію не розпочали.
В ОВА пояснили, що через активні бойові дії немає безпечних умов для проведення наукових досліджень на територіях, які пропонують зробити заповідними. Крім того, у програмі економічного і соціального розвитку Донеччини на 2026 рік відповідних робіт не передбачили.
Водночас у 2025 році загальна площа природно-заповідного фонду області збільшилася на 286,7 гектара. Проте в таблиці цей результат не зарахували до виконання нового заходу, а саму програму позначили як таку, що не розпочалася.
Станом на 23 вересня 2026 року на Донеччині обліковували 197 природно-заповідних територій та обʼєктів загальною площею майже 119 тисяч гектарів. Це близько 4,17% території області.
Однак значна частина цих земель нині недоступна для повноцінної природоохоронної роботи. За даними ОВА, 150 заповідних обʼєктів загальною площею близько 103 тисяч гектарів повністю або частково опинилися на окупованій території чи в зоні активних бойових дій.
Серед них — Донецький ботанічний сад, національний природний парк “Меотида”, частина національного природного парку “Святі Гори”, регіональні ландшафтні парки “Донецький кряж” і “Зуївський”, а також окремі ділянки Українського степового природного заповідника.
Це приблизно 87% загальної облікованої площі природно-заповідного фонду Донеччини. Водночас така частка не означає, що всі ці землі повністю окуповані: частина заповідних обʼєктів лише частково перебуває в зоні бойових дій або під окупацією..
Раніше журналісти Вільного Радіо проаналізували, як змінилися ліси Донецької області за п’ять років — від 2021-го до 2026-го. У матеріалі проаналізували, як бойові дії, пожежі та окупація вплинули на лісові території регіону.