Заснував музей, 2 заповідники та лікував людей. В Бахмуті з’являться меморіальні дошки Борису Вальху

Видатний зоолог та епідеміолог прожив у Бахмуті третину життя і тут похований. Але місць його пам’яті, окрім як в Бахмутському музеї, донині не було. 

Про це Вільному радіо розповів завідуючий відділом Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький:

“Передбачається встановити меморіальні дошки на домі, де жив Борис Вальх по вулиці Свободи, та на будівлі колишньої міської лікарні (нині це Обласне відділення протитуберкульозного диспансеру). Таким чином хочемо увічнити ім’я Вальха у Бахмуті”.

Зазначимо: цей та наступний роки — ювілейні у біографії вченого. 27 листопада цього року — 145 років з дня народження Бориса Вальха. А 12 квітня наступного — 80 років з дня його смерті.  

Це ініціатива Бахмутського краєзнавчого музею, який Вальх і заснував майже століття тому. І управління культури Бахмутської міськради не проти встановлення дошок.

“Ця ініціатива — у процесі реалізації. Також Олімпіада Грищенко, онука доктора Вальха, дала згоду на увічнення його імені”, — каже представник музею.   

Хто такий доктор Вальх?

Борис Сергійович Вальх народився у 1876 році у Бахмутському повіті. Закінчив одночасно медичний та природничо-історичний факультети Харківського університету. Як медик, працював у Бахмуті та Маріуполі. Створив музей у Бахмуті та очолював його у 1923-25 роках. 

Він був першим, хто дослідив розмаїття пташиного світу на території Катеринославської губернії (в яку входила і територія Бахмутського повіту). Як фахівця з комах його високо цінували вчені Швеції. Брав участь у створенні в 1927-му двох заповідників на території нинішньої Донеччини — Білосарайська коса та Кам’яні Могили. 

До 1937 року працював на Артемівській станції захисту рослин в медичній клініці. А потім, переховуючись від сталінських репресій, виїхав з родиною у Туркменістан. Там, як епідеміолог, боровся з малярією. У 1941-му повернувся в Бахмут та працював головним лікарем у Другій Артемівській лікарні. Помер у робочому кабінеті у квітні 1942.
Його поховали у дворі тієї ж лікарні.

Після звільнення міста від нацистської окупації рештки лікаря так і не перепоховали на кладовищі. На місці його поховання донині немає надгробка або пам’ятного знаку. 

Читайте також:

• “Переміг самого Капабланку”. Про першого шахового гросмейстера світу родом з Бахмута пишуть книгу
• Донбас почався з Торецька. 300 років тому бахмутяни знайшли перше кам’яне вугілля в регіоні (ФОТО, МАПИ)
• Не “Вонючка” і не “*опа Великана”. Краєзнавець допоміг відшукати локальні назви та історію 2 місць в Бахмуті (МАПИ, ФОТО)