Вікторія Носікова — біографія: історія провідниці з Краматорська, яка загинула через російський удар по вокзалу в Дніпрі
Підтримати

Зробити резюме статті: (ChatGPT)

Підтримайте Вільне Радіо

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо 60-річну Вікторію Носікову, яка понад 20 років пропрацювала на залізниці. Жінка загинула від удару російського безпілотника по вокзалу в Дніпрі.

 

Про Вікторію Носікову розповіли на благодійній платформі “Залізна родина”.

Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про близьку вам людину. Це безкоштовно.

Вікторія Носікова народилася 23 липня 1966 року в Краматорську. Понад 20 років жінка присвятила роботі на залізниці. Працювала в Лиманському моторвагонному депо, а згодом — провідницею пасажирського вагона в поїздах місцевого сполучення Дніпровського моторвагонного депо.

Колеги згадують, що Вікторія заряджала позитивом усіх оточуючих і була з тих людей, які залишають у серці лише теплі спогади.

“Для колективу депо була надійною порадницею й доброю колегою”, — написали в “Залізній родині”.

Там додали, що Вікторія була відповідальною та сумлінно виконувала свою роботу, дбаючи про затишок, безпеку й комфорт пасажирів.

“Я бачила пані Вікторію лише два рази в житті, коли їздила електричкою із Запоріжжя, але запамʼятала її назавжди. Вона була дуже доброю і чутливою людиною. Коли я сильно плакала, бо мала залишити рідне місто, вона заспокоювала мене й відвела до вагона, де було менше людей. Пані Вікторія з усіма пасажирами приємно спілкувалася, була привітною, допомогала й заспокоювала всіх, хто так само боявся їхати через обстріли”, — поділилася спогадами про неї пасажирка Катерина.

У позаробочий час Вікторію описують як люблячу дружину, турботливу матір та бабусю. Її серце билося заради найрідніших людей, доки життя жінки не обірвав російський удар.

29 жовтня 2026 року окупанти атакували залізничний вокзал у Дніпрі. Безпілотник ударив поблизу дев’ятої колії — там до відправлення саме готували приміський поїзд №866 сполученням Дніпро-Головний — Запоріжжя 1.

Унаслідок тієї атаки обірвалися життя 15 людей, зокрема пʼяти залізничників. Серед них була й Вікторія, яку удар застав дорогою до укриття.

У залізничниці лишилися чоловік Олександр, син Олександр та онук Клім.

Світла памʼять.

Додати Вільне Радіо як бажане джерело в Google
Завантажити ще...