“Змалку любить довкілля”. Як 9-річний хлопчик з Золотого розмальовує і продає екоторбинки по країні (ФОТО, ВІДЕО)
На сумках — “фірмові” блакитні котики та інші звірятка. Виручені гроші малий Назар передає на благодійність. А ще пропагує сортування сміття, прибирає з однолітками громадську територію та показує театральні екопостановки.
Про це в етері Вільного радіо розповіла мати Назара, Людмила Романенко, яка працює кризовим психологом у центрі реабілітації.
Її син хоче, аби більше людей у магазинах використовували екосумки замість пластикових пакетів у магазинах.
“Ми вирішили розмальовувати торбинки цікавими малюнками. І в нього в класі просять намалювати щось: хто танк, хто ще щось, і беруть ці сумки. Котиків синіх малюємо — це перше, що спало на думку. А зараз вже і з мультиків щось малюємо, в тому числі й машинки”, — каже мама екосвідомого хлопчика.
Виглядає це так: Людмила малює контури, а Назар заповнює їх фарбами. На одну торбинку йде приблизно 2 години. Екоторбинки радо купують не лише однокласники, а й люди з інших регіонів, завдяки проєкту “Голоси дітей”.
Гроші з продажу сумок йдуть на благодійність: хлопчик з мамою переказують зароблене на арттерапію для дітей, які мешкають поряд з лінією розмежування.
Назар мріє колись створити машину, яка б прибирала та сортувала сміття. А ще хоче намалювати цілий мультфільм на екологічну тему.
Назар: еко-активіст із Золотого
Поки ж він організовує театралізовані постановки на різні теми, в тому числі екологічні. Минулої весни він поставив екологічну казку про сортування сміття.
“Казку він ставив не тільки у своєму 3 класі, а й першим класам показував. Така свого роду ігрова пропаганда для дітей: показати, як діти сміття розкидали в лісі, а тварини цим занепокоїлись і показали, як треба робити в казковій формі. Переодягав маски й грав всі ролі”, — каже мати хлопчика.
Початок однієї з казок, яку показував однокласникам Назар, звучить так:
“Добрий день, любі хлопчики та дівчатка! Сьогодні ми вам казку нашу покажемо.
Бо зараз головне питання — екологічне виховання.
Гей ви, зайчата, ведмежата, на галявину йдіть і мені допоможіть.
Ай, ай, що ми будемо робити, як у такому смітті жити?
Врятуй наш ліс від сміття — задля краси майбутнього життя!”
Після цієї казки Назар став популярнішим, його почали упізнавати у школі. Але були й сварки.
“Після сюжету один хлопець так почав його ображати на цю тему, навіть “сміттярем” називав. Але Назар вже зміг його приборкати. Я думаю, це були ревнощі, дуже схоже на це”, — каже Людмила Романенко.
Взимку Назар не організовує прибирання територій — чекає весни, аби зорганізуватися з однокласниками.
“Він у класі це запропонував, його підтримали. Минулого разу біля пам’ятника всім воїнам прибирали, скверик такий в нас є. Плануємо цієї весни зробити таку акцію”, — розповідає про плани хлопчика мати.
Мати Назара підсумовує: виховання дитини, й екологічне зокрема, йде тільки на прикладі батьків.
“Якщо в нас такі переконання, то це, звісно, з утроби і йому передалося. Впливає і виховання, і приклад самих батьків. Виховання — це не значить сидіти й казати дитині “не кидай сміття” (а самим смітити десь на зупинці чи собі під ноги). Просто казати дитині, що наступного разу ти кидай в смітник, — так не вийде”, — пояснює жінка.
Нагадаємо, в Україні з 10 грудня заборонили безоплатно розповсюджувати пластикові пакети. Але у супермаркетах поки обходять цю заборону, продаючи пакетики за копійчаними цінами.
Читайте також:
223Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
