Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Лікар із Приазов’я, хлопчик з Донецька та українські військові в ролі зомбі під Авдіївкою. Це персонажі російських фільмів, знятих на окупованій частині Донеччини після початку повномасштабного вторгнення.
Через художні та псевдодокументальні стрічки загарбники романтизують війну, виправдовують окупацію та нав’язують образ Донеччини як частини Росії.
Вільне Радіо проаналізувало, які фільми знімають росіяни про окуповану частину регіону.
З початку повномасштабного вторгнення на тимчасово окупованій частині Донеччини загарбники зняли понад 10 художніх фільмів і серіалів та більш як 25 пропагандистських стрічок, які подаються як документальні. Про це повідомив “віцепрем’єр ДНР” Кирило Макаров у коментарі російському інформагентству ТАСС:
“Кіно дає змогу показувати регіон широкій аудиторії через реальні місця, долі та події, формуючи його образ як унікального історичного й культурного суб’єкта Росії. Тому розвиток кіно тут — це водночас робота з індустрією, створення нових можливостей для фахівців і просування самого регіону”.
Те, про що говорить псевдопосадовець — формування образу Донеччини як суб’єкта Росії — чітко прослідковується у відзнятих стрічках. Вони пропагують участь у т.з. “спеціальній воєнній операції”, показують українців як терористів або навіть зомбі, звинувачують ЗСУ у вбивствах цивільних, романтизують війну і “відбудову”, нормалізують життя в окупації. Ми проаналізували художні й “документальні” стрічки окупантів.
“Марік” — це 8-серійна драма, режисер — російський актор Єгор Бероєв, який підтримує війну РФ проти України. Серіал знімали в Маріуполі та Севастополі.
Про що: військовий лікар із ПТСР повертається з фронту, дізнається, що дружина вважала його загиблим і вийшла заміж за друга. Тоді влаштовується у швидку в рідному Маріуполі й “лікує душу”.
Більшість кадрів, які увійшли до серіалу, зняті в окупованому Маріуполі. Зокрема, на екран потрапили Приморський бульвар, стара частина міста, проспект Миру, Шлакова гора поблизу Азовсталі, Екстрим-парк. Будівлі на відео — зруйновані та частково реконструйовані. Так, через кіно загарбники вчергове подають тему “відбудови Маріуполя”.
“Свідки” — фільм про трагедію Маріупольського драмтеатру, який знімали на сцені реконструйованої будівлі.
Про що: 40-хвилинний фільм — це серія інтерв’ю з людьми, які називають себе свідками удару по драмтеатру, та реконструкція подій трагедії 16 березня 2022 року. Тоді росіяни скинули на драмтеатр авіабомбу попри те, що на площі перед будівлею було великими літерами написано “Діти”.
Серед тих, хто ділиться спогадами, — маріупольці: актор Ігор Сингаєвський, режисерка Наталя Гончарова, телевізійник Андрій Кіор. Усі вони розповідають версію підриву будівлі театру зсередини. Цей наратив росіяни неодноразово згадували у своїх публікаціях, звинувачуючи у руйнуванні драмтеатру українських військових.
Водночас фахівці організації з боротьби за права людини Amnesty International у червні 2022 року заявили про умисне бомбардування театру окупантами — їхні фахівці зібрали докази злочину.
А акторка драмтеатру Віра Лебединська в інтерв’ю Вільному Радіо згадувала, що перед вибухом чула проліт літака:
“Сиділи в моєму кабінеті, і я все хотіла піти забрати дещо із костюмерного цеху. Але колега мене не пускала. Мій кіт був поруч і в якийсь момент він вигнувся, шерсть на ньому стала дибки. Тоді ж літак пролетів, і я почула звук бомби, що падає: “У-у-у-у-у”. <…>Під час вибуху не було голосно. Був тільки глухий, ніби у вакуумі звук, і шпаклівка посипалась”.
Це перший російський повнометражний дитячий фільм, знятий на окупованій частині Донеччини. Його автором став російський воєнкор Володимир Агранович, який народився в Томську, але жив у Костянтинівці та Донецьку. У Донецьку він зняв і “Дім на дереві”. А росіян зі знімальної групи возили ще до Зугреса, аби показати регіон.
Про що: одного вечора хлопчик чує сварку батьків і дізнається, що їхній будинок в іпотеці і його можуть забрати. Якщо це станеться — батьки розійдуться. Тож він разом із друзями будує будинок на дереві, аби примирити маму з татом.
Участь у фільмі взяли місцеві діти та російські актори. Фільм знімали за підтримки російського Мінкульту.
Режисер підкреслив, що стрічка в тому числі мала на меті показати Донеччину частиною Росії.
Ватажок т.з. “ДНР” Денис Пушилін назвав роботу над фільмом “важливим кроком у розвитку кіноіндустрії регіону”:
“Продовжимо створювати умови, щоб у республіці знімали фільми, працювали творчі команди та зростали власні фахівці. Дякую всім, хто брав участь у створенні картини”.
Ще одна робота Володимира Аграновича. Режисер знімає пропагандистське кіно в різних напрямках. Це — про бої за Маріуполь у 2022 році. Зйомки проходили в Донецьку.
Про що: серіал розповідає про мобілізованих, які беруть участь у захопленні Маріуполя. Романтизує “простих людей” на війні й “загальну мобілізацію”, яку незаконно оголосили на тимчасово окупованій території.
Цей серіал продовжує тему “Мобілізації”. Його знімали у Донецьку, Горлівці та Маріуполі.
Про що: у цій стрічці герої Аграновича — студенти Федя, Вова і Паша, які стають російськими військовими й мають виконати завдання — “дістатися Маріуполя”.
Зйомки під “звуки реального фронту” стали маркетинговим ходом у рекламі серіалу.
У трейлері фільму зазначають, що це — “перший горор про СВО”, а продюсерка Катерина Агранович (сестра Володимира Аграновича, який зняв три вищезгадані стрічки) називає цей фільм “комедійною драмою про зомбі-апокаліпсис”.
“Є речі настільки серйозні, що розповісти про них можна лише у форматі жарту”, — написала Агранович.
Знімали кіно на окупованій частині Донеччині.
Про що: За сюжетом четверо працівників театру вирушають у подорож по т.з. “ДНР”, щоб повернути дівчину друга. Тим часом в Авдіївці під час захоплення міста росіянами виявили “секретну біолабораторію НАТО, з якої вирвався страшний вірус”. І окупанти вирушають на острів Хортиця, щоб здобути протиотруту і врятувати світ.
У фільмі вчергове нормалізується окупація, адже Авдіївка тут показана як звичайне місце для пригодницької подорожі. А “захоплення” Хортиці — одного з найяскравіших символів історії українських воїнів-козаків — є наміром стерти українську ідентичність. Військових ЗСУ в кіно дегуманізують, представляючи в образах зомбі.
Крім того, вплітаючи абсурдні наративи про “біолабораторію НАТО” у комедійний сценарій, автори фільму показують західних партнерів України небезпечними.
“СВОї діти” — псевдодокументальний фільм про дітей з окупованої частини Донеччини. Авторка ідеї — Уповноважена при Президентові Російської Федерації з прав дитини Марія Львова-Бєлова.
Про що: у фільмі розповідають про вивезення дітей з окупованих територій у російські табори, виправдовуючи таким чином примусову депортацію до РФ.
Стрічка просуває наратив про те, що росіяни нібито врятували дітей від життя під постійними обстрілами. Однак автори не уточнюють, що все це сталося саме через дії окупаційної армії.
Це детектив, який зняв російський режисер Андрій Сімонов. Місця зйомок — Донецьк, Маріуполь, Ростов-на-Дону, Судак. Серед акторів — росіянин Дмитро Пєвцов.
Про що: “Співробітниця російських спецслужб під прикриттям вирушає до Маріуполя, щоб виявити куратора агентурної мережі ЦРУ, який, використовуючи завербовану молодь, готує наймасштабніший теракт у Росії”, — йдеться в описі фільму.
У фільмі загарбники демонізують учасників українського руху опору, а також нав’язують міф про “агентурну мережу ЦРУ”, яка нібито стоїть за їхніми діями.
Ще один фільм про Маріуполь режисера Сімонова. Продюсер стрічки — уродженець Алчевська Луганської області Юрій Бардаш, який заявив про свою прихильність Росії та виправдовує розв’язану нею війну. Знімали кіно на руїнах Азовсталі.
Про що: Аполітичний репер із Донецька йде добровольцем до Маріуполя, щоб вивезти з блокадного міста свою матір.
У кіно використані типові кліше: за росіян воює чорношкірий американець, який упевнений, що правда нібито на їхньому боці, а на війну бійців благословляє церква.
Стрічка російського режисера В’ячеслава Кирилова, знята в Маріуполі. У головній ролі — російський актор Марат Башаров.
Про що: у серіалі загарбники показують події весни 2022 року у блокадному Маріуполі.
Лейтмотивом стрічки лунають закиди в бік української армії у нібито руйнуваннях міста й використанні містян як живого щита.
Мінісеріал російського “Першого каналу”, знятий за підтримки “Фонду кіно” про добровольця з Севастополя, який йде на т. зв. “СВО”.
Про що: Студент журфаку московського університету, якого грає російський актор Аристарх Венес, іде добровольцем в російську армію, аби вирушити на війну проти України. Вагітна дівчина студента вирушає на його пошуки.
Через історію кохання росіяни романтизують добровольче приєднання до окупаційної армії.
Нагадаємо, фільм від режисера Антона Штуки “Останній Прометей Донбасу” не представлятиме Україну на премії “Оскар”. Натомість Український Оскарівський комітет обрав документальний фільм “Сліди” режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк.