Лиманський лісгосп працюватиме з 31 жовтня. Попри те, що працівників мало, майже всі будівлі і техніка пошкодженні, а ліси заміновані, роботи вистачає. Треба допомагати з заготівлею дров для жителів області. Ми подивились, що залишилось від установ та підприємств Лиманського лісництва.
Про ситуацію з лісгоспом Лиманщини Вільному радіо розповів начальник Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Стороженко.
“Деокупована територія державного лісового господарства представляє з себе суцільну руйнацію всіх будівель, що є в лісгоспі. Лісгосп розбитий майже на 90%. Всі гаражі згоріли, техніка знищена. Частково зруйнована і адміністрація Лиманського лісництва”, — каже Віктор Стороженко.
Окупанти у Лиманському лісництві зруйнували будівлі та цех деревообробки, пошкодили деревообробні станки, покрівлі дахів установ і теплиці та ангари підприємства насіннєвого центру.
Врятувати вдалося тільки обладнання насіннєвого центру, яке евакуювали перед захопленням Лимана. Наразі техніка ще схована в іншому лісгоспі країни.
“Зараз обладнання на збереженні, але ми вже його вертаємо. Тому що пора починати висаджувати нові ліси. Ці технології нам дуже допоможуть відродити наші ліси, але для цього треба закінчити війну”, — каже посадовець та запевняє, що будівлі підприємства зможуть швидко відбудувати.
Постраждала і протипожежна техніка лісництва, яку тепер не має можливості використовувати.
“В Ямпільському лісництві адміністрація зруйнована на 50%. Екологічна стежка зруйнована повністю. Будівлі знищені, пожежна техніка вся згоріла. Трактора теж знищені. В цьому районі бої важкі були: Серебрянка, Григорівка, якої майже немає, там всі хати побиті — і сам ліс такий же”, — розповідає Віктор Стороженко.
У Дробишівському лісництві ситуація не краще: окупанти зруйнували будівлю державної установи та гаражі.
Керівник лісгоспу наразі ще не може оцінити втрати, які зазнали ліси внаслідок окупації та боїв з загарбниками.
“Особливо важка ситуація від Лимана до Ямполя і до Торського. Можна сказати лише приблизно, що знищено десь 10 тисяч гектарів лісів. Це саме вигорівші ліси, які треба буде повністю прибирати та висаджувати нові”, — уточнив співрозмовник.
Зазначимо, що це не повні дані, оскільки порахувати втрачені ліси є можливість тільки в тих районах, де вже закінчилось розмінування. Тому, ця цифра може збільшитись пізніше. До того ж війна ще не закінчилась і лісництво може зазнати додаткових обстрілів та пожеж.
“Прильоти і зараз є. Зі сторони Кремінної по селу Торському, по Ямполю, по Зарічному, по Тернах. Бої ще тривають”, — додає Віктор Стороженко.
Те, що не знищили обстріли, — розікрали.
“Стоїть у нас ось у лісгоспі пожежна машина, вона не постраждала та залишилась стояти, коли ми повернулись, але на ній немає нічого — ні насосів, ні коліс, зняли все що тільки можна було. Мародерство процвітало шикарно! І це не тільки рашенські (російські, — ред.) є і свої, які залишались в місті під час окупації”, — зазначає посадовець.
За його словами, правоохоронці вже виявляють людей, які крали навіть паркани та покрівлю дахів.
Працювати відділення лісгоспу почне з понеділка, 31 жовтня, на вулиці Лісників, оскільки основна будівля установи на вулиці Гасієва значно пошкоджена.
“Робота, яку ми починаємо, — важлива, тому що нам треба забезпечувати населення дровами на зиму. Це саме головне питання, в першу чергу забезпечити людей дровами для опалення. Люди не повинні замерзати. Це і є наша основна задача, для чого ми відновлюємо свою роботу”, — зазначає голова лісництва.
Адже в пошуках дров люди можуть підірватись на мінах та інших небезпечних предметах, які залишили окупанти в лісах.
“В лісі дуже багато ракет, снарядів, розтяжок — це все треба прибрати для того, щоб почати заготівлю дров у Лиманському лісгоспі”, — попереджає співрозмовник.
31 жовтня завершаться роботи по розмінуванню деяких ділянок лісу, куди зможуть пускати працівники лісгоспу. Однак, це не означає, що люди можуть просити у посадовців дрова.
“У нас немає такої кількості людей, щоб самим рубати та забезпечити всіх дровами. Треба, щоб громади, які хочуть забезпечити людей дровами, наприклад Бахмутська, Сіверська чи Краматорська, формували свої лісозаготівельні бригади. Ми будемо виділяти їм ділянку і спеціаліста, разом з яким бригади будуть заготовляти собі дрова”, — пояснює посадовець.
Працівників лісництва, які залишились, привозять у Лиман, щоб якнайшвидше відновити повноцінну роботу установи, але людей не вистачає, тому що багато хто ще знаходиться в евакуації.
“Буває дзвонять мені з інших громад і кажуть: “в нас нема кому готувати” (дрова, — ред.). Коли вони отримують гуманітарку — то одразу чомусь дуже багато людей знаходиться, сам бачив це. Здорові, молоді люди, які можуть працювати і долучитись до тотальної війни проти Росії. Якщо не на фронті, то хоча б заготовити дров для бабусі якоїсь”, — ділиться спостереженнями Віктор Стороженко.
Проблема з нестачею працівників лісгоспу не тільки в небажанні повертатись з евакуації, — є проблема з житлом. Наприклад, сам керівник лісництва залишився без оселі, вона згоріла вщент. Жити посадовцю доводиться в будинку державної установи.
“Світла немає, води немає, житла немає — це проблема. Відновлення мереж світла вже йде по Лиману, але роботи йдуть не так швидко, як всім хотілось би, бо пошкоджень багато, а також покрали не мало”, — каже співрозмовник.
Через нестачу людей немає можливості слідкувати за людьми, які вирішають піти у ліс та позбирати грибів.
“Є розпорядження губернатора ще від березня про заборону відвідування лісів. Цю заборону ніхто не відміняв і вона потрібна саме для того, щоб люди залишились живими. Це ж не для того, що ми забороняємо людям дихати киснем — ні”, — нагадує Віктор Стороженко.
Після перемоги очільник лісництва Донецької області очікує на допомогу від держави та ЄС по відновленню господарства та самого Лимана.
“Наші ліси та наші лісгоспи після відновлення стануть ще кращі і все повинно бути Європейського рівня”, — вірить у майбутнє посадовець.
Нагадаємо, Лиман пробув під російською окупацією трохи більш ніж 4 місяці. ЗСУ втратили контроль над містом наприкінці травня та повернули його вже на початку жовтня. Ми розповідали, як проходили бої за Лиман та чому контроль над ним — важлива стратегічна перевага над окупантами.
Читайте також: