“Бахмут на картах і планах”: На Донеччині презентували унікальне краєзнавче видання (ФОТО)
Автори зібрали докупи десятки фрагментів мап різних століть та країн, на яких можна знайти Бахмут. На них можна простежити як відсувався кордон з османами, як з’явилась фортеця Бахмут, а згодом і місто.
Видання презентували в Бахмутському краєзнавчому музеї.
“Це перше у своєму роді таке видання у Донецькій області. До нього увійшли картографічні матеріали від початку XVIII століття й до середини XX”, — каже завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.
У цьому виданні на крейдованому папері зібрані 150 кольорових та чорно-білих карт.
“Ми зі співупорядником Максимом Меценком зібрали плани та схеми, де позначені фортеця Бахмут, місто Бахмут. Рік за роком, переходячи від фортеці до вже повітового міста, до утворення міста Артемівськ і до сучасного міста, ми переходимо до середини XX століття”, — розповідає співавтор видання, краєзнавець Михайло Кулішов.
За його словами, видання цікаве тим, що ці мапи несуть більше інформації, ніж просто точка або кружечок на карті.
“Будівничі переходи фортеці, утворення міста, залізничні колії, торговельні шляхи, — все це можна прослідкувати на картографічному матеріалі”, — каже співавтор видання.
Раніше карти розглядали як щось допоміжне до інших історичних джерел, пояснює Михайло Кулішов.
“Але карти самі є важливим історичним джерелом, і така збірка під однією обкладинкою є гарним науковим посібником для краєзнавців, місцевих істориків і взагалі всіх, хто цікавиться історією Бахмута та сходу України”, — підкреслює краєзнавець.
Співавтор видання додає: про подібне видання мріяли історики та краєзнавці Донбасу, які вже пішли з життя.
“Зокрема, покійний Микола Миколайович Ломако з Лисичанська. А ідея подібного видання у Бахмуті ще належить Сергію Йосиповичу Татаринову — він постійно казав Максимові Меценку: “Коли ви вже це зробите?”, — каже Михайло Кулішов.
Видання вийшло коштом грантового проєкту бахмутської ГО “Дія”. Наклад примірників зовсім невеликий. Але є плани надрукувати ще.
“До Бахмута з усіма відправками до бібліотек надійшло 18 екземплярів, їх передадуть у міську бібліотеку, бібліотеку Горлівського інязу та у фонди музею. Хотілося б зробити книгу більш масовою. Це такий пробний тираж”, — розповідає краєзнавець.
Які саме карти увійшли у збірку?
Упорядники зазначають, що у картографічну збірку увійшли карти, різні за масштабами: і детальні плани міста, і більш загальні карти — 10-верстові, 3-верстові.
Михайло Кулішов додає: ще не всі мапи Бахмута зібрані. Тож, можливо, буде друге, доповнене видання. Матеріал допомагали збирати науковці та краєзнавці.
“Багато з того, чого немає у загальному доступі, ще не вдалося замовити та викупити в архівах. Щось замовляли в українських архівах, щось — у російському архіві давніх актів (де зберігається дуже багато матеріалу початку XVIII століття). Дуже багато є в Російському державному історичному архіві (кінця XVIII — середини XIX століття). Тобто ще є багато над чим працювати”, — каже співавтор збірки.
Допомогли й деякі приватні особи, любителі історії.
“Приватний підприємець з Соледара Ігор Куценко викупив копію плану 1732 року і надав нам дозвіл використати його в книзі”, — говорить співупорядник видання.
У збірці також використані матеріали зі Шведського архіву; цікаву карту упорядники змогли відшукати й в угорському електронному архіві “Hungarica”.
Деякі мапи з видання
Поки видання не стало масово доступним, ми погортали його сторінки. За словами упорядника, тут, наприклад, є перша карта, де біля назви Бахмута зазначені соляні джерела.
“Є багато планів, які копіювали та перекладали з іноземних мов: шведська копія 1730-х років та російськомовна”, — показує сторінки збірки Михайло Кулішов.
“По картах видно, як змінювався кордон з Османською імперією, як він південніше відсувається”, — показує мапи дослідник.
“Місто Донецьк на мапі 18 століття! А потім він став Слов’яносербськом — нині він на окупованій території. Був навіть Донецький повіт”, — показує на мапах курйози краєзнавець.
“Карта Євграфа Петровича Ковалевського, де він показує геологічні формації. У цьому виданні він уперше використав назву “Донецький кряж, названий так за рікою Донець”, — демонструє мапу Михайло Кулішов.
“План генерального межування — 2-верстовий та 1-верстовий… 2-верстовий ще ніхто не бачив, його ні в кого немає”, — каже краєзнавець.
“На мапах XVI-XVII століття ніякого міста Бахмут немає”
Михайло Кулішов підкреслює: на картах місто Бахмут вперше з’явилося лише на початку XVIII століття.
“На картах XVII або XVI століття ніякого міста Бахмут не існує. І це один з тих доказів про фейковість дати 1571 рік. 1701-1704 рік — в цей період почали будувати фортецю Бахмут. А у 1571 році Бахмутська сторожа знаходилася на лівому березі Сіверського Дінця та не була навіть постійним поселенням. Це було місце між гирлами 2 річок, де зустрічались кінні роз’їзди, яким навіть заборонялось розводити багаття, аби не залишити слідів”, — каже Михайло Кулішов.
Він зазначає: на мапах раніше за Бахмут з’явилися інші населені пункти.
“Є Слов’янськ (тоді — Тор, — ред.), є село Маяки, є місто Святогірськ — вони давніші, ніж 1571 рік”, — говорить краєзнавець.
Нагадаємо, у 1774 році Бахмут відвідав німецький дослідник Йоганн Гюльденштедт. Лисичанський краєзнавець тільки нещодавно зробив повний переклад з щоденника дослідника, в якому він описує тогочасний Бахмут.
Читайте також:
- Чому “Донеччина — не Донбас” та хто вкрав її історію. Письменниця про минуле краю та його людей (ФОТО, ВІДЕО)
- Листи додому. Яким Донбас 115 років тому побачив вчитель зі Швейцарії на заробітках (цитатник)
- Володимир В’ятрович у Бахмуті: Найважливіші 10 тез про звільнення України від російського впливу
634Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
