Бізнес на карантині
як держава підтримує підприємців та чи це допомагає
11 березня в Україні оголосили карантин у зв'язку з поширенням коронавірусу. Обмеження виявились критичними для бізнесу – зачинені заклади не приносять грошей. На цей період держава запровадила деякі заходи на підтримку підприємців. Ми з'ясували, що це за поступки та чи допомагають вони врятувати бізнес.
Держава – підприємцям
18 березня президент підписав закон №3220 щодо підтримки платників податків. Він передбачає запровадження заходів для підприємців різних категорій на час карантину.
З 1 березня до 30 квітня 2020 року усіх ФОП звільнили від сплати Єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тепер бізнесмени можуть самі вирішити: сплачувати ЄСВ за цей період чи ні
– говорить начальниця Бахмутського бюро правової допомоги Оксана Болотюк.
Крім того, підприємців тимчасово звільнили від сплати оренди за земельні ділянки, земельного податку та податку на об'єкти нежитлової нерухомості.

З 1 березня до 31 травня не будуть штрафувати за нереєстрацію або несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних.
Також законом забороняються перевірки господарської діяльності (крім групи з високим ступенем ризику) до 31 травня 2020 року. Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розпочаті до 18 березня 2020 року та незавершені, зупинили до 18 травня 2020 року
– пояснює Оксана Болотюк.
Штрафи за порушення податкового законодавства з 1 березня до 31 травня скасували. Річну декларацію про майновий стан і доходи можна подати до 1 липня (термін подачі продовжили на місяць).

Крім того, з 1 березня по 30 квітня дозволили не платити за споживчі кредити. Тим, хто прострочить виплати за цей період, не нараховують штрафи або пеню.

Якщо підприємець потрапив у лікарню або перебуває на самоізоляції, йому за цей період будуть нараховувати 50% від розміру середньої заробітної плати.
Підприємці як на загальній системі оподаткування, так і на єдиному податку сплачують ЄСВ не менше мінімального розміру, а отже вони мають право одержати від фонду соціального страхування допомогу по тимчасовій втраті працездатності. Така допомога буде нараховуватись ФОП з шостого дня непрацездатності за весь період відновлення працездатності або встановлення медико-соціальною експертною комісією групи інвалідності. Перші ж 5 днів, відповідно до закону про загальне обов'язкове державне соціальне страхування, оплачуються за рахунок роботодавця
– каже начальниця Бахмутського бюро правової допомоги.
Щоб отримати цю допомогу, ФОП має скласти заяву, додати до неї листок непрацездатності та відправити на адресу фонду соціального страхування за місцем реєстрації.

Підприємцям – платникам ЄСВ 2-4 груп, які за рік заробляють не більше 1 мільйона гривень, дозволили не встановлювати термінали до 1 січня 2021 року. А для окремих видів діяльності відстрочку дали до 1 квітня того ж року.

2 квітня парламентарі ухвалили закон №3275, який вводить поняття часткового безробіття на час дії карантину. Згідно з документом, роботодавці з числа суб'єктів малого та середнього бізнесу тимчасово будуть отримувати матеріальну допомогу від держави. З цих грошей підприємці зможуть виплачувати зарплату найманим працівникам.
Втрати на місцях (приклад Донеччини)
Тимчасове скасування земельного податку та оренди за ділянки державної та комунальної власності позначиться на бюджетах міст. Якщо там не вистачатиме грошей через несплату за землю, на потреби міста пускатимуть гроші з резервного фонду.
Наприклад, можливі втрати Краматорська від несплати за землю протягом березня – квітня складають понад 17 млн грн. У резервному фонді на потреби міста закладені 6 мільйонів. При цьому в бюджеті передбачили витрати на боротьбу з коронавірусом. На профілактичні заходи у місті виділили 13 мільйонів.

За розрахунками фінансового управління Бахмутської міськради, бюджет громади за 2 місяці може втратити майже 11 млн 794 тис грн. Резерв громади – 400 тис грн. Частину з них можуть витратити на те, для чого раніше були заплановані гроші від податку на землю. Покривати ці витрати можуть за рахунок незахищених статей видатків бюджету ОТГ.

Очікувані втрати міського бюджету Слов'янська через тимчасове скасування плати за землю становлять 8 млн 600 тис грн.
У резервному фонді закладено півмільйона гривень. Тут також передбачили видатки на запобігання поширенню коронавірусу.

Так, на першочергові заходи запланували 1 мільйон гривень, на придбання апарату ШВЛ, генератора холодного туману та іншого обладнання – 870 тис грн, на медичні інструменти й вироби, а також дезинфікуючі засоби – ще 1 млн 70 тис грн.

Резервних грошей на це не витрачали. Але якщо виникне потреба, доведеться економити на видатках, призначених зокрема для міських закладів освіти.

У Волновасі порахували, що їхній бюджет зазнає збитків у близько 5 млн 870 тис грн. Резервного фонду в місті немає. Якщо настане необхідність, гроші міста в першу чергу будуть спрямовувати на зарплати бюджетникам та оплату комунальних послуг, спожитих у бюджетних установах. На незахищені статті видатків гроші будуть брати з фактичних надходжень, міжбюджетних трансферів та вільних залишків.
Костянтинівка за два місяці несплати за землю може втратити 4 млн 707 тис грн. У резерві міста є 1 млн 350 тис грн. В разі необхідності його планують наповнювати "за рахунок перевиконання доходів".

Бюджет Часів Яру недоотримає трохи менше, ніж 1 млн 490 тис грн. Тут, як і у Волновасі, немає резервного фонду – його не формували через відсутність коштів. Додаткові гроші шукатимуть у незахищених статтях витрат.
Що кажуть підприємці

Власник кількох фітнес-центрів у Бахмуті, караоке-бару "Мажор" та магазину квітів "Flower Bazar" Володимир Чередніченко стверджує: після карантину його бізнес не буде таким, як раніше. Зараз деякі з його закладів втрачають до 100% доходів – їх на час карантину довелося зачинити. Ті, що досі відкриті, приносять небагато грошей.
По квітковому магазину залишилось десь 30% від замовлень, які ми робимо, а по кав'ярні – приблизно 25%
– говорить підприємець.
Володимир пояснює: його доходи напряму залежать від рівня забезпеченості населення.
У мене товари не першої необхідності. Це все ж-таки емоції, позитив, свято. А через те, що в людей не буде грошей на основні напрямки, економити на святах вони будуть у будь-якому разі
– прогнозує бахмутський бізнесмен.
Для розвитку бізнесу Володимир активно користався кредитними програмами. Як тепер розраховуватися з банками, він не знає. "Фінансової подушки" на такий випадок він не робив, тому прострочив платежі по всіх лініях.
Коли я кредитувався, я планував, що курс долара буде хоча б на рівні 25-26 грн, а не 30. Тобто, я покладався на стабільний курс долара та більш-менш стабільний рівень доходів у населення, коли людина могла собі дозволити на щось відпочивати. На сьогодні я розумію, що при "схлопуванні" економіки мій бізнес буде одним з найменш стійких до цих речей
– зізнається бізнесмен.
За його словами, "кредитні канікули" від Нацбанку не надто допомагають.
Вони зробили відстрочку платежу, але відсотки ніхто не скасував. Відповідно, чим довше я не сплачую, тим більше в мене накопичується відсотків
– пояснює бахмутський підприємець.
На останні гроші Володимир продовжує платити за електроенергію, спожиту в його закладах. Звичайним споживачам на час карантину не нараховуватимуть пеню через несвоєчасну оплату за комунальні послуги, але для бізнесменів такої поступки немає.

Не покращиться ситуація і одразу після карантину, каже Володимир.
Якщо зараз відкриється караоке-клуб, люди ж не побіжать туди одразу витрачати гроші. Всі будуть економити, тому що рівень доходів у населення впав. Тому я планую, що навіть при працюючому закладі у мене будуть збитки
– розповідає підприємець.
Він додає: через низький потік відвідувачів та невеликі суми замовлень доведеться скорочувати кількість працівників. А зараз весь його персонал знаходиться у безоплатних відпустках. Причому Володимир і досі має сплачувати за них Єдиний соціальний внесок, адже у законі на підтримку бізнесу йдеться лише про скасування ЄСВ для самих підприємців. Водночас звільняти найманих працівників на час карантину держава заборонила.

Перепрофілюватися на цей період на щось більш актуальне не вдасться.
Щоб продати щось непотрібне, треба купити щось непотрібне, а в нас грошей немає
– цитує Володимир радянський мультфільм.
Єдиний плюс від ситуації, вважає підприємець, – усі його займи не в гривневому еквіваленті. Тому зараз він трохи виграє на поточному курсі валют. Але зрештою невигідний курс змусить підвищити ціни на товари й послуги.
Власник фотоцентру "Піонер" Віктор Зіпір також прогнозує великі збитки.
Ми провели калькуляцію, прорахували модель нашого підприємства з малими прибутками, без прибутків взагалі, через місяць, два, три – і зрозуміли, що в нас буде банкрутство. Тобто, ми підемо в мінус буквально на першому ж місяці
– каже Віктор.
Довгий простій не йде на користь техніці, яка стоїть у закритих крамницях.
В нас є машина, єдина у місті та, мабуть, у районі, яка друкує справжні фотографії. Не такі, що друкують на струменевих принтерах, а в яких гарантія якості 100 років. І хімія, яка там залита, зараз псується. Її треба оновлювати, ця техніка має друкувати постійно. І те, що ми її зараз практично не вмикаємо, призводить до псування. Це великі гроші, не 100 доларів точно
– пояснює підприємець.
Щоб не втратити бізнес, Зіпір відправив працівників в адміністративну відпустку. Деякі зрозуміли стан справ і самі запропонували на якийсь час звільнитися, каже підприємець.
Коли ми оголосили перспективи, найдосвідченіші працівники сказали: "Нам треба звільнятися, інакше будуть штрафи, мінуси й страшна ситуація
– розповідає Віктор.

Щоб пробувати достукатися до влади, він разом з іншими підприємцями створив петицію на сайті президента. У документі він виклав претензії та пропозиції від бізнесу, серед яких зокрема – скасування ЄСВ для найманих працівників. Також Віктор пропонує ввести поняття "адміністративна відпустка на час карантину". Згодом держава таки дала змогу найманим працівникам брати додаткові 15 днів неоплачуваної відпустки.
Днями Віктор має направити своє звернення у паперовому вигляді.
Мені не стільки важливо, щоб цей лист отримав президент, скільки озвучити наші вимоги. Бо, наскільки я розумію, є проблема зі зворотним зв'язком. Вони там не знають, що треба тут. І вони вигадують якісь свої схеми, коли простіше було б спитати, як нам самим було б краще. І це була б дієва схема. Тому якщо хтось прочитав петицію на сайті президента з уряду, це вже добре
– зазначає бахмутський підприємець.
Він додає: серед бізнесменів мало таких, хто був би готовий до рішучих дій. Всі хочуть поступок від держави, але бояться наражатись на неприємності. Тому до його пропозицій часто ставляться зі скепсисом.
Кравчиня з Бахмута Ганна Петриченко шиє одяг для дітей та їхніх батьків під брендом "Anna Petric". До карантину левова частка її бізнесу була зосереджена в інтернеті. У Ганни багато клієнтів по всій Україні, тому "офлайнового" спілкування з ними майже ніколи немає. Кравчиня замовляє тканину, приймає замовлення та обговорює деталі через інтернет або телефоном. Це дало змогу залишитись на плаву, тоді як бізнес інших не витримує пандемії.

З нового, що я впровадила – я пропоную доставку до дверей. "Нова пошта" зараз працює, і в них є така послуга. Це дійсно зручно тим клієнтам, які знаходяться вдома і не мають змоги виходити. Бо більшість моєї клієнтури – це матусі з маленькими дітьми, які зараз всі вдома
– каже підприємиця.
З початку року вона не підвищувала ціну на вироби, що зберігає лояльність замовників.
Коли почався великий попит на захисні маски, кравчиня скористалася можливістю та стала їх шити.
Ми трохи переорієнтували виробництво. З масками це було швидше зробити – крій не дуже складний. І те, потрібно було трошки прилаштуватися, бо ми шили багаторазові масочки
– розповідає Ганна.
Згодом з'явилась можливість розширити асортимент. Спільно з ГО "Український донецький куркуль" та "Донбас Фешен Кластер" майстриня займається проєктом з пошиття одноразових захисних костюмів для медиків.
Така співдружність підприємців дає нам змогу брати замовлення, які повинні бути дуже швидкими. Тобто, великий об'єм і дуже короткі строки
– каже Ганна Петриченко.

На двох підприємствах, з якими працює кравчиня, є потужності, потрібні для пошиття костюмів. Не в кожного малого підприємця знайдуться столи необхідної довжини, пояснює Ганна. Тому в умовах карантину співпраця допомагає бізнесу вижити.
Наприклад, у когось є замовлення на маски, а його потужності не витримують таке навантаження, бо рахунок йде на десятки тисяч штук. І тоді він дзвонить комусь ще й каже: "Ти можеш взяти замовлення? Ось тобі телефон, є замовник, давай разом працювати". Ось так це відбувається, і це класно. В наших умовах така допомога одне одному – це дуже і дуже
– запевняє кравчиня.
До тимчасового скасування ЄСВ підприємиця ставиться позитивно. А от "кредитні канікули" їй не дотичні, бо грошей в банках не брала.
Підприємці, особливо в нашій області, в наших умовах, не люблять кредити, бо це певні обов'язки, а ризики всі на тобі. Тобто, щодо кредитної політики, для багатьох підприємців це не є якась вагома допомога
– стверджує бізнес-леді.
Що буде далі – поки невідомо
Конкретні прогнози робити зарано, але загальна статистика по всій країні вже показує невтішні цифри. Так, за даними проєкту Опендатабот, лише за один тиждень березня продажі закладів громадського харчування скоротилися на 73%, якщо порівнювати з аналогічним "докарантинним" періодом. Тільки в ресторанному бізнесі без роботи залишилися понад 160 тис. працівників.

Ціни на оренду нерухомості впали втричі. На таксі стали їздити на 30% рідше.

За результатами опитування Спілки українських підприємців виявилось, що половина бізнесменів здатні протриматись в умовах карантину лише місяць.
6% підприємців уже закрили свою діяльність – це переважно ті, хто займається малим та мікробізнесом. Останні заявляють про падіння доходів на 90-100%. Ці ж підприємці вже звільнили до половини своїх працівників.
Власники малого та середнього бізнесу втрачають від 25 до 50% доходів. Їм довелося звільнити до чверті своїх працівників.

Прибутки великих підприємств скоротилися на 10-25%. Там передбачають скорочення штату на 25% до кінця карантинних обмежень.

Нещодавно в ЗМІ з'явилася інформація про державний план поступового виходу з карантину. Зокрема: про відкриття крамниць до 400 м² з 14 травня, відновлення роботи інших магазинів, торгових центрів та перукарень з 1 травня. А з середини травня мали б запрацювати ресторани й косметичні салони. Але Офіс президента, уряд та РНБО спростували цю інформацію. Водночас про пом'якшення обмежень влада поки що не говорить.
Буде криза в економіці, буде падіння ВВП. Зараз є різні прогнози, від 4-5% – це урядовий прогноз, він саме на цій границі, – до сценаріїв, де і 9, і 10% кажуть, що може бути падіння економіки
– заявив ексміністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов.
За його словами, через неспроможність бізнесу працювати в умовах карантину цього року країна може стати біднішою на 10%.
517

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте нас в Telegram DONрегіон
Підписуйтесь на наш Instagram Вільне радіо

Якщо Ви дочитали цей матеріал до кінця, сподіваємось, він був корисним для Вас

Ми дуже цінуємо те, що Ви з нами!

Запрошуємо Вас стати патроном Вільного радіо та підтримати нашу редакцію.

Якісна незалежна журналістика потребує багато зусиль та ресурсів, і саме Ви можете допомогти нам робити це чесно і кожного дня!

Щомісячна підтримка
Допомогти одноразово
Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: